Четвер, 23 Вересня

«До нас їде ревізор»,

або Чому змінили керівника «Львівавтодору»

ЛКП «Львівавтодор» — ключова ланка в реконструкціях транспортної інфраструктури міста, воно виступає замовником проєктування, будівництва, реконструкції і капітального ремонту вулично-дорожньої інфраструктури міста. Крім того, ЛКП «Львівавтодор» відповідає за паркування, роботу світлофорів та впровадження «е-квитка». Зранку п’ятниці 30 липня  депутат ЛМР від «Варти» Ігор Зінкевич повідомив, що напередодні аудиту підприємства його очільниця Оксана Єстеферова написала заяву про звільнення.

   Уже після обіду пресслужба ЛМР повідомила, що директор Департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець представив працівникам «Львівавтодору» нового директора — Миколу Васильовича Власюка, який керуватиме підприємством із

3 серпня 2021 року. «У Миколи Васильовича чималий управлінський досвід, тому з допомогою колективу, переконаний, його робота для Львова буде успішною та корисною», — заявив Одинець. Отож, «Ратуша» вирішила ближче познайомити своїх читачів із ЛКП «Львівавтодор» та його керівниками. Щодо Миколи Власюка, то про нового очільника ЛКП «Львівавтодор» відомо наразі небагато. Він народився 5 жовтня 1972 року, в 2020 році балотувався в депутати ЛМР від «Самопомочі», але не був обраним. Тоді  Микола Власюк обіймав посаду операційного директора ТзОВ «Альянс-Маркет» — основним видом діяльності цього підприємства, заснованого 23 липня 2012 року, є «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». Керівником і засновником цього підприємства є Михайло Миколайович Весельський, статутний капітал — 10 тисяч гривень. До роботи у ТзОВ «Альянс-Маркет» Микола Власюк був військовослужбовцем — до весни 2017 р. він працював начальником відділу штабу в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби, учасник АТО.

Як з’явився «Львівавтодор»

Історія ЛКП «Львівавтодор» починається 21 квітня 2011 року — тоді ЛМР своєю ухвалою № 381 перейменувала Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство (ЛКАТДП) № 1339 у «Львівавтодор». ЛКАТДП № 1339 засноване наказом № 364 Мінжитлокомунгоспу УРСР від 7 грудня 1981 року. Це підприємство мало на балансі різноманітну дорожню та снігоприбиральну техніку. Наприкінці 2000-х років підприємством керував В’ячеслав Сич.

У 2009 році саме ЛКАТДП № 1339 було визначено отримувачем кредиту ЄБРР в сумі 26 млн грн на реконструкцію вулично-дорожньої інфраструктури вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6 — це закріплено ухвалою ЛМР № 2772 від 9 липня 2009 року. Саме з отриманням кредиту ЄБРР була пов’язана реорганізація підприємства і його перейменування у більш солідний «Львівавтодор». Статут реорганізованого підприємства затверджений 21 квітня 2011 року.

«Транспортний» шлях Олега Берези

ЛКП «Львівавтодор» очолив 36-річний Олег Ігорович Береза, який у 1997 році здобув вищу освіту юриста, а через 10 років став кандидатом наук. До 2011 року Олег Береза встиг попрацювати у СП «НОТ» та СП «НТОН» на посадах юриста і виконавчого директора, керівником ТзОВ «Росан-Інвест» та ТзОВ «Оксана». Оскільки ЛКП «Львівавтодор» власне будівництвом і реконструкцією інфраструктури не займалося — це підприємство виконувало функції замовника проєктування, будівництва та реконструкції інфраструктурних об’єктів —  то юрист на посаді його керівника був більш ніж доречним.

Реконструкція вулиць вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6 стартувала у 2011 році і дозволила львів’янам забути про жахливе дорожнє покриття на вулицях Городоцькій та Личаківській. Вона тривала до осені 2018 року — завершальним етапом стала реконструкція ділянки вулиці Личаківської від вулиці Мечникова до Пасічної — ці роботи завершилися уже після звільнення Берези із «Львівавтодору».

З іменем Олега Берези пов’язане і будівництво трамвайної лінії на Сихів із реконструкцією вулиці Василя Стуса і проспекту Червоної Калини. «Трамвай на Сихів» — перша нова трамвайна лінія у Львові за останні 30 років — від 1988-го. Трамвай значно поліпшив комунікацію між Сиховом і центром міста та вокзалом.

Взяв участь Олег Береза і у впровадженні «е-квитка» у Львові — саме завдяки успішній реалізації попередніх проєктів «Львівавтодор» визначили оператором

«е-квитка» та замовником із впровадження цієї системи. Саме Олег Береза у листопаді 2016 року підписав кредитну угоду з ЄБРР і розпочав тендерні процедури. Треба також згадати проєкт із впровадження у Львові «розумних світлофорів», під’єднаних до «Центру керування рухом», які з’явилися спочатку вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6, а потім і трамвая на Сихів.

У 2015 році Олег Береза став депутатом Львівської міськради від «Самопомочі», його вважали одним із фаворитів Андрія Садового, отож перехід Берези на посаду керівника ЛКП «Львівелектротранс», який відбувся в кінці 2017 р., для багатьох став несподіванкою. У «Львівелектротрансі», щоправда, Олег Береза пропрацював недовго — він звільнився з посади директора в листопаді 2018 року. Нині Олег Береза очолює Службу автомобільних доріг Львівської області.

Кадрові пертурбації у «Львівавтодорі»

У 2018 році «Львівавтодор» двічі змінював керівника — за даними «Opendatabot.ua», 23 січня, замість Олега Берези, його очолив у ранзі в.о. Роман Познанський — заступник директора і помічник-консультант депутата ЛМР Олега Берези. 23 жовтня того ж року очільником «Львівавтодору», знову в ранзі «в.о.», став Євген Калитич — теж заступник директора підприємства. Кадрові рокіровки завершилися 5 лютого 2019 року — тоді в.о. директора ЛКП «Львівавтодор» стала Оксана Єстеферова. Через рік вона стала очільницею «Львівавтодору» вже без частинки «в.о.».

Кадрові пертурбації у ЛКП «Львівавтодор» підозріло збігаються в часі зі зростанням впливу Андрія Білого — «куратора» всіх транспортно-інфраструктурних проєктів. На початку літа 2017 року він став позаштатним радником міського голови Львова і мав «зануритися у транспортну проблематику». Власне це він і зробив, винирнувши уже заступником директора ЛКП «Львівелектротранс». 30 травня 2018 року Андрій Білий став заступником директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури і «куратором» ЛКП «Львівелектротранс», ЛК АТП № 1 та ЛКП «Львівавтодор». Андрій Білий — людина з орбіти заступника міського голови Львова Геннадія Васьківа — певний час вони працювали в одній і тій же компанії «Dunapack».

Простежується і зв’язок між Андрієм Білим та Оксаною Єстеферовою, яка народилася 5 січня 1972 року на Херсонщині. Пана Андрія Білого та пані Оксану Єстеферову єднає робота у компанії «Procter & Gamble». Андрій Білий працював у цій компанії у 2007 — 2011 роках, а пані Оксана, за офіційною біографією, працювала у «Procter & Gamble» на посаді керівника проєктів і програм аж до приходу в «Львівавтодор» (3 грудня 2018 року вона стала тут заступником директора з економічних питань).

Тендер з ознакою скандальності

На час керівництва пані Оксаною Єстеферовою «Львівавтодором» припадає досить тривале в часі з ознакою скандальності завершення тендеру ЄБРР з вибору підрядника для впровадження «електронного квитка», а також звільнення із «Львівавтодору» знакових працівників — зокрема був звільнений Сергій Журбенко, начальник відділу автоматизованої системи оплати проїзду. Звільнення Андрія Білого з посади було очікуваним іще після місцевих виборів 2020 року, оскільки Геннадій Васьків позбувся посади заступника міського голови і став усього лиш позаштатним радником Садового. Власне із цими кадровими змінами не в останню чергу можна пов’язати те, що Оксана Єстеферова написала заяву на звільнення із посади очільниці «Львівавтодору».

