Четвер, 9 Лютого

Дискусійний закон про кримінальну відповідальність військових

Верховна Рада 14 грудня ухвалила занопропроєкт, що посилює кримінальну відповідальність військовослужбовців за невиконання наказів керівництва. Це викликало обурення серед частини бійців ЗСУ і прохання до президента ветувати закон, пише «Бі-Бі-Сі Україна». До набуття чинності залишився підпис президента Володимира Зеленського. Саме на цій стадії його намагаються загальмувати деякі військові ЗСУ і правозахисники.

Без права на пом’якшення

Норми документа заборонять судам пом’якшувати покарання чи давати умовні строки для військових, засуджених за окремі види злочинів: непокора (ст. 402), невиконання наказу (ст. 403), погрози чи насильство щодо начальника (ст. 405), самовільне залишення військової частини (ст. 407), дезертирство (ст. 408), самовільне залишення поля бою (ст. 429). Також збільшують терміни покарання за військові злочини і адміністративні правопорушення. Зокрема за такі, як розпиття військовими алкогольних напоїв. Вказані в проєкті категорії злочинів є «найпопулярнішими» серед тих, за які судять бійців ЗСУ.

З 24 лютого – початку повномасштабної агресії рф – українські суди винесли не менше півтори сотні вироків за злочини «проти встановленого порядку несення військової служби». Принаймні стільки вироків можна знайти в Єдиному реєстрі судових рішень, повідомляє «Бі-Бі-Сі Україна», але абсолютна більшість з них засекречена.

Однак ті, які відкриті, дають розуміння, що суди доволі часто застосовують пом’якшення чи умовні терміни до обвинувачених військових. Наприклад, 7 жовтня Шевченківський райсуд Києва засудив до умовного строку (5 роки тюрми з випробувальним терміном 1 рік) мобілізованого бійця ЗСУ, який в липні-серпні поточного року самовільного залишив свою військову частину і повернувся в неї лише через два тижні. Згідно з нормами Кримінального кодексу (ч.5 ст.407) солдату загрожувало б від 5 до 10 років в’язниці, але суд суттєво пом’якшив покарання і відпустив засудженого на випробувальний термін.

Такий випадок не поодинокий. Про це йдеться і в пояснювальній записці до законопроєкту. «Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень, пов’язаних з самовільним залишенням військової частини під час виконання обов’язків військової служби», – сказано в ній.

Голоси проти

Закон з осторогою сприйняли в середовищі бійців ЗСУ. Наприклад, військовослужбовиця Ярина Чорногуз пише: «Отже, замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення росіян та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу)».

«Коли законопроєкт #8271 стане законом, командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та карання військових тюрмою практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетентні та спираються на невдалий бойовий менеджмент (а таке трапляється нерідко).

За непокору – від 3 до 10 років, невиконання наказу – від 3 до 7 років, погроза або насильство щодо начальника – від 5 до 10 років, самовільне залишення частини або місця служби – від 5 до 10 років, дезертирство – від 5 до 12 років тюрми, самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю – від 5 до 10 років тюрми. І вишенька на торті: забирається можливість умовного терміну і дострокового звільнення. Тобто в нас немає можливості бути звільненими за пом’якшуючими обставинами.

Людина, яка навіть у небойовій ситуації не виконала наказ командира – не матиме права на м’якше ставлення до неї та на звільнення від відбування покарання з випробуванням незалежно від обставин справи, особи засудженого та тяжкості правопорушення», – написала Чорногуз.

Військовослужбовиця вважає, що закон в такому вигляді більш вигідний не Україні, а росії. Бо може викликати або масове дезертирство, або масове кримінальне засудження бійців ЗСУ: «Яка це чудесна буде картинка для російських ЗМІ: захисники України масово на лаві підсудних в українській тюрмі, а біля неї заплакані сім’ї, які сивіли, чекаючи їх із війни».

