Вівторок, 22 Червня

10 гривень за проїзд: ГРАБІЖ у час пандемії!!!

У часи, коли ресторатори, наближені до львівського бургомістра Садового, готові зняти для демонстрації власного зубожіння не лише штани, коли львів’яни починають розуміти, що виcлів «рахувати останні копійки» — це не художнє перебільшення, коли громадянам плюють в очі, насміхаючись над їхнім страхом перед недоробленою вакциною, якої просто не завезли, коли важких ковідних хворих незабаром вже сортуватимуть на лікарняних ліжках (яких ще вчора було «неміряно») за принципом «житиме — не житиме», а протести незадоволених заборонені законом — підвищувати ціну на громадський транспорт — це просто нічим не прикрите і цинічне зло! Детально і переконливо — у цьому матеріалі.

Львівські «урбаністи» в особі пана Ореста Олеськіва — керівника Управління транспорту Львівської міськради, а крім того, ексконсультанта «зірки» львівського урбанізму — колишнього депутата від «Самопомочі» Олега Шміда, зробили ще один крок до популяризації пересування містом на приватному транспортному засобі, і байдуже, що це — легковий автомобіль, скутер, електросамокат… Так само, думаю, у львівських трамваях і тролейбусах зі зростанням вартості проїзду зросте чисельність «зайців»…

Власне ось такі наслідки будуть від чергового підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, та ще й в умовах коронавірусної пандемії, коли значна частина дослідників справедливо вважає громадський транспорт, особливо той, у якому не дотримуються карантинних обмежень, рушієм поширення коронавірусу. 10 гривень за одну поїздку … Якщо їхати на роботу/навчання з однією пересадкою — 40 гривень на день тільки на громадський транспорт. На місяць це щонайменше 900 гривень тільки за поїздки на роботу — з роботи… Додаємо сюди ще ризик інфікування коронавірусом, адже ніхто не контролює чисельність пасажирів у салоні. Крім того, навіть ті пасажири, які користуються засобами захисту, якщо так можна назвати «багаторазові» хірургічні маски, дуже часто не вважають ніс органом дихання, тому і не прикривають його маскою… І в нормальних людей виникає бажання триматися подалі від «суперкомфортного» громадського транспорту ім. Андрія Садового і його приспішників. Отож, після чергового підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, варто очікувати «реанімації» стареньких вазівських «копійок» та «шісток», 412-х АЗКЛ, ІЖ та подібного автомотлоху радянського виробництва, запчастини якого копійчані, а людина з руками, які не ростуть з… певного місця, може лагодити такого типу автомобілі…

Що ж отримає після такого підвищення міська влада — збільшення відсотка пільговиків і падіння кількості «платних» пасажирів. Думаю, що особливо негативно підвищення відіб’ється на трамвайному господарстві міста — дохід тут обов’язково впаде. Чому? Та тому, що більшість трамваїв Львова, за винятком дев’яти «Електронів» і 30 трамваїв «Tatra KT4DM» із Берліна, — це брудні «холодильники на колесах», які до того ж часто ламаються. Натрапити на «нормальні» трамваї — «берлінців» (більшість «Електронів», на жаль, простоюють) можна тільки на маршрутах № 3 і 6. Та й тут старі зношені вагони, які були закуплені іще за часів СРСР, заважають їм нормально курсувати… Львівські «транспортні гуру» не звертають увагу на те, що частина львівських трамваїв нині курсує маршрутами «нізвідки і в нікуди», через що не забезпечується пасажиропотік, який економічно обґрунтовував би рух трамвая… Хочете прикладів? Прошу: скажіть — куди і кого до ремонту вулиці Шевченка віз трамвай № 7 в напрямку вулиці Татарбунарської? Відвідувачів Янівського цвинтаря та користувачів «ковбойської» автостанції № 4 біля того ж цвинтаря… Співробітників виправної колонії, працівників станції «Клепарів»… От і все… Навряд чи ці люди складуть 4 — 5 тис. пасажирів на годину — а це економічний мінімум, який має перевозити трамвай (хто не вірить — перегляньте ДБН у галузі містобудування)… За радянської влади «сімка» везла тисячі працівників заводу «Автонавантажувач», сотні робітників Крупзаводу № 25… Тепер від цих заводів залишилися тільки згадки… «Двійка» на Личаків везла співробітників заводу «Мікроприлад» («Теплоконтроль»), 28-го військового авторемонтного заводу, Скульптурно-керамічної фабрики… Тепер від цих підприємств теж залишилися тільки згадки… Згадані дві трамвайні лінії не сягають житлових масивів із багатоквартирними будинками, які, власне, і стали основними формувачами пасажиропотоків у «постіндустріальному» Львові «ІТ і туризму»… Далі тему продовжувати не буду… Наразі завершу тим, що чергове підвищення вартості проїзду в громадському транспорті не поліпшить ні якості перевезень, ні фінансового стану перевізників, передусім комунальних.