Без «дешевих» кредитів

Важливо, що з 2019 року жоден інфраструктурний проєкт у Львові не фінансується за «дешеві» кредитні кошти міжнародних фінансових організацій — ЄБРР, ЄІБ та Міжнародної фінансової корпорації. А планів такого фінансування, зокрема й у рамках проєкту «Міський громадський транспорт України», було багато. 16 листопада 2017 року затверджено ухвалу № 2587, за якою ЛКП «Львівавтодор» за кредитні гроші Європейського інвестиційного банку мало реалізувати підпроєкт із реконструкції вулиць із трамвайним рухом вартістю 13 млн євро (без ПДВ), зокрема — реконструкцію вулиць Вітовського (8 млн євро) та Шевченка (від Хорватської до Левандівської, 5 млн євро). 13 травня 2019 року між Міжнародною фінансовою корпорацією, Львівською міськрадою та ЛКП «Львівавтодор» підписано Договір про наміри — мандатний лист, який передбачав надання кредиту в 15 мільйонів євро на реконструкцію все тієї ж вулиці Шевченка. Але керівництву «Львівавтодору» з невідомих наразі причин так і не вдалося залучити «дешеві» кредитні кошти для цієї потреби, отож у 2020 р. реконструкцію вулиці Шевченка розпочали за гроші, отримані внаслідок розміщення облігацій місцевої позики. Щодо вулиці Вітовського, реконструкція якої потрібна була «іще вчора», то наразі у ЛКП «Львівавтодор» немає навіть робочого проєкту — міськвиконком затвердив лише ескізи.

Навіщо «Львівавтодор» перехопив гроші «Львівелектротрансу»?

У лютому 2020 року «Львівавтодор» робить «хід конем»… і забирає собі під кредитне фінансування ЄІБ кілька проєктів з інфраструктури міського електротранспорту, на які у 2018 році ЛКП «Львівелектротранс» замовило проєктно-кошторисну документацію. Ухвалою № 6300 від 20 лютого 2020 року внесені зміни в згадану ухвалу № 2587 від 16.11.2017 року. Тепер ЛКП «Львівавтодор» мав отримати 13 млн євро кредиту від ЄІБ: на будівництво автобусного депо — 3,5 млн євро; реконструкцію тролейбусної мережі на вул. Зеленій, Стрийській та Тролейбусній — 8,0 млн євро та капітальний ремонт кабельних ліній напругою 600 В постійного струму (фідери) від тягової підстанції № 6 до пл. Митної та вул. Личаківської — 1,5 млн євро.

Перше, що викликає подив — чому замовником спорудження автобусного депо визначено не ЛК АТП № 1, якому воно, власне, і потрібно? Друге — космічна орієнтовна вартість капремонту двох кабельних ліній постійної напруги  600 В завдовжки близько 2 км від тягової підстанції № 6 на вулиці Івана Франка до пл. Митної та вул. Личаківської, 2 — 1,8 млн євро із ПДВ, тобто майже 57,5 млн грн. Цікаво, що говорячи про плани будівництва нової 600-вольтової кабельної лінії довжиною 2,2 км від тягової підстанції № 12 на вулиці Повітряній до нової розв’язки Шевченка — Левандівська, головний інженер ЛКП «Львівелектротранс» Володимир Ковалів назвав орієнтовну вартість будівництва — 7,5 млн гривень. Як вдалося встановити «Ратуші», у звіті ЛКП «Львівелектротранс» за 2020 р., який  розміщений на сайті ЛМР, зазначена орієнтовна вартість заміни кабельних ліній від тягової підстанції № 6 до пл. Митної і вул. Личаківської — це … 26 млн грн.

Чому ЛКП «Львівавтодор» довелося «перехоплювати» проєкти, які були компетенцією «Львівелектротрансу»? У звіті про реалізацію проєкту «Міський громадський транспорт України», датованому 20 липня 2019 року і розміщеному на сайті Міністерства інфраструктури України, йдеться про те, що станом на кінець І півріччя 2019 року щодо львівського підпроєкту «Реконструкція трамвайної колії» вартістю 13 млн євро не було: оцінки Мінфіну; попередніх досліджень і документів; запиту на фінансування, схваленого Керівним комітетом і Банком; висновку Антимонопольного комітету та тендерної документації — тобто всіх ключових документів для отримання кредиту. Чому так сталося, вочевидь, могла б пояснити ексочільниця «Львівавтодору» Оксана Єстеферова.

Антон ЛЯГУШКІН, спеціально для «Ратуші»

Share.

Leave A Reply