Середа, 8 Грудня

Енергія політичних пігмеїв

Геополітична зброя в дії VS фіаско влади

Давайте відразу відверто? Листопад 2021 року, Україна — на межі повного колапсу у сфері енергетики. І це не панічні настрої, а серйозні зелені реалії нашого повсякдення. Врешті настав час назвати речі своїми іменами. Навіть найтупіші врешті зрозуміли, що енергоносії для РФ і їх сателітів – це просто геополітична зброя країни-агресора, яку тепер почали активно застосовувати. Однак мусимо визнати, що уряд та парламент не дали ради у вирішенні надзвичайно важливого питання — постачанні тепла у домівки та забезпечення життєздатності країни. Згодіться, ще з літа було відомо, що ця ситуація ось-ось розпочнеться. Однак очільники держави робили все, окрім найважливішого. Голосували незрозумілі закони, піарили недолугі рішення, але не вирішували проблем. Це повне фіаско влади у забезпеченні країни енергоносіями, ба навіть гірше, парламентарі й далі розводять балачки без будь – яких реальних рішень.

Країну засипає… відсутнє вугілля!

Імпорт електроенергії з Росії та Білорусі з 1 листопада не відновиться. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус у Telegram. “Імпорту електроенергії із РФ з 1 листопада не буде. Компанія Інтер РАО 20 жовтня оголосила аукціон на продаж електроенергії, але

21 жовтня відповідний аукціон був скасований. Також з 1 листопада не буде імпорту електроенергії з Білорусі, відповідні аукціони на продаж електроенергії не були проведені”, — написав він. Нардеп додав, що за даними Міненерго, 29 жовтня на складах семи ТЕС не витримувалися гарантовані запаси вугілля, а саме: на Курахівській ТЕС, Запорізькій, Придніпровській, Зміївській, Вуглегірській, Трипільській та Слов’янській ТЕС.

   “Гарантовані запаси вугілля — це мінімальні запаси, які обов’язково мають бути дотримані згідно з умовами ведення ліцензійної діяльності. Всього на складах ТЕС та ТЕЦ станом на вчора було 675 тис. тонн вугілля”, — наголосив нардеп. Згодом стало відомо, що білоруська сторона погодилась розпочати продаж електроенергії в Україну потужністю 400 МВт з 5 листопада. Імпортером стане компанія “ТЕТ Груп” Віталія Бутенка, колишнього трейдера з групи ДТЕК Ріната Ахметова. Про це БЦ розповіло джерело в уряді. Передбачається, що “ТЕТ Груп” буде викуповувати відповідну потужність на добових аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину. Також, як стало відомо БЦ, в другій половині дня 2 листопада системний оператор НЕК Укренерго запросив аварійну допомогу з Білорусі.

У травні НКРЕКП обмежила доступну пропускну спроможність для імпорту електроенергії в Україну з боку держав, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства (Росія, Білорусь) до 0 МВт до 1 жовтня 2021 року. Пізніше заборона на імпорт електроенергії була продовжена ще на місяць.

27 жовтня пройшов місячний аукціон з розподілу перетину для імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Найбільшим переможцем аукціону з обсягом 885 МВт з 900 МВт можливих став державний оператор АЕС — НАЕК “Енергоатом”. Але з 1 листопада імпорт електроенергії ні з Білорусі, ні з Росії не розпочався. На добовому аукціоні на розподіл перетину на 3 листопада 400 МВт потужності виграла ”ТЕТ Груп” Віталія Бутенка. Додамо, що  перед опалювальним сезоном 2021 — 2022 років українські ТЕС мають найнижчі запаси вугілля на складах за всю історію. Станом на кінець жовтня — близько 524 тис. тонн, замість необхідних 2,5 млн тонн.

Думка експертів: головна причина бід – некомпетентність дій влади

  У коментарі “Ратуші” фінансист Віктор ГАЛЬЧИНСЬКИЙ пояснює, що, на його думку, рішення НКРЕКП є вимушеним кроком з огляду на стан із запасами вугілля в країні. “За оперативними даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, запаси вугілля на українських ТЕС у кілька разів менші за мінімальні гарантовані запаси, а деякі ТЕС (наприклад, Вуглегірська, Слов’янська) станом на 1 листопада мають удвічі менший запас вугілля, порівняно з мінімальним гарантованим. Чому так сталося — мало б відповісти розслідування, але маємо те, що маємо, і це означає, що в разі різкого скорочення запасів через зростання споживання доведеться зупиняти енергоблоки і цілі станції. А це означає, що без оперативного поповнення дефіциту електрики через імпорт Україні загрожують хаотичні віялові відключення, аби не допустити блекауту в енергосистемі. Атомна енергетика працює, але її теж недостатньо — її енергія становить лише понад 50 % у енергобалансі (за 2020 рік — 51,2 %), та й її виробництво, на жаль, скорочується (на 8,2% у 2020 році, порівняно з 2019 роком). Альтернатива імпорту — використання газу (ТЕС можуть на ньому працювати), і фізично газ в Україні є, але за його нинішньої ціни наслідком стане або різке зростання тарифу, або економічна нерентабельність його використання, і в наших умовах, найімовірніше, буде обрано другий варіант, — каже фахівець. — Тому короткостроково імпорт врятує українську енергосистему від відключень та аварій, але в перспективі посилить енергетичну залежність від північно-східних сусідів. Бо якщо зберігати ситуацію і вдавати, що в енергетиці нічого не відбувається, одного прекрасного дня можна потрапити у залежність та, рятуючи ситуацію, платити або великими грошима, або суверенітетом. Інспірована діями Росії ситуація на ринку природного газу дуже добре це ілюструє — з погляду газотранспортної системи ситуація ніби й вигідна Україні, оскільки “Газпром” справно платить за контрактом “бери або плати” за потужності, які простоюють, але через чесні, але дуже високі ціни в Європі ми вже не можемо купувати занадто дорогий газ ні в європейців, ні у приватних власників газу в наших підземних сховищах. А прямий контракт із “Газпромом” обов’язково потягне за собою нові “Харківські угоди”, та й за електрику потім доведеться чимось заплатити, і зовсім не коштами”.

«Що ж реально  робити? Насамперед згадати Енергетичну стратегію України до 2035 року та її цілі, серед яких — збільшення видобутку корисних копалин, зниження енергоємності та інтеграція енергосистеми України до енергосистем Європейського Союзу й активна робота в ENTSO-E — зазначає Віктор Гальчинський. “Ситуація з дефіцитом вугілля на складах більше не повинна повторитися, а імпортувати перетоки у разі дефіцитів електрики все-таки краще з ЄС. Там дорожче, але платити доведеться тільки грошима. Не варто забувати про те, що коли “народ між хлібом і свободою обирає хліб, він зрештою втрачає все, у тому числі і хліб”, — додав фінансист.

   Чому Україна не продовжуватиме заборону на імпорт електроенергії з Росії та Білорусі, “Ратуші”, пояснює економіст Ігор ЛИСИЙ.  За його словами, за понад два роки правління в Україні “зелених” непрофесійних популістів ми вже звикли, що практично жодна з заяв влади не має під собою обґрунтованої основи і виголошені обіцянки ніхто не має наміру виконувати. “Так сталося і з електроенергією, можливий імпорт якої з недружніх нам Росії та Білорусі категорично заперечували і в Кабміні, і НКРЕКП, і Центренерго впродовж усього поточного року. Заспокійливі заяви про те, що ми готові до опалювального сезону і нема потреби в імпорті електроенергії з цих країн, лунали ще у жовтні. Аж ось “несподівано” з’ясувалося, що з необхідних понад 2,5 млн тонн фактичні запаси вугілля на українських теплових електростанціях на середину жовтня становили лише близько 660 тисяч тонн, що вчетверо менше за мінімально безпечний рівень, визначений Міненерго, для моменту запуску опалювального сезону. Таким чином, втративши час на завбачливе формування необхідних запасів вугілля перед опалювальним сезоном, “зеленська” влада вкотре виявилася неготовою до забезпечення України енергоресурсами. Та ще й у ситуації стрімкого зростання на світових ринках цін на газ, який торік уже був частковою альтернативою вугіллю для теплогенерації, та й на саме вугілля теж. Якщо вдатися до звичайної арифметики, то можна прорахувати, що за мінімально необхідного запасу в хоча 2,5 млн тонн, на 1 листопада загальні запаси вугілля на складах ТЕС становили 542,8 тис. тонн, зокрема вугілля газового — 402,9 тис. тонн і антрацитового — 139,9 тис. тонн, зменшившись ще майже на 7 % з 25 жовтня, — пояснює експерт. — Якщо брати до уваги той факт, що головну питому вагу в забезпеченні вітчизняної теплогенерації вугіллям займає ресурс державних вугледобувних підприємств із можливістю постачати на ринок 200-220 тисяч тонн щомісяця і близько 200 тисяч тонн Центренерго планує імпортувати з Польщі, Казахстану та Південно-Африканської Республіки, то стає зрозуміло, що накопичити достатній рівень вугілля на опалювальний сезон цьогоріч не вдасться! Можна ще сподіватися на укладення додаткових угод на постачання вугілля зі США, але обсяги їх очікуються в розмірі 35 тисяч тонн, що теж не вирішить очевидну проблему нестачі вугілля для теплогенерації. До того ж, ціни на вугілля будуть лише зростати через очікування величезного попиту на нього з боку Китаю, який намагатиметься викуповувати всі наявні запаси за високими цінами, суттєво скорочуючи пропозицію на ринку “.

