Четвер, 22 Жовтня

Вулиця Степана Бандери: бруківку залишити!

У понеділок, 28 вересня, у Львові відбулась акція протесту проти демонтажу бруківки з вулиці Степана Бандери. Про це інформує «Depo.Львів». «В понеділок, о 9-й ранку громадські активісти, жителі вул. Степана Бандери та прилеглих вулиць, прийшли, щоб висловити свою позицію! Жителів Львова, а особливо вулиці Степана Бандери, хвилювало питання перекриття однієї з найважливіших транспортних артерій Львова на сім місяців. З міського бюджету вже виділено 90 млн гривень на початок робіт. Потрібно зауважити, що в зимовий період та різдвяні свята роботи проводитись не будуть. Тож з якою ціллю за декілька тижнів перед виборами «освоєно» цю астрономічну цифру», — заявив у фейсбуці громадський активіст Роман Гунда.

   Роман Гунда оголосив вимоги до міської влади:

  1. Визнати проєкт комунальної установи «Інститут міста» по ремонту вулиці Степана Бандери таким, що не відповідає вимогам мешканців Львова, рекомендувати депутатам Львівської міської ради визнати проєкт реконструкції вулиці Степана Бандери незадовільним.
  2. Залишити під час ремонтних робіт неодмінно автентичну бруківку.
  3. Передбачити в процесі реконструкції затвори під час облаштування дощоприймачів.
  4. Залишити вулицю Професорську відкритою для руху транспорту.
  5. Під час реконструкції зберегти усі дерева на вулиці Степана Бандери.
  6. До затвердження комплексної схеми розміщення реклами у місті Львові не передбачати розміщення жодних рекламних об’єктів.
  7. При реконструкції вулиці залишити 4 наявні смуги для руху транспорту по вулиці Степана Бандери, що дозволяє ширина вулиці.
  8. Залишити транспортні потоки на вулиці Степана Бандери та прилеглих вулицях з наявною схемою дорожнього руху.
  9. Встановити плити для трамвайних колій під друковане покриття.
  10. Велосипедну доріжку розмістити в межах тротуару, що дозволяє його ширина.
  11. Під час ремонту залишити складену бруківку на тротуарах та не вивозити до жодного іншого місця.

На акції було зібрано підписи про збереження брукованого покриття вулиці Степана Бандери, та про те, щоб на час ремонту вулиці Бандери, бруківку не вивозили на так звані склади, звідкіля бруківка уже не повертається на львівські вулиці.

Своєю чергою, блогерка Ярина Боренько у своєму дописі у мережі «Фейсбук» прокоментувала цю ситуацію. «Чому я не хочу мати думки з приводу бруківки на Бандери? А ось чому. Я знаю багатьох притомних людей, які вважають, що її можна зберегти. Але вони мовчать, тому що їх відразу почнуть обзивати. Я знаю багатьох притомних людей, які були за повний асфальт. Вони не мовчали, бо в них були німецькі експерти. І я знаю усі байки про крадену бруківку, але навіть не хочу й близько бути до цієї повальної шизофренії. Усе, що я можу сказати, ґрунтується на моїх естетичних відчуттях. Вони можуть бути в меншості і їм необов’язково перетворюватися в керівні принципи для когось іншого. Я взагалі не вважаю доречним навіть натякати комусь про повагу до моїх уявлень про естетику.

Але, є одна проблема. Про партисипацію, демократію і міський розвиток я знаю дещо більше, зокрема, що конфлікти асфальт-бруківка існують принаймні в Німеччині і Австрії, є також ініціативні групи за збереження каменю. Це, до речі, пов’язано із зміною ставлення до історичної спадщини і взагалі з уявленнями про те, яким має бути місто. І я теж знаю, що у Львові немає культури дослухання до думки інших й узгодження позицій. Партисипативність вигідна, якщо вона збігається з думкою влади, і невигідна, якщо вона хоч якось розходиться. Але біда не в тому. А в тому, що людей з іншою думкою маргіналізують, їм стає некомфортно на всяких обговореннях, де ними маніпулюють, і вони зникають з публічного простору. Залишаються лише найбільш навіжені, які своїми істериками знецінюють усі позитивні процеси. Німецькі експерти, напевно, забули розказати «умовним урбаністам», що під час партисипації важливо розбудовувати систему підтримки навіть серед людей, які вам не подобаються, але явно навчили плодити собі ворогів. Я не заздрю людям з архітектурною чи мистецькою освітою, з яких зробили посміховисько. Так само не заздрю тим, хто називає себе урбаністами, — їхній конфлікт між естетикою і посадовими обов’язками гальмує здатність до мудрих рішень. Проєкт реконструкції Бандери мені не подобається. З візуалізації він для мене занадто «солодкий», ніби для фотографії журналу «Вартова Башта». Ця вулиця має інше навантаження. Але це моя суб’єктивна думка», — йдеться у дописі.

Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply