Чому в Україні забули про хворих, які лікуються гемодіалізом?
Я не тільки вірю у вакцинацію, а навіть більше — заради свого захисту від COVID-19 та захисту навколишніх людей готовий був би вакцинуватися навіть експериментальною вакциною більш-менш відомого виробника… Справа в тому, що через хронічну хворобу нирок в останній стадії я постійно проходжу процедури гемодіалізу (очищення крові на апаратах «штучна нирка»), отож боюся не тільки і не стільки за себе, як за інших пацієнтів відділення хронічного гемодіалізу — під час сеансів ми разом перебуваємо в одному діалізному залі впродовж 3-4 годин тричі на тиждень… У той час, коли створювалося відділення, ніхто не думав про пандемії інфекційних захворювань, тому діалізні зали розраховані на 5-7 пацієнтів…
На жаль, у Міністерстві охорони здоров’я України під час формування національного плану вакцинації проти COVID-19 про пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, «забули» — ми не внесені ні в перелік категорій громадян І етапу вакцинації, ні ІІ етапу… Хоча, як показують і вітчизняна, і закордонна практики, інфікування COVID-19 пацієнтів, що лікуються гемодіалізом, дуже часто спричинює важке протікання хвороби, значним є ризик смерті гемодіалізних пацієнтів, яких вразив COVID-19, — смертність сягає 20 — 25 % від числа інфікованих. Але в МОЗі вирішили, що ми, пацієнти гемодіалізу, повинні отримувати вакцини в загальній черзі, залежно від віку…
Насправді серед пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, значно вищий ризик інфікування, аніж у громадян похилого віку, які перебувають в інтернатах — цих людей, насправді, можна захистити з допомогою суворого карантину і тестування персоналу «швидкими» тестами на антиген та ПЛР-тестування. Значна частина пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, вимушені добиратися до відділів (центрів) хронічного гемодіалізу 50, 100, а часто і більше кілометрів, адже далеко не в кожному районі Львівщини створили відділення амбулаторного гемодіалізу… В громадському транспорті, незважаючи на всі засоби захисту, є високий ризик інфікування… Що може статися далі, коли інфікований пацієнт перебуватиме 3 — 4 години з іншими в діалізному залі, говорити не буду…
Отож, вирішив з цього приводу скерувати звернення до Міністерства охорони здоров’я і Кабінету Міністрів із проханням пришвидшити вакцинацію проти COVID-19 як пацієнтів, які лікуються хронічним гемодіалізом, так і персонал центрів (відділів) хронічного амбулаторного гемодіалізу. Звернення вирішив подати через Урядовий контактний центр, на якому відповідним чином зареєструвався…
Що сталося далі завдяки «діджиталізації»? Моє звернення про вакцинацію пацієнтів, які перебувають на лікуванні хронічним гемодіалізом, «діджиталізований» Урядовий контактний центр перекинув не на відомство пана Максима Степанова, а на Львівську обласну державну адміністрацію, яка, навіть за наявності великого бажання, не може глобально вирішити це питання — пришвидшити вакцинацію таких пацієнтів… Навіть якщо Львівська ОДА, порушуючи правила, спробувала б допомогти, найімовірніше, це закінчилося б «прочуханкою», як це вже сталося у Тернопільській області…
Чому звернення кинули на ЛОДА — вочевидь тому, що я згадав про чисельність пацієнтів, які лікуються гемодіалізом у Львівській області — це близько півтисячі людей… Не хочеться думати про те, що подібні звернення свідомо скеровують на відомства та організації, які не в змозі ухвалити рішення по суті питання…
Отож, основні фактори, чому, на мою думку, пацієнти відділень (центрів) хронічного гемодіалізу заслуговують на щеплення на І — ІІ етапі вакцинації:
- Високий ризик важкого перебігу COVID-19 після інфікування коронавірусом і ймовірність летального випадку в межах 20 — 25%. Справа в тому, що значна частина пацієнтів потрапили на гемодіаліз через важкі хронічні захворювання, зокрема цукровий діабет…
- Тривале перебування (3 — 4 години) значної кількості пацієнтів (5 — 7 осіб + медичний працівник) у діалізному залі два-три рази на тиждень.
- Значна частина пацієнтів, які лікуються хронічним гемодіалізом, змушені добиратися до відділів (центрів) хронічного гемодіалізу, часто довжина поїздки 50 — 100 і більше кілометрів…
Додам, що «соціальна» держава Україна не створила для охочих можливість платно вакцинуватися проти COVID-19, хоча б для людей із високим ризиком інфікування та важкого перебігу — я, наприклад, готовий оплатити вартість дози «антиковідної» вакцини у 10-кратному розмірі. Справа в тім, що вартість однієї процедури гемодіалізу — понад 100 євро, що значно більше, а ніж вартість дози найбільш якісних і дорогих вакцин. Отож, мушу розраховувати лише на власну обережність та засоби індивідуального захисту, щоб дочекатися вакцинації… Бо в те, що великі українські чиновники у Києві можуть звернути увагу на проблеми «маленьких українців», чомусь не віриться…
Хоча, як то кажуть, «Без надії сподіваюся…»
Антон ЛЯГУШКІН
