Четвер, 9 Лютого

2022 – НЕЗЛАМНІСТЬ

Січня наче не було, одразу кінцівка лютого. Шок, сльози, жахлива війна вдерлась у домівку кожного українця. Все перевернулось, ми почали жити життям, до якого не були готові.

Цей рік навчив нас бути сильними, адаптивними, рішучими, жити і виживати, але бути гордими, пишатись тим, що ми українці!

Озираючись назад

Досі живе спомин про той страшний гнітючий настрій, ту паніку, видзвонювання давно забутих друзів та дальніх родичів, від’їзд знайомих, сусідів, близьких до Польщі, перша повітряна тривога на Кіровоградщині 25 числа, тоді ж перший приліт неподалік Канатового, чисельні групи людей зі зброєю на вулицях, з нічого зліплені десятки блокпостів, перші сотні евакуйованих зі сходу, комендантська година з 20:00, волонтерські містечка, сухий закон з 27 лютого, світломаскування, перші військові – наші захисники, які загинули в боях з рашистами.

Стабілізація

Далі вже після шоку і паніки всі українці об’єднались, стали нацією єдності та незламності. Ми адаптувались до усього, пліч-о-пліч волонтерили, збирали кошти та підтримували одне одного. Масовий перехід на українську, українськомовний контент заполонив терени інтернету. Ми стали топ-темою кожної країни світу.

Мусимо пам’ятати та прийняти факт, що лише після того, як об’єднались ми, нас почав підтримувати увесь цивілізований світ.

Втратили найрідніше

Понівечені долі, втрата рідних та друзів, тисячі поранених, сотні вбитих, полонені, зниклі безвісти, братські могили, зґвалтовані та покалічені наші діти, закатовані, еміграція… Знищенні будинки, дороги, окупація… Велика війна прийшла в кожен дім. Наші мирні життя, все, що ми будували, потрапило під цинічний ракетний обстріл… Щодня гідно проводимо в останню дорогу в рідних містах, тих, хто поклав життя за наше майбутнє. Страху, болю та ненависті немає меж.

Буча, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, Азовсталь – втрата не лише України, а й цілого світу.

А до Херсону повернулася весна і синьо-жовтий прапор знову огортає місто…

Визволення Харківщини, Ізюма, Лиману на Донеччині, але не порівняти з тим настроєм, коли визволили Херсон. Адже саме Херсон став єдиним великим містом, яке вдалось захопити ворогу за весь час повномасштабного вторгнення – для них це був трофей. Завдяки нашим захисникам та захисницям нам вдалось повернути наш Херсон.

Блекаут

Навчились жити по графіку світла, без тепла. Що тут ще сказати. Нас не злякати! Ми все витримаємо!

Знаю, точно!

Помстимось за кожного! Перемога за нами!

Слава Збройним силам України! Слава Героям!

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply