Четвер, 28 Березня

Бути чи не бути крематорію?

Володимир МАРУСЯК: «За моделі роботи, яку пропонує місто, інвестор, найімовірніше, не прийде»

У Львові обрали переможця архітектурного конкурсу на найкращу проєктну пропозицію будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря. На конкурсі переміг проєкт команди архітекторів з Маріуполя — Павло Заботін, Любов Копейкіна, Віктор Копейкін, Олена Кобец. Нагадаємо, призовий фонд конкурсу становив 360 000 грн. Визначено три премії: перша премія — 160 000 грн; друга премія — 120 000 грн; третя премія — 80 000 грн.

   Володимир МАРУСЯК — юрист, депутат Львівської міської ради від «Європейської Солідарності» розповів у коментарі «Ратуші», що  хоча місто виділило ділянку біля Голосківського кладовища, на якій міг би бути розміщений крематорій, і провело конкурс на найкращий проєкт будівлі крематорію, реалізація цього проєкту з погляду економіки нині є неможливою, бо місто не має грошей ні на розробку проєкту будівництва, ні на саме будівництво.

«Будівництво дуже дороге,  наприклад, лише одна піч для спалення тіл коштує більш як 500 000 євро. Місто має намір залучити до будівництва інвестора на засадах державно-приватного партнерства, однак за такої моделі роботи, найімовірніше, він не прийде, і на це є декілька причин. З концепції державно-приватного партнерства, яка нині існує в державі, інвестор повинен прийти, побудувати крематорій на землі міста і передати потім цей об’єкт у власність громади, а тоді вже місто передає його назад інвестору в оренду для обслуговування.

Однак за такої моделі інвестор не зможе навіть на цьому заробляти, йому це не буде вигідно. Важливий момент — згідно із законодавством, похоронною справою може займатися лише комунальне підприємство.

Тому нам потрібно дочекатися змін до законодавства, які дозволять займатися похоронною справою ще й приватним структурам.

Що місто може зробити зараз? Може створити проєкт, який дозволить комплексно залучити інвестора. Приклад є в Борисполі на Київщині. Там місто виділяє територію під меморіальний парк, де можливі екопоховання, де можуть бути колумбарії для зберігання урн з прахом, а також Дім скорботи, де відбуваються ритуальні прощання з померлими. І останній компонент парку — крематорій. Якщо інвестору запропонувати всі ці компоненти, тоді у нього буде якась економічна доцільність працювати», — підсумував Володимир Марусяк.

Христина СЛЮСАРЧУК

   Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.
Share.

Leave A Reply