Середа, 21 Жовтня

Дуля зоозахисникам від Садового і Ко

Замість притулку для тварин, збудують крематорій та надаватимуть інші платні послуги

Схоже, у Львові так і не збудують давно обіцяний притулок для тварин у районі промзони Рясне-1, гроші на проєктно-кошторисну документацію для якого виділили ще 2012 року. Натомість ЛКП «Лев» планує відкоригувати проєктну документацію для будівництва притулку і облаштувати муніципальний центр для тварин, що надаватиме широкий спектр послуг та з часом окупить вартість вкладень, — повідомляє пресслужба Львівської міської ради, — пишуть «Варіанти».

«Де притулок? Миші з’їли»

А в середу біля входу до Ратуші волонтери та зоозахисники провели акцію «Львову — притулок для тварин». Люди прийшли на неї зі своїми улюбленцями: песиками, котами, шиншилами, навіть голубами, а також із плакатами «Львів жорстокий до тварин», «Досить наживатися на тваринах», «Без притулку для тварин Львову не місце в Європі». Волонтери скандували: «Де притулок? А нема! Миші з’їли!»

«На «Карпати» гроші знайшлися. 50 млн гривень. Я люблю футбол і нічого проти футболістів не маю. Але мене не спитали, чи хочу я віддати гроші на футбольний клуб «Карпати». Це є приватна самодостатня структура, і нехай себе підтримує. Якщо хтось хоче підтримувати себе чи свої політичні амбіції, то нехай зі своєї кишені платить, а не за рахунок наших податків. Програма, яка була розрахована на п’ять років, закінчується, ніхто нічого не зробив. Ми мусимо з вами бути однією стіною, і ми будемо проводити ці акції. Акції будуть доти, доки не буде збудований притулок.», — сказав активіст Володимир Мішенчук.

Буде широкий спектр послуг. Платних

Згідно зі змінами, які планують внести в проєктну документацію, першочергово у місті мають збудувати: центр кремації тварин, сучасну ветеринарну клініку з грумінг-салоном та перетримкою тварин, тренувально-вигульний майданчик для собак із виставковим полем, центр адопції та продовженої перетримки безпритульних тварин з ЛКП «Лев».

«Ми хочемо будувати так, щоб знати як діяти далі, передбачити, щоб усе було раціонально, правильно і, головне, щоб цей притулок був не лише центром, де можна привести та здати тварину, як це відбувається у Брюховичах, а щоб це реально була структура, яка могла б забезпечити великий спектр послуг», — зазначив в.о. директора ЛКП «Лев» Андрій Пінчук. Нагадаємо, пана Андрія у травні цьогоріч Андрій Садовий призначив в.о. директора цього комунального підприємства, замість Оксани Кошак.

Притулок – «фінансово недоцільний»

6 березня цього року виконавчий комітет ЛМР ухвалив рішення про передачу ЛКП «Лев» проєктної документації 2013 року на створення притулку для тварин, яка потребує коригування, — повідомляло  ЛКП «Лев» на своїй фейсбук-сторінці.

«У найближчі роки ми НЕ плануємо будувати притулок, адже законодавство України доволі лояльне до власників тварин, які викидають своїх чотирилапих улюбленців або небажаний домашній приплід на вулицю. Збудувавши притулок на 600 тварин, ми заповнимо його за місяць, і постане питання, куди розмістити інших тварин, що залишилися і продовжують надходити у місто. Вихід, як то будувати ще один притулок, є фінансово недоцільним, а евтаназія тварин для створення нових місць категорично неприйнятна для ЛКП «Лев», — повідомили в комунальній установі.

