постійно фігурувало таємниче словосполучення “опитувальний лист”, на підставі якого і вираховували так зване “теплове навантаження”. А звідти з’явились і тарифи, за якими споживачі мусили сплачувати “Львівтеплоенерго”. Допитливий пан Орест на тому не заспокоївся і невдовзі з’ясував, що при розрахунках, закладених у цей “опитувальний” будинок, у якому він мешкав, став більшим на ... 2932 м куб.!!! Саме таку цифру встановила перевірка КРУ Міністерства оборони України, проведена за зверненням начальника спецпідрозділу УСБ України у Львівській області від 30 листопада 2006 р. І ось у січні 2007 р. п. Тимочко отримав лист від директора департаменту економічної політики Львівської міськради п. О. Синютки (нині — перший заступник міського голови), в якому зазначено: “Вартість теплової енергії, яку використовують для опалення цього будинку, є меншою (від тої, за яку сплачували мешканці. — Авт.) на 59,14% і становить 0,275 Гкал/год. замість 0,465 Гкал/год”. Маючи на руках такі документи, мешканець підрахував, що лише йому особисто мали б повернути близько 2400 грн незаконно набутих “Львівтепло¬енерго” коштів. Однак на його заяви до директора будинкоуправління № 2 (БУ-2) та керівництва “Львівтеплоенерго” з проханнями повернути гроші, ніхто бурхливими оплесками не відреагував. Наступним кроком стало звернення до прокурора міста п. А. Палюха з проханням зобов’язати виробника тепла та надавача послуг із централізованого обігріву повернути йому гроші та проводити нарахування за реальним тарифом. Прокурор видав “грізний” припис, де в частині нарахувань на майбутнє зобов’язав сторони укласти договір за законними тарифами, натомість із поверненням грошей пану Тимочку питання й досі відкрите.
Тим часом мешканці сусіднього будинку по вул. Стрийській, 55, довідавшись від п. Ореста про обрахунок їх під час нарахування оплати за спожите тепло, також не побажали носити звання “лоха”. Схеми співпраці з отримання з мешканців грошей за ненадану послугу між директором БУ-2 і мешканцями проводили за документами, в яких об’єм будинку був на кілька тисяч м куб. більший, ніж справж¬ній! Власники квартир після тривалої судової тяганини в листопаді 2007 р. таки довели, що й із них роками отримували оплату за теплопостачання на 38% більшу, ніж вони мали б сплачувати. Суд у своєму рішенні зобов’язав також повернути позивачам переплачені ними кошти.
Добра (для споживачів центра¬лізованого теплопостачання) новина про зменшення майже вдвічі плати за тепло почала поширюватися в мікрора¬йоні. І от вже представник від будинку № 63 по вул. Стрийській (координатор ГО “Вартові закону”) п. Валерій Мишаківський звернувся до ЛКП “Львівтеплоенерго” в особі директора п. Б. Кота укласти угоди з власниками квартир на підставі законних тарифів. Однак директори львівських житлово-комунальних підприємств не для того посаджені в свої крісла п. А. Садовим, аби добровільно відмовитися від отримання незароблених грошей, а тому пропозиція п. Валерія була п. Котом відхилена. Коли ж п. Миша¬ківський вирішив подати позов до суду з метою спонукати до укладення договору з теплопостачання на обґрунтованих тарифах виявилось, що ліцензованої, для проведення таких обчислень, орга¬нізації у Львові не знайти. Один із керівників Державного інституту проектування “Містопроект”, який надав розрахунки для будинків №№ 53 та 55, чисто по-людськи попросив п. Валерія звернутися з цим питанням до якоїсь іншої організації, оскільки на них вчинили тиск із боку прокуратури. Тепер координатор “ВЗ” вирішує питання про проведення перерахунку теплового навантаження за межами Львівської області.
Член підвідомчої групи боротьби з корупцією при СБУ у Львівській області голова Ради Координаторів ГО “Вартові закону” п. Олексій Верєнцов:
— Члени ГО “Вартові закону” отримали перелік деяких будинків по вул. Стрийській, які мають аналогічні параметри з будинками №№ 53, 55, 65 та на які і зараз нараховують теплове навантаження з коефіцієнтом більшим, ніж 0,450. Фактично мешканці за цими адресами сплачують за обігрів своїх квартир у півтора раза більшу суму, ніж мало б отримувати ЛКП “Львівтеплоенерго” за цю послугу. На підставі зібраних документів можу стверджувати, що такі факти існують і в інших районах міста Львова. На моє переконання, керівництву “Львівтеплоенерго” добре відомо, що з мешканців незаконно отримують оплату за опалення віртуальних кубометрів, адже вони з незрозумілих підстав повертали директору будинкоуправління (БУ-2) п. В. Дмитерку згідно з письмовою угодою 25 відсотків суми, отриманої з мешканців за теплопостачання. Така оборудка схожа на “відкат” і несе в собі ознаки кримінальних злочинів. На найближчій нараді групи при СБУ я зроблю доповідь із цього приводу. Остаточну оцінку цього обману громадян мають дати правоохоронні органи.
Мешканець будинку № 53 п. Орест Тимочко:
—Уже в цьому, 2009 році, я отримав відповідь від прокурора Львівської області п. Баганця, в якій він доручив розібратися з цією ситуацією прокурору п. Овчаренку. Беззаперечно, що повернення мені грошей може стати прикладом для десятків тисяч львів’ян, а це сотні мільйонів, на мою думку, вкрадених грошей!”
Координатор ГО “Вартові закону” п. Валерій Мишаківський:
— На мене ЛКП “Львівтеплоенерго” подало позов до суду за так звані борги. З нетерпінням чекаю судового процесу. Там подивимось, хто кому винен! Мешканцям нашого міста хочу сказати: не чекайте милості від мера п. А. Садового та його директорів. Не дайте себе безпардонно обманювати!
P.S. Схема співпраці по отриманню з мешканців грошей за ненадану послугу між директором БУ-2 п. Дмитерком та паном Б. Котом, який вже змінив п. І. Марчака на посаді директора ЛКП “Львівтеплоенерго”, була проста — розрахунок оплати за тепло проводився за документами, в яких об’єм будинку був на кілька тисяч м куб. більшим від дійсного!
Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ
