Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Підгорецькі монашки
Підгорецькі монашки

Колишні «наречені Христа» вийшли на мітинг

Нещодавно в лоно підгорецьких отців чи так званої «групи о. Іллі Догнала»  перейшли 29 греко-католицьких монашок із монастиря пророка Іллі в Брюховичах на чолі з настоятельницею. Після багаторічної співпраці сестер із отцями-догналами монашок офіційно відлучили від їх монашого Чину — Святого Василія Великого УГКЦ. Окрім того, баталії довкола каплиці на Плуговій, 6 стають щоразу більш грандіозними.
Нова доба «правовірних»

Отець Орест Вільчинський, керівник інтернет-проекту «Католицький оглядач», розповів «Ратуші», що підгорецькі отці — колишні отці Василіяни, яких видворили з Чехії через непослух — бунт проти Греко-Католицької Церкви. У 2003 році їх переправили до України в монастир у Підгірцях, де вони продовжили свою бурхливу діяльність. Ядро цієї групи становлять шестеро чоловіків, серед них — чехи, словак і українець. Згодом вони проголосили себе єпископами, що досі ніким не підтверджено.

Імена декотрих відомі: Ілля Антонін Догнал, Маркіян Василь Гітюк, Методій Річард Шпіржік і Самуїл Роберт Обергаусер. Перший у списку є їх лідером, його іменем тепер і називають це угруповання. Самі ж догналівці називають своє релігійне угруповання Українською Правовірною Греко-Католицькою Церквою (УПГКЦ), що є частиною Візантійського Католицького Патріархату.

У релігії цього угруповання є елементи різних вірувань, розповів отець Вільчинський. Зокрема, особливе вшановування Марії, приписування їй божественних якостей. На думку отця Ореста, вірування догналів дуже близьке до сучасного постмодерного релігійного руху «Ньюейдж» або Нова доба, який не має чітко окресленої форми, але намагається всі релігії звести до однієї. Цей рух є доволі популярним на Заході навіть серед інтелектуалів, його ще називають релігією білих комірців (офісних працівників). Там немає чіткої структури і церковних авторитетів, він, швидше, нагадує мережу. Серед представників цього руху, наприклад, є Пауло Коельо.

Незвичайна дружба

Коли підгорецьких отців виселили з монастиря василіанів, вони придбали собі інше приміщення в Підгірцях, а згодом — і в Брюховичах. За інформацією отця Вільчинського, співпраця підгорецьких отців із сестрами-василіянками з Брюхович почалася десь у 2004 році, невдовзі після їх прибуття до України. «Отець Ілля Догнал почав навідувати монастир василіянок, — розповідає отець Орест, — деколи він залишався там на кілька днів, навіть на кілька місяців, що вже, в принципі, скандал… Це питання клявзури. До жіночого монастиря може потрапити жінка чи чоловік, навіть священик лише з дозволу єпископа чи (якщо це чин папського права) лише з дозволу вищої настоятельки. Наскільки нам відомо, такого дозволу отець Ілля Антонін Догнал не мав. Це його перебування у жіночому контемплятивному (закритому) монастирі це вже певне згіршення для вірних і порушення церковних правил».

На запитання чи, власне, ці монашки з Брюхович були присутні на безстрокових молитовних мітингах під Львівською облдержадміністрацією, отець Вільчинський дав ствердну відповідь. І цей факт отець називає колізією, адже монашки, які називають себе контемплятивними, повинні вести закритий спосіб життя у своєму монастирі, церковна дисципліна не дозволяє їм брати участь у громадських заходах. За інформацією Ореста Вільчинського, до підгорецьких отців пішло значно більше жінок, які складали обіти вже під час співпраці василіянок із догналами, і, на їх переконання, стали монахинями. Однак за період дружби з догналівцями з монастиря пророка Іллі у Брюховичах втекли приблизно 10 жінок, які пішли в інші католицькі спільноти.