А що обіцяли раніше…

Активістка «Народна дія. Львів» Ірина ЮЗИК, яка теж була присутня і виступала на акції, прокоментувала «Ратуші»: «Це тягнеться з 2012 року, тоді вперше заговорили про повноцінний муніципальний притулок у місті Львові. З 2015 по 2020 рік було заплановано його будівництво, тобто він вже мав бути збудований. Ми всі розуміємо, що війна, криза, але війна — це державні питання, в нас є Міноборони, а місцеве самоврядування має закривати місцеві питання. Притулок — це якраз компетенція місцевого самоврядування, і ми його чекаємо вже багато років. Було заплановано ділянку на Шевченка, 366-а, в тому районі. Приїхали туди — там вже стоїть житловий будинок. Чи то десь має бути поруч — про це ніхто чітко не говорить.

У нас є ЛКП «Лев», він виконує функції стерилізаційного центру і клініки, і там не можуть ці тварини жити. Їх там тимчасово тримають, потім відпускають. Якщо вдасться прилаштувати — то вдалося, а як ні — то ні. Крім того, з притулку шансів, що заберуть тварину, набагато більше, ніж з вулиці, бо в притулку вона буде доглянута, вже відгодована, полікована, чіпована, соціалізована. А в ЛКП — стерилізували, відпустили, вона пішла знов на вулицю, вимащена, з блохами, її таку не всі захочуть взяти».

На запитання, чому стільки років дурять людей із тим притулком, Ірина Юзик відповіла: «Пріоритети розставляють інші. На міську раду виділили на ремонт зали спочатку

10 мільйонів, потім додаткові роботи пішли, вже десь разом 16-17 млн. Була нормальна сесійна зала для депутатів, там не було вогкості, грибка, все було відремонтовано — що там можна знов робити за 16 мільйонів гривень? Також червоні килимки, дорогі двері, душ для велосипедистів хотіли поставити — на таке гроші знаходяться. А на якісь соціальні проєкти — притулок для жертв домашнього насилля, притулок для тварин — нема.

Була в нас проблема: жіночка померла, і 50 котів залишилося без господині. Люди рятували їх своїми силами, всім Львовом збирали гроші, бо багато коштів пішло на платні перетримки. Такими маленькими волонтерами неможливо закрити такі великі проблеми. Кажуть, що той муніципальний притулок швидко наповниться, але якось же в інших країнах існує, дають з тим раду. По-перше, прилаштовують, по-друге — якісь ліміти, по-третє, притулок заробляв би сам на себе — поруч крематорій, грумінг-салон, готель. То вони ці платні послуги хочуть зберегти, а де ж основа основ — власне сам притулок?», — риторично дивується активістка.

Нагадаємо, на проєктування притулку на сесії Львівської міськради 12 липня 2012 року було виділено 700 тис. грн, з них 30 тис. грн — на проєкт землеустрою, інформував

«Захід.нет». Комплексний притулок для тварин мав постати в районі промзони Рясне-1, на вул. Шевченка — Брюховецька, на ділянці 150 на 250 метрів, територія — близько 4 га. Розраховували, що таке будівництво може обійтись орієнтовно у 70 млн грн. Тут, окрім притулку на 500 собак та 100 котів, зокрема агресивних, мали намір розмістити ветеринарну клініку, ветаптеку, зооринок, крематорій для тварин, готель для тварин, а також конференц-зал.

Крематорій — розширена гицлярня?..

«Звучали голоси, що притулок буде крематорієм — розширеною гицлярнею. Ми оптимістично дивимось на це питання. Ми обіцяємо робити все, щоб будівництво притулку і функціонування було максимально прозорим для громадськості», — зазначав у 2012 році член Західноукраїнського товариства захисту тварин Юрій Микитюк.

Голоси волонтерів

Рішення міських райців не будувати притулок збурило не всіх у Львові — а переважно зоозахисну спільноту. Деякі з цих волонтерів тримають десятки підібраних тварин у себе вдома через те, що ЛКП «Лев» переповнене і відмовляється їх приймати, а тих, що все-таки перетримує, стерилізованих випускає знову на вулицю, де вони, голодні, змерзлі, блохасті, крім волонтерів, знову ж таки, нікому не потрібні. Наводимо коментарі зоозахисників із мережі «Фейсбук»:

Haja Sobaky:  ЛКП «Лев» — розпіарена місцевими князьками установа, яка навіть і половини питань з тваринами вирішити не може. Викидають, а потім тварина гине на вулиці. Бо ж в жодній країні у великих містах немає «стерилізаційних» центрів, а є притулок, і тоді там і стерилізації робляться. Як я здогадуюся, ви не маєте вдома 20 підібраних тварин — сліпих, глухих, цуценят, яких туди, в ЛКП, не беруть. Притулок допомагав би прилаштувати велику кількість тварин, а їх з ЛКП викидають після стерилізації на смерть. З вулиці в блохах, глистах, худих та хворих їх люди не забирають. Лише ті, що називаються “волонтери”, перетворюючи свої домівки у вольєри.

Люба Шкільняк:  Тобто живих рятувати не треба, а мати місце, щоб палити їх трупи, треба???

Haja Sobaky:  Зробили проєкт, який коштував за курсом на сьогодні 2 300 000 грн. Тепер передумали, викинули, роблять за гроші інший. Вигідно, мабуть «проєктувати», а не будувати.

Людмила Чапленко:   Я он масу котів ховаю. Якось без крематорію обходжуся.

А притулок був би — то я б тих, що мені накидають під вікно — за два тижні плюс п’ять нових котів — туди віддавала. І моя голова не боліла б — чим годувати і де взяти гроші, щоб нагодувати. Я не кажу, що мати крематорій — зле. Я кажу, що більш пріоритетно таки мати притулок.

Віва Денс:   Не розумію, чого всі вчепились в той крематорій? Він дуже потрібен! І наскільки мені відомо, вже витрачено понад

1 млн. грн на закупівлю спецобладнання, яке досі ніде не встановлено і не працює… В нас немає спеціальних кладовищ для тварин. Чи Ви вважаєте закопувати померлих тварин у парку, де гуляють діти, люди, собаки — це нормально? Я вже двічі була змушена ховати своїх собак — і повірте, це велика проблема!

Natasa Misong: А нікому не спадало на думку, що крематорій потрібен, щоб вбитих тварин можна було десь приховувати, повернувшись до колишніх методів зменшення тварин шляхом убивств. Це ганебне явище в 2013 році висвітлив і ліквідував Микитюк. Але тепер в нас нема таких Микитюків,

Світлана ПАВЛИШИН

пряма мова

   Микола БАНДРІВСЬКИЙ, археолог, доктор історичних наук:

— Вітаю Андрія Садового з черговою перемогою над зоозахисниками Львова! Притулку для тварин — не буде, зате для них буде…крематорій (…)

Інакше й не могло бути. Бо неможливо очікувати позитивний результат (будівництво притулку для тварин) перегризаючи одне одному глотки у коментарях. Міські урядовці дуже добре навчилися грати на амбіціях зоозахисників, і на їхні рідкісні цидулки-звернення вже наперед мають заготовлені відписки-обіцянки. Так і цього разу — пролетіли львівські тваринолюби, як фанера над Парижем з їхніми рожевими мріями про притулок.

А чому? Бо у них (зоозахисників) немає організованої структури, немає чітко сформульованих завдань і методів їх досягнення, немає регулярних зібрань, дієвих і досвідчених членів, не встановлюються терміни виконання доручених завдань і персональна відповідальність, так як це робиться у тваринозахисних організаціях у всіх цивілізованих країнах світу. (…) Разом із тим, знімаю капелюха перед тими десятками жіночок, які підбирають по вулицях і парках стомлених, зневоджених, покинутих, побитих і збитих машинами, наших чотирилапих друзів. Вони (ті м’якосердні жіночки) наївні до безмежності, а спритні хапуги, які прикриваються тваринозахисним рухом, використовують їхню беззахисність, щирість і, цілком зрозумілу, малодосвідченість у спілкуванні з міськими урядовцями.

Share.

Leave A Reply