- У Львівській області 2799 сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Із них 204 - у прийомних сім'ях і дитячих будинках сімейного типу. Понад 2 тис. 100 - в інтернатних закладах.
- Часто доводиться позбавляти горе-батьків батьківських прав?
- Це насправді проблема: в притулку великий відсоток дітей, яких вилучають із родин. Якщо батьки не опікуються своїми дітьми, їх доводиться вилучати. Аби не сталося лиха, ми вилучаємо дітей і передаємо в притулок. Там дитина може перебувати до 90 днів. Ми даємо батькам шанс "взятися за голову", а саме: створити належні умови для проживання та розвитку дитини. Якщо впродовж цього терміну батьки нічого не роблять, їх позбавляють батьківських прав. Тоді діти отримують статус дитини, позбавленої батьківського піклування, що надає їм можливість бути соціально захищеними державою. Також вони мають можливість потрапити в сім'ю, де отримають тепло та затишок.
2 роки тому був випадок, що дитину не вчасно вилучили, і вона померла. Тому одним із завдань служб у справах дітей є попередження таких випадків завчасно. І тут дуже важливо, щоби працювали всі ланки і нас вчасно попереджували про такі ситуації, щоби, не дай Боже, не сталось біди. Зокрема, не має стояти осторонь громадськість.
- Якою є ситуація із насиллям у сім'ї? Часто трапляються такі випадки?
- Щодо насилля в сім'ї звернень нині менше. Можливо, це результат просвітницької роботи серед населення. Неблагополучних сімей в області близько 900, у них - близько 2,5 тис. дітей. Сім'ї та діти цієї категорії перебувають під соціальним супроводом.
- Чи звертаються до Вас діти з проханням захистити їх від їхніх батьків?
- До нас звернулась 15-річна дівчинка з приводу порушення її житлових прав. Мама довгий час зловживає алкоголем. Дівчинка звернулася в районний суд про позбавлення батьківських прав її мами щодо неї. Вона поступала в училище у Львові, і треба було вказати місце прописки. Коли почали розбиратися, де приписана дівчинка, виявилось, що у Львові їхня хата продана, а їм придбано квартиру в одному з містечок Львівської області. А там її не приписали, тому що її не мали права виписувати тут. Дівчина вступила в училище, але без прописки не може там навчатись. Окрім того, мама нею вже не опікується 2 роки. А якби дівчина отримала статус дитини, позбавленої батьківського піклування, вона б мала право на соціальну допомогу держави.
- Скажіть, пане Володимире, чи вплинула якось криза на кількість дітей-сиріт, чи тих, що позбавлені батьківської опіки? Зокрема, чи не бояться сьогодні пари усиновлювати дітей?
- Попри те, що минулого року був рік національного усиновлення, піку не було. Цього року ми бачимо значне покращання щодо влаштування дітей у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу. Станом на 1 червня року в області усиновлено 48 дітей.
Ще 3 роки тому в нас був один будинок сімейного типу та 5 прийомних сімей. Там виховували 12 дітей. Нині в нас 77 прийомних сімей і 14 будинків сімейного типу - загалом 204 дитини влаштовано. Це дуже багато, адже, жодна школа-інтернат не замінить родинного затишку. І ми бачимо, як змінюються діти, які потрапляють у сім'ї. Це вражає.
- Усиновлення стає популярнішим. Чому?
- Із 1 січня 2009 року запроваджено механізм "гроші ходять за дитиною", який передбачає, зокрема таке: де б не була сирота, чи під опікою родичів, чи в спеціалізованому закладі, чи в прийомній сім'ї на дитину з державного бюджету виділяють два прожиткові мінімуми. Звичайно, є й ті, хто проти такого нововведення, адже фінансова зацікавленість може породити споживацький інтерес. Такі ризики є. Однак ми ретельно перевіряємо всіх, хто бере дітей під опіку. Якщо людина бере від держави 2 прожиткові мінімуми, а дитина при цьому у спеціалізованому закладі, то кому потрібна така опіка? Якщо береш гроші, то, будь добрий, виховуй.
- Тобто, дітей в інтернатах упродовж кількох попередніх років поменшало?
- Упродовж трьох років влаштовано понад 500 дітей. Тож, очевидно, що їх кількість зменшується. Отже, мала б зменшитися кількість шкіл-інтернатів. Однак мережа інтернатних закладів не скорочується. Водночас кошти, зекономлені на утриманні інтернатів, можна було б скерувати на інші потреби неповнолітніх. Зокрема, на створення центру соціально-психологічної реабілітації. Такий заклад передбачений законодавством. Та проблема в тому, що його фінансують із місцевого бюджету. Такий заклад потрібен для виховання дітей з девіантною поведінкою, які постійно порушують дисципліну, втікають і не хочуть ніде вчитися. У Львівській області є Городоцька школа соціальної реабілітації дітей, але туди дітей скеровують лише за рішенням суду. Абсурдно чекати, щоби дитина вчинила злочин, і лише потім скеровувати її на виховання. Окрім того, судді іноді належним чином не карають неповнолітніх, які вчинили злочин. Дитина бачить, що її відпустили, і "вилазить на голову". В нас є такі діти, з якими дорослих злочинців не порівняєш.
- Чи є черги на усиновлення?
- Нині у нас близько 400 дітей, яких можна усиновити. Водночас ми маємо 105 пар-кандидатів на усиновлення. Більшість із них хоче усиновити маленьку дитину, але у нас фактично немає маленьких дітей. Щойно з'являється така дитина, ми її відразу віддаємо на усиновлення.
Традиційно, коли йдеться про усиновлення, батьки хочуть взяти малюка - дівчинку з блакитними очима та рожевими бантиками. На жаль, таких дітей у нас мало. Приємна новина була минулого тижня - усиновили 16-річну дівчину, весною була усиновлена
12-річна. Це свідчить про свідомість громадян, вони дивляться реально, що маленьких діток немає, відповідно, беруть старших.
- Дітей на усиновлення немає, але ж і сиротинці не пустують, чому?
- Діти в сиротинці можуть мати маму, яка нині може перебувати в місцях позбавлення волі, можуть мати бабцю-опікуна, і це законне право бабці не віддавати дитину на усиновлення, бо, повірте, якби були підстави віддати цих дітей на усиновлення, ми б їх віддали. В нас є дуже позитивний приклад, коли 5 рідних братів із однієї сім'ї ми влаштували в один дитячий будинок сімейного типу. Є також випадки, коли влаштовували в одну сім'ю по 3, по 4 дитини.
- Чи були у Вашій практиці випадки, коли діти, що потрапили у прийомну сім'ю чи дитячий будинок сімейного типу, мали умови гірші, аніж в інтернаті?
- Таких випадків у Львівській області не було. В Харкові рідна дитина в сім'ї задушила прийомну дитину. Тому зараз ми мусимо перевірити всі сім'ї в області. Наша справа - перевірити та переконатися, щоб у сім'ї була гармонія між батьками та дітьми.
- Були випадки, коли діти, ображені на батьків, намагалися втекти до притулку?
- Був один цікавий випадок. Кілька років тому прийшла до нас 10-річна дівчинка з рюкзаком, розказала страшну історію про те, що вона залишилася без батьківської опіки. Натомість у притулок вона прийшла з плеєром, тетрісом і мандаринками. Звичайно, через 20 хвилин роботи психолога всі зрозуміли, що ця дитина "хатня", і дізналися адресу батьків. До вечора батьки приїхали та забрали дитину. Очевидно, дівчинка наслухалася романтичних історій про те, як добре в притулку від когось із дітей, хто у нас був.
Розмовляла Наталя ГОРБАНЬ
