Агресор в агонії
Сьомий місяць повномасштабної війни, Збройні сили України вибивають з нашої території усю російську мерзоту. Звичайно, що мерзота закінчується, і бункерний дід вирішує зробити «часткову мобілізацію». Просто з боку країни-агресора кажуть, що втрати там мізерні, але попри це, треба мобілізувати 300 тисяч осіб. Так-от, звісно, що на росії всі «хочуть» йти на фронт. Але стоп, який фронт??? То ж спецоперація, чи вже ні? Словом, щось вони явно у всьому заплутались. Але це ще не все, бо мобілізація не часткова, як виявилось, а росіяни реально не хочуть іти ні на спецоперацію, ні на фронт, а просто тікають у Грузію. Але стоп, як у Грузію, вони ж те ж теж її «освобождали», їх там не хочуть бачити. Проте нема куди… Словом, про все по черзі.
Бункерний дід
21 вересня на росії оголосили часткову мобілізацію. Про це заявив президент рф у відеозверненні. За його словами, призову на військову службу підлягатимуть тільки ті громадяни, які перебувають у запасі і, перш за все, ті, хто проходив службу в лавах збройних сил рф, має певні військово-облікові спеціальності і відповідний досвід. При цьому призвані на військову службу перед відправкою в частини обов’язково будуть проходити додаткову військову підготовку. За словами бункерного діда, всі питання матеріального, ресурсного та фінансового забезпечення оборонних підприємств має вирішити уряд за найкоротший термін. “Уряду, Міноборони мною вже були дані доручення в повному обсязі і в найкоротший термін визначити правовий статус добровольців і бійців “ЛНР” і “ДНР”. Він повинен бути таким же, як у кадрових військових, включаючи медзабезпечення, соцгарантії”, – заявив путін.
Протести
У кількох національних республік російської федерації у неділю відбулися великі акції протесту проти мобілізації. Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал “Медуза”, який веде моніторинг ситуації.
У протестах у Махачкалі, столиці Дагестану, взяли участь кількасот людей. Вони скандували: «Ні війні!», «Ні мобілізації!», «Наші діти – не добриво!». Жінки сперечалися з поліцейськими, доводячи, що саме росія розпочала війну. «росія напала на Україну. Ми не сліпі», – казали вони. Поліція побила та затримала кількох чоловіків. Протестувальники намагалися відбити їх. Силовики застосували електрошокери та перцеві балончики, стріляли у повітря. Як зазначають, глава регіону Сергій Меліков заявив про «помилки, допущені на початку мобілізації», та закликав громадян, які стикнулися з порушенням прав, звертатися до республіканського військкомату. У Нальчику – столиці ще однієї кавказької республіки, Кабардино-Балкарії – акція протесту відбулася на площі Згоди перед будівлею уряду. На мітинг вийшли кількадесят людей. На одному з відеозаписів літня жінка каже: «Не віддам свого чоловіка, не віддам, навіть якщо мене застрелять!»
У Якутську, столиці Республіки Саха, близько 400 чоловік, переважно жінки, на знак протесту влаштували традиційний хоровод осуохай. Вони ходили довкола поліцейських, скандуючи «Дайте нашим дітям жити!» Коли поліція почала затримання, акція припинилася. За даними «ОВД-Інфо», 25 вересня у п’яти містах росії затримали 127 осіб, зокрема 100 – у Махачкалі.
Протести проти мобілізації на північному Кавказі
Одні з найбільших протестів відбулися в республіках північного Кавказу. Сотні людей, зокрема в Дагестані та селі Ендірей, вийшли на протести проти мобілізації.
В Іркутській області стріляли у воєнкома
У військоматі Усть-Улімська Іркутскої області 25-річний чоловік вистрілив у начальника призивної комісії. За останньою інформацією, воєнком вижив, однак перебуває у тяжкому стані. За словами очевидців, перш ніж відкрити стрілянину, чоловік, який після затримання представився Русланом Зініним, сказав: «Зараз усі поїдемо додому».
Російські чоловіки тікають від мобілізації: на кордонах черги
Росіяни тікають у всі країни, куди можуть потрапити за безвізовим режимом. Довжелезні черги з авто на російсько-грузинському кордоні.