Змінювати, як мені здається, потрібно не ціни на проїзд, а людей, які курують питання транспорту та інфраструктури у місті Львові. Процитую Миколу Опанасовича Булгакова (нашого земляка-киянина, хоча і в певному плані україножера) і його «Собаче серце» і безсмертний спіч професора Преображенського про розруху (цитую мовою оригіналу): «Нет, — совершенно уверенно возразил Филипп Филиппович, — нет. Вы первый, дорогой Иван Арнольдович, воздержитесь от употребления самого этого слова. Это (разруха) — мираж, дым, фикция. Филипп Филиппович широко растопырил короткие пальцы, отчего две тени, похожие на черепах, заерзали по скатерти. — Что такое эта ваша «разруха»? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе не существует! Что вы подразумеваете под этим словом? — яростно спросил Филипп Филиппович у несчастной деревянной утки, висящей кверху ногами рядом с буфетом, и сам же ответил за нее: — Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать, каждый вечер начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, посещая уборную, начну, извините меня за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Значит, когда эти баритоны кричат «Бей разруху!» — я смеюсь. (Лицо Филиппа Филипповича перекосило так, что тяпнутый открыл рот.) Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку! И вот, когда он вылупит из себя всякие галлюцинации и займется чисткой сараев — прямым своим делом, разруха исчезнет сама собой. Двум богам нельзя служить! Невозможно в одно и то же время подметать трамвайные пути и устраивать судьбы каких-то испанских оборванцев! Это никому не удается, доктор, и тем более людям, которые вообще, отстав от развития европейцев лет на двести, до сих пор еще не совсем уверенно застегивают собственные штаны!»

Власне та ситуація у громадському транспорті Львова створилася тому, що ним із кінця 2017 року керують не фахівці і реальні бізнесмени, а інженери-електрики, які з часом стали журналістами, а потім переконали себе, що вони «транспортні гуру» і «генії містобудування»; фахівці з країнознавства з досвідом роботи у відділі промоції міста та «Інституті просторового розвитку» на посаді дендролога; випускники факультету радіотехніки із Криму, які не працювали за фахом, проте пробували себе в ролі «бізнес-тренерів». Про меншу «рибу» промовчу… Непрофесіоналізм людей, які керують громадським транспортом у Львові, рано чи пізно доведе цей транспорт до повного занепаду і банкрутства… До тієї самої «розрухи», про яку говорив Булгаков устами Преображенського… Чи ситуація може змінитися? Думаю, що найближчими роками — ні. Адже між «Планами сталої мобільності» та здоровим глуздом виникає все глибша і глибша прірва… Думаю, що чергове підвищення вартості проїзду в громадському транспорті очистить іще певній кількості людей мізки від піару і облудних обіцянок…

Антон ЛЯГУШКІН

P.S. Комісія законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Львівської міськради розглядала 24 березня підвищення тарифів на проїзд. Зростання вартості депутати не підтримали. Про це розповіла депутатка ЛМР від «Європейської Солідарності» Уляна Пак, пишуть «Львівські новини». За її словами, виконавчі органи пропонують підняти тарифи на громадський транспорт з 7 до 10 гривень.

Share.

Leave A Reply