«Варто було б згадати ще про закриття інформаційного поля у догналівців, що притаманно багатьом сектам, — зазначив отець Вільчинський. — Заборонено читати газети та журнали, дивитися телевізор, гортати Інтернет-сторінки, слухати радіо. Особливо легко підгорецьким отцям це вдалося зробити зі сестрами-монахинями. Таке звуження інформаційного поля призводить до того, що людина, яка здалася на послух догнала, отримує інформацію тільки від них. Це типова ситуація секти».

Листування з підгорецьким владикою

Секретар УПГКЦ владика Маркіян погодився спілкуватися з кореспондентом «Ратуші» лише у форматі листування. Отець поінформував, що контемплятивний монастир сестер добровільно відділився від генералату чинних сестер уже в 2004 році і, таким чином, повернувся до первісного стану, щоб зберегти призначення свого засновника Митрополита Андрея Шептицького з 1925 року — бути контемплятивним монастирем незалежним від чину з іншою харизмою. Генералат чинних сестер ЧСВВ ніколи не мав і навіть не міг мати декрету на контемплятивний монастир, оскільки, відповідно до церковної традиції, не буває, щоб незалежний контемплятивний монастир був підпорядкований керівництву неконтемплятивного чину, який має цілком іншу харизму.

«Чому тепер, по семи роках, генералат, із яким сестри не мають нічого спільного, їх з фанфарами виключає? — риторично запитує владика Маркіян. — Щодо шокуючих надписів по різних сайтах, в пресі і на телебаченні, то йдеться про поширення газетних пліток на замовлення апостатичної ієрархії УГКЦ. 2,5 роки тому контемплятивні сестри відділилися від апостатичного проводу УГКЦ і про це повідомили самого Папу».

На запитання, чи планують сестри виселятися з монастиря пророка Іллі в Брюховичах, отець відказав, що для цього немає жодної причини. «Будинок не є власністю УГКЦ, але власністю окремих сестер, громадян України. З церковного боку монастир і надалі залишається монастирем», — пояснив отець. За повідомленням владики Маркіяна, в їх церкві є понад 60 сестер, які мешкають у монастирських домах, що є приватною власністю окремих осіб. Де саме ці монастирі, говорити не хочуть, адже побоюються психологічного тиску та несправедливого переслідування. На запитання, чи визнає їх церкву Ватикан, владика відказав, що про всі свої дії УПГКЦ повідомляли Папську управу, проте у відповідь не отримали жодного листа. На запитання, чи визнає УПГКЦ Папу, отець Маркіян відказав, що визнають усіх понтифіків, окрім двох останніх. «Один допустився єресі, а другий цю єресь зробив офіційним вченням церкви», — пояснив отець. Зокрема, правовірні греко-католики закидають Іванові Павлу ІІ Літургію в Ассижі, коли понтифік правив спільну Службу Божу з представниками інших світових релігій, які, на переконання підгорецьких отців, не є істинними і не ведуть до спасіння. Беатифікацію Івана Павла ІІ, також не визнають. Загалом УПГКЦ засуджує синкретизм — злитість усіх релігій в єдине ціле. Тобто їх вчення і вірування насправді протилежні руху Нової доби, про що говорили представники УГКЦ.

Ніким не визнані

Як розповів судовий вікарій Львівської архієпархії, експерт із канонічного права Ростислав Бубняк, із сестрами проводили неодноразові бесіди, в їх монастир посилали перевірки, кожній монахині надіслали по два канонічні попередження. Проте у 2008 році сестри надіслали листа в єпархію УГКЦ, у якому повідомили: відтепер підпорядковуємося правовірному синоду єпископів, а не Любомиру Гузару і його синоду, яких назвали єрессю. Врешті у 2010-му генеральна управа Чину Святого Василія Великого розпочала довготривалу процедуру відлучення. У квітні цього року сестер остаточно вилучили з чину, оскарженню це не підлягає, відпущення затверджене Апостольським престолом і Конгрегацією для східних церков у травні 2011 року. Віднині з точки зору Католицької церкви вони вже не наречені Христа, а звичайні миряни, які не мають чернечих обов’язків і прав. Зокрема, вони не мають права вживати біля свого імені позначку ЧСВВ, не мають права носити чернечий одяг і взагалі повинні виселитися з монастиря у Брюховичах, оскільки це власність церкви. Як це виглядатиме на практиці, отець Ростислав поки не знає. На запитання, чи Папа Римський знає про львівський інцидент, отець дав ствердну відповідь. Адже контемплятивний чин — дуже серйозна річ, куди не так легко потрапити і не так легко звідти вийти, тут ішлося про розв’язання довічних обітниць сестер — обіцянки послуху, чистоти й убожества. Проте монахині не відлучені повністю від Католицької церкви, принаймні поки що. Їх поведінку Католицька церква розцінює як важкі гріхи, але жодні штрафи чи інші матеріальні покарання сестрам не загрожують.