Армія
У російські федерації немає умов для проведення широкомасштабної мобілізації. З 2008 року у країні працює змішана форма армії, тобто існує контрактна основа і звичайна служба. Але строковий призов скоротили до року, тому такі солдати дуже низькокваліфіковані. Крім того, структури, які мають відповідати за мобілізацію у регіонах, практично не функціонують. У Росії немає можливостей для ефективної мобілізації з 2008 року — ISW, пише «Заборона».
Частковий призов не додасть чистої бойової потужності армії, вважають у Інституті вивчення війни (ISW). «Росія навряд чи подолає фундаментальні структурні проблеми, намагаючись мобілізувати велику кількість росіян для продовження війни в Україні. Дії Путіна свідчать про те, що він набагато більше стурбований тим, щоб доставляти тіла на поле бою, ніж усувати основні недоліки.
Тому частковий призов, ймовірно, створить додаткові сили, але неефективно та з великими внутрішніми соціальними та політичними витратами», — кажуть військові аналітики.
Три головні ознаки того, що мобілізація не матиме успіху або він буде мінімальним:
* відсутність умов для формування військової сили;
* руйнування бюрократичних структур, необхідних для мобілізації;
* попередні приховані хвилі призову.
Так, збройні сили рф принаймні з 2008 року не поповнювали резервні сили, необхідні для широкомасштабної ефективною мобілізації. Велику роль у цьому зіграла провалена реформа армії.
«Російські військові намагалися перейти на повністю добровольчу основу під час фінансової кризи 2008 року, але не змогли до кінця здійснити перехід. У підсумку російські військові отримали гібридну модель, яка поєднує в собі солдатів строкової служби та професійних солдатів. У тому ж році було скорочено термін обов’язкової строкової служби з 18 місяців до 12. Таким чином, російські військові стали сумішшю професійних солдатів-добровольців, яких росіяни називають контрактниками, і річних призовників», — кажуть у ISW.
Невдала реформа призвела до ще однієї проблеми. Через позбавлення пріоритетності строкової служби, ймовірно, відбулося руйнування бюрократичних структур, необхідних для мобілізації. Річ у тім, що призов, за словами аналітиків, вимагає від місцевих чиновників по всій країні високого рівня залученості. Це, своєю чергою, потребує значної уваги з боку вищого керівництва. Однак налагодженню цієї комунікації, ймовірно, не приділяли увагу впродовж щонайменше 15 років.
Ще однією ознакою є те, що за 2021 – 2022 рік, за даними ISW, володимир путін вже провів принаймні чотири спроби мобілізації. Таким чином, він, ймовірно, вичерпав практично всі наявні боєздатні запаси резервістів:
* восени 2021 року запустили ініціативу «Резерв російської бойової армії» (БАРС) з метою залучити 100 000 добровольців в резерв, але до моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року було досягнуто лише незначної кількості поставленої цілі;
* паралельно з БАРС під час підготовки до вторгнення в рф провели примусову мобілізацію частини регулярного резерву;
* третя хвиля мобілізації відбулася, щоб поповнити значні втрати росії на початку березня 2022 року;
* четверта спроба відбулася в липні-2022. Кремль зобов’язав усі федеральні суб’єкти росії створити принаймні по одному добровольчому батальйону та виплачувати призовні та бойові премії з власного бюджету. Деякі з яких воювали в Україні, але мали вкрай низьку ефективність.
«Чмонями» не налякали, ядеркою пробують
Заступник голови радбезу рф дмитро медведєв вважає, що росія може безкарно нанести ядерний удар по Україні, оскільки країни НАТО не зроблять прямих кроків у відповідь, турбуючись про свою безпеку.
“Уявімо собі, що росія змушена застосувати найгрізнішу зброю проти українського режиму, який вчинив масштабний акт агресії, небезпечний для самого існування нашої держави. Вважаю, що НАТО не стане прямо втручатися в конфлікт і за такого розкладу. Адже безпека Вашингтона, Лондона, Брюсселя для Північноатлантичного альянсу набагато важливіша за долю нікому не потрібної України”.
Медведєв переконаний, що “гинути в ядерному апокаліпсисі” країни НАТО не збираються, а тому – “проковтнуть використання будь-якої зброї” росією.
Однак наразі жодна розвідка не зафіксували спробу підготовки росії до застосування ядерної зброї, відтак виглядає це як звичайна спроба маніпуляції.
Христина СЛЮСАРЧУК
