Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Знайшли княжий двір короля Лева
Знайшли княжий двір короля Лева

Час минає, а з ним змінюється й історичне обличчя древнього міста Лева. Одні пам'ятки архітектури, занедбані нинішньою владою, розсипаються на частини, їх розкрадають, аби прикрасити двори нинішніх "князьків", інші, натомість, загублені в архівах чи заховані під культурним шаром, під бетоном, асфальтом чи сучасною штукатуркою, несподівано виринають, щоби шокувати своєю появою та відкрити нову, невідому нам досі сторінку історії міста. 

Саме таким за значенням вважають знайдене нещодавно підземелля, що, як вважають учені, є першим ярусом княжого двору Лева Даниловича, який більшість істориків ще недавно вважали навіки втраченим. Неочікуване відкриття зробили під час ремонтно-реставраційних робіт.

Побувати у княжому дворі не легко, і нині зробити це може не кожен охочий. Адже те, що на думку вчених колись, найбільш імовірно, було першим поверхом княжого палацу, нині - підземелля на глибині 3 метрів під фундаментом і мурами. Вхід у підземелля - з чималої ями на господарському дворику Домініканського монастиря. Стіни і склепіння вузького тунелю, що тягнуться в бік Порохової вежі, за словами дослідників, частково і є стінами першого поверху споруди княжих часів. "З історичних текстів ми знаємо, що тут був двір князя Лева Даниловича, руський православний монастир і церква Петра і Павла. Дослідники, особливо польські, акцентували на тому, що все це було зведене з дерева, тому, після пожежі від цих споруд не залишилось і сліду. Та сьогодні ми маємо докази, що це не так", - стверджує завідувач відділу Львівського музею історії релігії Микола Хмільовський. Тунель, частину стін якого датують кінцем XIII ст., пахне вологою землею і княжими таємницями. Стіни підземелля обліплені комарами і білою цвіллю, схожою на вату чи павутину, з якої, наче коштовні камені, звисають краплини конденсату.

"Нині це підземелля, однак, колись це був перший ярус наземної будівлі. Найімовірніше княжого двору. Однак у підземеллі, приблизно в 17 столітті зробили перегородку, розділивши його навпіл. Для чого це було зроблено, казати наразі надто рано", - розповідає старший науковий співробітник музею історії релігії Вадим Артюх. Він припускає, що, можливо, у XVII ст. домініканці використовували тунель для водогону, дерев'яні труби якого знайшли біля входу в це підземелля.

Заввишки тунель щонайбільше метр, тож милуватися унікальною знахідкою можна лише зігнувшись, або навприсядки. Під ногами ж - щонайменше метрове нашарування мулу, отже, колись тут стояла або текла вода. Звідки тут вода, куди веде підземелля, і чи правильним є припущення, що воно може тягнутись аж до Порохової вежі, наразі сказати складно.

"Окрім підземелля, під час реставраційних робіт і проведення гідроізоляції, виявили і колони, вмуровані нині в стіни Домініканського монастиря. У княжі часи стін тут не було. Колони були відкриті, і ми припускаємо, що це був перший поверх княжого палацу Лева Даниловича. На другому були розташовані житлові приміщенні з дерева. Пожежа в цих спорудах залишилася в історичній пам'яті", - розповідає Микола Хмільовський.

"Однак, все це наразі припущення", - підсумовує науковець і додає, що слід провести кардинальні дослідження і реставраційні роботи. У підсумку ми сподіваємось, що матимемо пам'ятку часів Лева Даниловича - одного з засновників і будівничих Львова".

До слова, підземелля і колони не єдині знахідки, виявлені під час ремонту у дворику Домініканського монастиря. Адже тут знайшли і дерев'яний водогін, що колись забезпечував монастир водою. Як відомо, у Львові ніколи не було доброї питної води, тож її доводилось доставляти з прилеглих територій. "Домініканці в середині XVI ст. вирішили облаштувати собі окремий водогін, відтак купили землю на Личаківській горі і дерев'яними трубами подавали воду у монастир. Такі комунікації неодноразово знаходили у нашому місті, але згодом їх засипали. Ми хочемо зробити їх доступними для відвідувачів, щоб люди, які сюди приходять, бачили автентичний дерев'яний водогін XVI - XVIII ст.", - розповідає Микола Хвильовський. Як стверджує науковець, з історичних джерел відомо, що саме цей, домініканський водогін врятував місто під час його облоги військом Богдана Хмельницького. Міські водогони Хмельницький перекрив, натомість домініканський, мабуть, був потаємний, відтак завдяки цьому львів'яни мали воду. "Нині триває реставрація частин дерев'яного водогону. Згодом планують виставити їх на показ у музеї", - розповіла завідувач відділу реставрації Музею історії релігії Марія Боньковська.

Наталя ГОРБАНЬ

 Опубліковано : 17.12.09 | Переглядів : 3453

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
 
Реклама