Електронні квитки — на піку ковідної епідемії
Початок видавання персоніфікованих транспортних карт у Львові збігся із потраплянням області у «червону» ковідну зону через значний рівень захворюваності на COVID-19.
Влада Львова обіцяє, що вже у січні 2022 року на містян нарешті «зійде чудо» — запрацює той самий «електронний квиток», про який уже понад 10 років говорить керівництво міста на чолі з сонцесяйним мером Андрієм Івановичем Садовим. Буквально за два місяці до анонсованого старту системи безготівкових розрахунків у громадському транспорті ЛКП «Львівавтодор» нарешті відкрило «Центр обслуговування пасажирів» на вулиці Горбачевського, 10. В цьому будинку чотири роки тому працювали чиновники Управління капітального будівництва Львівської міськради, будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Роботи з ремонту та благоустрою цього будинку тягнулися майже 4 роки.
Цікаво, що навіть сам керівник ЛКП «Львівавтодор» визнає, що історичний будинок, у якому розмістився «Центр обслуговування пасажирів» не зовсім «функціонально зручний» для ефективної роботи центру, зокрема тут вузькі кімнати, важко користуватися маломобільним людям.
Наразі у Центрі обслуговування пасажирів працюють: 11 адміністраторів, які приймають заявки від пасажирів пільгових категорій на отримання персоніфікованого електронного квитка «Леокарт»; 14 працівників кол-центру «Гарячої лінії»; 10 адміністраторів, які опрацьовуватимуть усі заяви і в подальшому дають підтвердження на друк пільгових карток. Також тут розміщений центр, де друкуватимуть електронні квитки.
Все, на перший погляд, гарно… Проте реальність така, що у місті Львові є близько 250 тисяч пільговиків різних категорій. Наразі вже впродовж року триває реєстрація пільговиків на оформлення персоніфікованих пільгових карток «Леокарт». На цей момент заяви на отримання пільгових персоніфікованих транспортних карт подало лише 60 тисяч пільговиків, тобто менше як 25 %.
«Тому, якщо порахувати цих 250 тисяч і дати кожному пільговику 10 хвилин на отримання картки, то якщо навіть 40 адміністраторів працюватимуть на видачі, знадобиться шість місяців лише для того, аби їх видати. Тому ніяк воно не запрацює, а пільговики ще мінімум 6 місяців не будуть обліковуватися», — заявив в ефірі «Народного Толк-Шоу» в ефірі телеканалу «НТА» експосадовець ЛКП «Львівавтодор», який очолював відділ, що відповідав за впровадження у Львові автоматичної системи оплати проїзду в громадському транспорті.
Дивно й інше — відкриття Центру обслуговування пасажирів ЛКП «Львівелектротранс» дивним чином збіглося з моментом, коли чергова хвиля COVID-19 сягнула піку. Нагадаємо — медики стверджують, що COVID-19 найбільш небезпечний саме для людей літнього віку, а це і є основна маса пільговиків (пенсіонери за віком). Видавання пільгових персоніфікованих «Леокартів» перетвориться на чергове скупчення людей, особливо із групи ризику. Наразі невідомо, чи Центр обслуговування пасажирів у зв’язку із потраплянням Львівщини в «червону зону» припинить свою роботу разом із непродовольчих товарів…
«Загалом організація приймання документів і видання персоніфікованих «Леокартів» — це черговий прояв того, що Львів так і не вийшов із зони «совка», коли діяв відомий принцип «нема папірця — нема людини!», — каже ексречник ЛКП «Львівелектротранс» експерт у сфері транспорту Антон ЛЯГУШКІН. За його словами, видавання персоніфікованих транспортних карток перетворюється на чергове приниження для літніх людей та людей із інвалідністю.
«Пан мер Андрій Садовий називає Львів «містом ІТ та туризму». Але в епоху безпаперових інформаційних технологій видача «електронних квитків» для пільговиків перетворена у паперову тяганину. Насправді практично 100 % пасажирів, які користуються правом безкоштовного проїзду у Львові (включно із школярами, яким таке право надала Львівська міська рада) внесені за місцем проживання в різноманітні реєстри — Пенсійного фонду, Управління соціального захисту та ін. Влада міста повинна була знайти формулу, як списки пільговиків передати ЛКП «Львівавтодор» і максимально спростити видавання «Леокартів», — каже Антон.
На думку ексречника «Львівелектротрансу» замість тяганини із видачею пільгових «Леоркартів» влада міста могла перейти до монетизації пільг на проїзд в громадському транспорті — законодавчо-нормативна база для цього існує вже кілька років.
«Монетизація пільг на проїзд у громадському транспорті, як на мене — найкраще рішення. В такому випадку не потрібно ніяких персоніфікованих транспортних карт. Можна просто передбачити можливість придбання пільговиками неперсоніфікованих транспортних карт у пунктах продажу. Такі транспортні карти, як нині пільгові абонементні картки на проїзд в електротранспорті для студентів, могли б діяти лише у випадку надання відповідного посвідчення — просто, дешево і сердито.
Чи має місто кошти на монетизацію пільг? Вочевидь, мусило б мати, адже передбачається, що впровадження «електронного квитка» має супроводжуватися оплатою не за кількість перевезених пасажирів, а за кількість кілометрів, яку проїхав громадський транспорт.
Зазначу, що одне лише Львівське комунальне АТП-1 у 2020 році «привезло» місту понад 206 мільйонів гривень збитків — про це йдеться у «Звіті про управління ЛК АТП-1», розміщеному на його офіційному сайті. Цікаво, що за даними сайту Opendatabot двоє приватних перевізників Львова (ТзОВ «Успіх БМ» та ТзОВ «Фіакр-Львів») закінчили 2020 рік із мінімальними збитками, а іще два приватні перевізники (ПАТ «Львівське АТП-14630» та ТзОВ «Міра і К») закінчили минулий рік із збитками, що не перевищили 1,5 млн грн.
Якщо цифра 250 тисяч пільговиків відповідає дійсності, то тільки за рахунок збитків Львівського комунального АТП № 1 кожен пільговик може отримати 824 гривні на рік…», — каже Антон Лягушкін.
Антон сумнівається у тому, що в січні 2022 року «електронний квиток» у громадському транспорті запрацює: «Якщо запустити «електронний квиток» у січні 2022 року за тієї ситуації, яка є, а особливо — коли вартість квитка у водія буде у два-три рази вища, аніж в разі оплати картою, то це зумовить соціальний вибух такої сили, що може не втриматися на «троні» і сам міський голова Львова Андрій Садовий. Отож, мені ввижається, що влада міста піде тою перевіреною стежкою, якою пішла влада Києва чи Вінниці, де «електронний квиток» запрацював. Тобто повноцінний старт «е-квитка» буде кілька разів відкладатися. І той же COVID-19 може стати гарною «відмазкою». Хоча у Садового уже є досвід карколомних транспортних змін — «Транспортна реформа-2012», яку запровадили попри те, що закладені у неї рішення були відверто «глевкими».
Олександр ТЮШУК, спеціально для «Ратуші»