Проблему нестачі вугілля можна було б частково вирішити за допомогою газу

“Але з газом проблема ще більш гостра, ніж із вугіллям: і ціни сягали на європейському ринку деколи 2 тисячі дол. за тонну, і пропозиція його теж недостатня, що унеможливлює купівлю в необхідній кількості через обмежені фінансові ресурси держави на ці, скажімо чесно, “незаплановані” витрати.  Доведення ситуації до такого критичного стану наштовхує на думку, що крім суцільного непрофесіоналізму нинішніх урядовців та чиновників, може відбуватися і звичайний саботаж, щоб поставити суспільство перед фактом єдиної альтернативи — рятуватися взимку за допомогою відновлення імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, оскільки власної генерації, якої завжди вистачало не лише на внутрішні потреби, а й на експорт, — сьогодні катастрофічно не вистачає.

Ще одне джерело поповнення електрогенерації — вітчизняні атомні станції, але нині вони не можуть працювати на повну потужність, бо багато енергоблоків перебувають на планових ремонтах, і тому на сьогодні працюють лише 11 із 15 наявних. Міністерство традиційно оптимістично обіцяє, що невдовзі ще три блоки запустять в роботу і НАЕК “Енергоатом” зможе працювати на рекордних потужностях. І навіть 15-й блок, мовляв, можна буде запустити за критичних обставин. Та досвід демонструє, що торік узимку працювали лише 10 енергоблоків, а максимум у роботі було 13 енергоблоків. До того ж, мало хто з впевненістю може відповісти на таке важливе питання, наскільки сьогодні готова об’єднана енергосистема України приймати і збалансовувати таку велику кількість електроенергії», — каже Ігор Лисий.

Чим це може обернутися для України?

Наслідки описаної неготовності української енергосистеми до цих викликів узимку можуть бути різними — зазначає економіст. «Це і віялові відімкнення електроенергії (вже тепер почастішали випадки раптового відімкнення світла), і періодичні знеструмлення промислових підприємств, особливо енергоємних виробництв, що може призвести до колапсу цілих галузей вітчизняної промисловості, і збільшення імпорту вугілля, газу й електроенергії, що суттєво подорожчали, на заміщення забраклих внутрішніх потужностей, що неминуче призведе до подорожчання комунальних послуг, і зменшення температурного режиму в приміщеннях виробничих і побутових споживачів через очікувані газові обмеження для міських ТЕЦ та можливі аварії на ТЕС від надмірних навантажень на електромережі та зношеність останніх. І, можливо, найбільш прикре — це чергове потрапляння в енергетичну залежність від агресора Росії та її сателіта Білорусі, наслідками якої можуть бути найбільш важкі політичні поступки забаганкам Москви та спричинена ними чергова гостра соціально-політична криза в Україні», — додав експерт.

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply