Четвер, 28 Березня

Ґудбай, паперові лікарняні

Листки непрацездатності перевели у «цифру»

Українська медицина вийшла на новий виток електронного прогресу: традиційні лікарняні на бланку — тепер вчорашній день. Уже з

1 вересня всі медичні заклади України мали видавати лише електронні лікарняні. Однак перехідний період продовжили до 1 жовтня, що підтвердило, що продукт був «сируватий». Тепер «час Х» настав — лікарняні оформляють лише в електронній формі. Паперовий листок непрацездатності можуть видавати лише в короткому переліку винятків.

Як прижилася чергова медична е-новація впродовж випробувального періоду, чи не «висять» електронні програми і які інші труднощі можуть виникати з  цифровим генеруванням листків непрацездатності, особливо в невеликих містах і містечках, які щонайменше за рівнем технічного забезпечення не встигають бігти «попереду прогресу», — спробувала з’ясувати «Ратуша».

На Львівщині вже сформували тисячі е-лікарняних

«Усі медичні заклади Львівської області готові до переходу на електронні листки непрацездатності. Так, законодавство недосконале і є певні невраховані моменти, але все це можна вирішити у робочому режимі, — пояснила «Еспресо.Захід» експерт департаменту охорони здоров’я Львівської обласної адміністрації Ірина Юрків. —  Траплялись випадки, що електронний листок непрацездатності сформований, але роботодавець його не бачив. Часом медики скаржилися, що система «підвисає», тому важко сформувати медичний висновок. Але це технічні моменти, які до 1 жовтня мали б врегулювати».

«У Львівській області уже сформували понад п’ять тисяч електронних  лікарняних. Постійно збільшується кількість медичних установ, які формують електронні листки непрацездатності, для всіх роботодавців створені електронні кабінети, в яких вони можуть побачити, які працівники перебувають на лікарняному», — каже заступниця начальника Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області Наталія Лужецька.

Треба мати зі собою лише паспорт та ідентифікаційний код

«Якщо людина захворіла, то при зверненні до медичного закладу їй треба мати з собою паспорт та ідентифікаційний код. Саме за допомогою ідентифікаційного коду «підтягується» вся інформація з реєстру застрахованих осіб, який веде Пенсійний фонд. Тобто людині не треба знати ані точної назви роботодавця, ані тим більше його коду ЄДРПОУ», — каже Наталія Лужецька.

Е-лікарняні генеруються автоматично — на стику двох реєстрів

Про особливості видавання електронних лікарняних та про те, які труднощі виникають на практиці під час переходу до цього нововведення, «Ратуша» запитала у  Наталії  РИСКАЛЬЧИК, в.о. начальника Золочівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

— Е-лікарняні формуються автоматично в електронному Реєстрі листків непрацездатності Пенсійного фонду — одразу після того, як лікар створить медичний висновок і якщо система ідентифікує пацієнта як застраховану особу. Тобто якщо людина має офіційне працевлаштування, є ФОПом тощо, — каже пані Наталія. —  Медичний висновок, підписаний електронним підписом лікаря,  потрапляє в систему Пенсійного фонду, і в системі  йде об’єднання інформації з медичної установи і відомостей з Пенсійного фонду.  І якщо людина не є застрахованою, тобто, наприклад, вже на пенсії чи ніде не працює, на неї лікарняний не створюється. Якщо ж людина застрахована, то система АВТОМАТИЧНО, без додаткових дій з боку лікаря, генерує їй електронний лікарняний листок. Одразу після створення медичного висновку, працівник повинен повідомити про це роботодавця в зручний для обох спосіб. Безперечно, роботодавець обов’язково повинен мати свій електронний кабінет у Пенсійному фонді. Він за допомогою ключа заходить у свій електронний кабінет страхувальника, і там бачить, що такому-то працівнику виписаний електронний лікарняний.

Сформований е-лікарняний стане доступним для перегляду у день його створення. Він одразу матиме статус «Закритий», а після завершення терміну тимчасової непрацездатності працівника його статус зміниться на «Готовий до сплати».

Програма ще не відшліфована — трапляються помилки

   Попри зручності цієї електронної системи, наразі багато є недопрацювань і виникають огріхи в роботі, — розповідає Наталія Рискальчик.

— Наприклад, коли лікар формує медичний висновок, то трапляється помилка «відсутній страхувальник», хоча людина є працевлаштована. Це, зокрема, буває, якщо роботодавець неправильно подав звітність у Пенсійний. Або коли жінка вийшла заміж, змінила прізвище і не внесла відповідні зміни в Податковій, й її ідентифікаційний код залишився на старому прізвищі, а паспорт — на новому. Тоді система її не «побачить». Трапляється також помилка, що людини нема в реєстрі застрахованих осіб — це найчастіше виникає, якщо є невідповідність у реєстрах прізвища, імені, по-батькові, дати народження. Коли людина зі сімейним лікарем підписує декларацію, ці дані вносять у комп’ютер, і вони потрапляють в електронну систему МОЗ. Якщо, наприклад, пропустили одну букву в прізвищі — то через некоректні дані воно в системі не відображається.

Є ще такі помилки — може, це огріхи перехідного періоду, коли налаштовують програмне забезпечення — що людина може потрапляти в базу того страхувальника (роботодавця), де вона раніше працювала, але вже звільнилася. Можна сказати, що програма ще не відшліфована, — каже пані Наталія.

Бажано, щоб кожна людина могла перевірити, чи правильно подані її дані до Пенсійного фонду — зайти за допомогою свого електронного підпису (який генерується з Приватбанку) на свою анкету в Пенсійному фонді (кабінет застрахованої особи), і там подивитися, чи все правильно заповнено. Або передзвонити в Пенсійний фонд і з’ясувати, — радить керівниця відділення Фонду соцстраху.

У самому розрахунку лікарняних нічого не змінилося

У самому розрахунку лікарняних нічого не змінилося — перші 5 днів оплачує страхувальник (роботодавець), відповідно до страхового стажу. Кадровик або інша відповідальна особа визначає страховий стаж для встановлення розміру допомоги. Як і в разі паперового лікарняного листка, розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності становитиме від 50 % до 100 % середнього доходу застрахованої особи залежно від тривалості стажу, а розмір допомоги по вагітності та пологах — 100 % середнього доходу. Подати заяву-розрахунок до ФССУ роботодавець має не пізніше 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення.

Подати заяву-розрахунок за е-лікарняними можна:

– в електронному вигляді за допомогою клієнтського спеціалізованого програмного забезпечення із застосування електронного підпису/печатки (80 % роботодавців вже перейшли на електронний документообіг з Фондом соціального страхування України);

– або на паперових носіях.

Упродовж одного місяця з дня виплати допомоги працівнику роботодавець направляє до Фонду повідомлення про проведення виплат за встановленою формою. Це також можна зробити в електронній формі.

Діагноз – персональні дані працівника

— Ще треба додати, що в електронних лікарняних причина непрацездатності вказується за оновленими кодами — каже фахівець. — Ці коди відрізняються від визначених для паперових листків непрацездатності. Якщо в паперових лікарняних для загального захворювання та травми невиробничого характеру визначено два різні коди, то в електронному в обох випадках вказується код «1 — Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві». Діагноз — це персональні дані працівника. Тож з’ясовувати деталізовану причину непрацездатності не варто.

Травма внаслідок сп’яніння — не оплачується

Раніше, на підставі паперових лікарняних, роботодавці брали в працівників пояснення щодо обставин травмування, аби правильно призначити матеріальне забезпечення. Адже допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, наприклад, у разі одержання травми під час вчинення кримінального правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю, хвороби або травми через сп’яніння тощо. Натомість в е-лікарняних неможливо визначити, мав працівник травму чи загальне захворювання, тож запитувати таке пояснення не потрібно.

— Водночас, в е-лікарняному є позначка щодо ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Якщо тимчасова непрацездатність працівника пов’язана зі сп’янінням,  роботодавець має відмовити в оплаті такого лікарняного. Є також позначки про порушення режиму. Людина, наприклад, мала в п’ятницю звернутися до лікаря, але не прийшла, а прийшла в понеділок — і лікар їй не може на ті три дні продовжити лікарняний, бо пройшов термін. Він їй ставить відмітку, що було порушення режиму п’ятниця-субота-неділя, їй за ці дні не платять, а з понеділка далі продовжують лікарняний, — пояснює Наталія Рискальчик.

Якщо система „зависає” — тоді дуже важко

Пані Ірина, сімейний лікар, розповіла кореспонденту «Ратуші», як виглядає процес виписування е-лікарняного «зсередини», і які клопоти з тим можуть виникати.

— Ми через електронні медичні записи створюємо взаємодію, також вказуємо, які скарги людина має, які обстеження пройшла, які ліки їй призначено. І на підставі тієї взаємодії створюємо медичний висновок, вказуючи, з якого по яке число дійсний листок непрацездатності. Наприклад, з 1 до 5 жовтня, а якщо людина до того часу не одужала, ми можемо продовжувати, максимум — до місяця часу без ЛКК (лікарської консультативної комісії).

Все добре, якщо система добре працює, а якщо «зависає» — тоді дуже важко. Інколи гарно все йде, а деколи стається збій у тій програмі, — зітхає сімейна лікарка. — Хоч тепер все працює трохи краще, ніж на початку вересня, коли почали видавати е-лікарняні. Бо спочатку доводилося дуже нелегко, система була недосконала — було важко підписати, «розривало» ті медичні висновки. Але тоді ми ще мали можливість відкрити лікарняний у паперовому варіанті, розумієте?

Буває також, що під час реєстрації людини в системі МОЗ іноді може бути якась помилка — апостроф, чи буква не та, і тоді виникають труднощі з видаванням того листка непрацездатності. Тоді потрібно ту інформацію редагувати — залежно від того, як людина зареєстрована — чи через смс на телефоні, чи через документи. Тоді виникають певні труднощі. Зручністю є те, що формуючи медичний висновок, ми не вказуємо назви роботи — ця інформація автоматично підтягується із системи. Тому пацієнт не мусить диктувати лікарю назву підприємства, код ЄДРПОУ, — каже лікарка.

Коли все-таки видається «папірець»?

Паперові листки непрацездатності видаватимуть до 1 лютого 2022 року лише у визначених випадках, якщо:

– листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня 2021 року, потрібно продовжити чи закрити;

– сплив час (сім днів), упродовж якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я. У такому випадку рішення видати листок непрацездатності ухвалює лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності — головний лікар закладу;

– у зв’язку з усиновленням дитини впродовж двох місяців з дати народження, зазначеного в свідоцтві про народження. Листок непрацездатності видається на підставі рішення суду про усиновлення та цього свідоцтва про народження;

– виникнуть технічні проблеми при передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Електронною системою охорони здоров’я, що призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності упродовж більше ніж семи днів з дати створення медичного висновку — до усунення таких проблем.

Отже, підсумуємо

Е-медичний висновок про тимчасову непрацездатність та та е-лікарняний — це два різні документи. Перший створює лікар в електронній медсистемі. Другий — генерується автоматично в електронному Реєстрі листків непрацездатності Пенсійного фонду (якщо система ідентифікує людину як застраховану особу). Для успішного формування е-листка потрібна взаємодія двох різних інформаційних ресурсів: Держреєстру соцстрахування Пенсійного фонду України та електронної системи охорони здоров’я. Якщо дані особи в цих реєстрах не збігаються (десь «вкралася» помилка), то е-лікарняний сформований не буде. Тоді, скажімо, роботодавцеві треба перевірити, чи правильно він зазначив дані свого працівника у звітності, яку він подає в Пенсійний. А може, працівник — новачок, і звітність із його даними підприємство взагалі ще не подало? А, можливо, медикам треба відредагувати некоректно подану інформацію про пацієнта в електронній системі охорони  здоров’я? Як бачимо, усіх цих «можливо» не так вже й мало, і багатьом доведеться ще спотикатися і набивати ґуль, поки електронна медична новація запрацює як слід.

Світлана ПАВЛИШИН

Share.

Leave A Reply