«Ще більше деморалізує той факт, що винних у вищому керівництві державою за провал підготовки збройних сил до повномасштабного вторгнення та провал оборони на перших етапах, особливо півдня – так і не посадили, а вже скоро рік, як це відбулося. Зате збираються садити рядовий склад за те, що вони часто вимагають кращого менеджменту операцій, аби вони мали шанс, виконавши їх – вижити.

Я розумію, що можливо велика кількість утомлених та дезертирів штовхає на кроки зі збільшенням покарання. Чому не залишили одну-єдину статтю – дезертирство – як кримінальну. Чому не дати можливість на справедливий суд та пом’якшуючі обставини кожному бійцю після його служби із захисту Батьківщини? Невже ми на це не заслужили? Невже не зрозуміло, що посадять просто купу невгодних командуванню, досвідчених та обстріляних бійців і командирів нижчої ланки, які відмовлятися вести своїх людей на убой під час якоїсь некомпетентно спланованої операції?», – наголошує Чорногуз.

Письменник і командир відділення 68-ї єгерської бригади ЗСУ Павло Вишебаба вказує на ту обставину, що залишення позицій може мати доцільність на фронті, тому це не треба трактувати як важкий злочин без права на пом’якшення. «Ця війна вже показала, що інколи доцільно вчасно відійти з позиції, щоб вберегти особовий склад, і це було за пом’якшуючі обставини. У новому зп 8271 пом’якшуючи обставин не враховано», – зазначає він.

«Найбільше запитання, чому одні матимуть право на пом’якшення (ст. 152 «зґвалтування», ст. 115 «умисне вбивство», ст. 111 «державна зрада», а діючі військовослужбовці за ст. 405, 403, 407, 429, 402 ККУ – ні», – наголошує народна депутатка Соломія Бобровська.

«Юридична сотня», що надає безоплатну юридичну допомогу військовим, а також ще 15 організацій і фондів випустили спільне звернення з критикою проєкту. «Законопроєкт №8271, у разі набуття ним чинності, матиме ефект, протилежний очікуваному: замість запобігання вчиненню військових злочинів та адміністративних правопорушень він стане причиною порушення права на справедливий суд і дискримінації самих військовослужбовців», – сказано в ньому.

Головний «меседж» – державі варто впливати на причини правопорушень, а не лише посилювати відповідальність за їхнє вчинення. Наприклад, потрібно підвищувати мотивацію до служби через її покращення.

У волонтерській спільності також виступають проти закону і закликають президента його ветувати. Відповідна петиція вже створена і набрала майже 3,5 тисячі голосів за день. Керівник військового напрямку «Фонду Сергія Притули» Роман Сініцин вважає, що набуття чинності документа нашкодить рядовому і офіцерському складу ЗСУ, а також вдарить по авторитету особисто Зеленського.

Координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова наголосила, що ухвалені зміни – «намагання перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад».

Позиція Генштабу

Керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у коментарях у соцмережах написав, що закон розроблений «на прохання» головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. «На ставці (верховного головнокомандувача. – Ред.) це було прохання Залужного, незважаючи на те, що багато депутатів хотіли голосувати тільки перше читання, військові наполягали на критичних строках і важку ситуацію під Бахмутом, тому рішення було ухвалено в цілому», – цитує депутата «Бі-Бі-Сі Україна».

Щодо «важкої ситуації під Бахмутом», який вже майже пів року штурмують російські війська, то Арахамія вказав на масове дезертирство на цій ділянці фронту: «Цілими підрозділами залишають ділянки, потім сплачують штраф 40 тис. грн і повертаються вихваляючись, а хтось за це платить життям. Таке обґрунтування військових». Керівник фракції обіцяє, що «Слуга народу» стежитиме за всіма справами проти військових і за необхідності внесе зміни в закон.

В заяві пресслужби Генштабу ЗСУ йдеться про певні «прогалини в законодавстві», які виявили під час воєнного стану. «Суди неоднаково застосовують норми кодексів під час ухвалення рішень по суті. Це негативно впливає на стан військової дисципліни та правопорядку у Збройних силах України», – зазначає Генштаб.

Скасування права на пом’якшення вироку чи його заміну умовним терміном у відомстві вважають «справедливим»: «Це також справедливо в умовах війни, адже такі злочини послаблюють обороноздатність, можуть фатально вплинути на виконання бойових завдань іншими законослухняними військовими».

Крім того, Генштаб звертає увагу на важливу новацію. Йдеться про обов’язковий огляд військових і резервістів ЗСУ під час проходження зборів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння: «Це дасть змогу вчасно виявити таких осіб та недопустити вчинення ними злочинів у зоні бойових дій».

Пояснення Залужного

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у спеціальному повідомленні в соцмережах 19 грудня пояснив, чому він та Генштаб ЗСУ наполягають на запровадженні закону про посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців за вчинення військових злочинів, пише «Новинарня».

«Сьогодні я змушений підняти досить складну тему – посилення відповідальності за самовільне залишення військової частини чи місця служби, дезертирство, самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю, непокору і невиконання бойових наказів. Я підтримую відповідні зміни до законодавства, ухвалені Верховною Радою України, і прошу Президента підписати закон. Моя думка чітко віддзеркалює позицію командирів угруповань та військових частин, які вимагали системного вирішення цього комплексу питань», – йдеться у заяві.

«Армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а «відмовники» можуть сплатити штраф, розмір якого становить до 10 відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо. Більше того, і це ключове, – оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них. Часто втрачені позиції доводиться відновлювати штурмовими діями дуже дорогою ціною. Так не повинно бути», – пояснив Залужний.

Він наполягає, що під час воєнного стану ці проблеми можуть вирішуватися в кардинальний спосіб. «Чи можна зарадити цій проблемі у більш м?який спосіб? Роз?яснювати, переконувати… Так, якщо йдеться про мирний час. В умовах війни потрібні швидкі дієві рішення», – заявив головнокомандувач.

Він також прокоментував, чи не призведе запровадження закону 8271 до безкарності та сваволі командирів. «Ні, командири так само несуть повну юридичну відповідальність за свої дії чи бездіяльність. І я повністю довіряю своїм підлеглим», – сказав головком.

«Чи визнаю я наявність проблем, що призводять до самовільного залишення позицій? Так, і працюю над їхнім усуненням. І проведені успішні операції щодо звільнення територій нашої держави є тому підтвердженням. Чи нормально, що ми дискутуємо на такі чутливі теми публічно? Так, ми в демократичній державі. Але рівно до тих пір, поки це не шкодить нам вигравати війну. Тому я закликаю всіх поставити крапку в цій дискусії. І разом наближати Перемогу», – заявив Залужний.

Думки журналістів-військовослужбовців

Видання «Тексти» поговорило з декількома колегами, які зараз служать у ЗСУ. Їхні думки розділилися.

Боєць однієї з механізованих бригад загалом підтримує більш жорстке законодавство: «Я розумію, чим продиктований цей закон. Чорногуз служить у морській піхоті, де кращий відбір людей. В піхоті з цим біда. І нинішня ситуація така, що частина бійців, які є фактично баластом і, м’яко кажучи, лише заважають, відповідальності майже не несе, а навпаки їх скидають з бойових підрозділів в резервні, вони далі отримують зарплату тощо. Моя думка, що відповідальність має бути суворою. Але в нас будь-який закон можна довести до абсурду. Чи зловживатимуть командири цим законом – покаже лише практика».

Інший колега категорично проти такого закону. «Що заважає застосовувати чинний закон? Там так само покарання дуже суворе покарання за відмову виконувати накази. Може, влада зайнялася б організацією кращої роботи військкоматів, вони недопрацьовують? Може, варто щось міняти в управлінні піхотою? Це спроба затикати діри за допомогою тих, у кого і так найбільше навантаження, ще й невдала. Цей закон в довгостроковому плані дуже сильно ударить по мотивації».

Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА,

Фото GETTY IMAGES

Share.

Leave A Reply