За інформацією Греко-Католицької Церкви, релігійне угруповання
о. Іллі Догнала налічує сім самопроголошених єпископів, що і є їх синодом. Також є 10 священиків, висвячених вже догналами. Усі вони не визнані Католицькою церквою. Наскільки відомо УГКЦ, священиками є звичайні громадяни без відповідної теологічної освіти. До честі священнослужителів УГКЦ, жоден отець не перейшов в угруповання догналівців, незважаючи на заклики і запрошення. Також у лоні УПГКЦ є приблизно 50 їх монахинь (29 із них — колишні василіянки, нещодавно відлучені). Є також самовільно засновані монастирі: поблизу Чорткова, біля Івано-Франківська, в Дрогобичі та Стрию. За приблизними оцінками, догналівці мають від двох до двох із половиною тисяч вірян по всій Галичині. Звідки ж догналівці беруть фінансування на свою діяльність? В УГКЦ запевняють, що не знають.

Надії на те, що релігійне угруповання о. Іллі Догнала офіційно зареєструють, немає. Про це повідомили в головному управлінні з питань внутрішньої політики, національностей і релігій Львівської облдержадміністрації. За поясненням керівника управління Романа Кураша, в реєстрації відмовив Державний комітет у справах релігії, потім програли всі суди до найвищих інстанцій.

Війна за каплицю

За підрахунками підгорецьких отців, у Львові є декілька сотень вірян УПГКЦ, в області — декілька тисяч. Аби мати де служити відправи, владики зверталися до міського голови Львова з проханням виділити приміщення. Отець УПГКЦ Христофор розповів кореспонденту «Ратуші»: «Пан Андрій Садовий відказав нам, що не може цього зробити, оскільки ми не є офіційно зареєстровані. Він порадив придбати приміщення самостійно, що ми й зробили. Десь у травні ми купили колишню каплицю на Плуговій,6, яка з радянських часів і донині виконувала функцію складу та належала приватній особі. Тепер це приватна власність кількох сестер. Каплиця була в аварійному стані, ми її відремонтували і провадимо там Служби Божі — щонеділі о 10.00, а також у понеділок, середу та п’ятницю о 19.30. Тепер отці-редемптористи почали заявляти на неї свої права».

Наскільки відомо отцю Христофору, отці-редемптористи (чин УГКЦ) намагалися відсудити каплицю у попереднього власника, тільки суд програли. Власник запропонував її купити, проте редемптористи не захотіли. Тепер вони планують позиватися з підгорецькими отцями.

30 червня, під час сесії ЛМР депутати проголосували  за надання дозволу парафіянам Церкви Святого Йосафата (УГКЦ) встановити хрест на вул. Плуговій, 6 біля каплиці, за яку йде суперечка. Таким чином, міські обранці задовольнили прохання Львівської архієпархії УГКЦ. Дозвіл на встановлення хреста вже є від Архієпископа Львівського УГКЦ владики Ігоря Возьняка. Під час ухвалення цього рішення під вікнами мерії мітингували мешканці вулиці Плугової, які виступали проти створення в їхньому районі осередку підгорецьких отців і просили не допустити поширення їх вірувань у Львові.

Сестри УПГКЦ теж не змовчали і вийшли маніфестувати проти несправедливості. Минулої п’ятниці сестри влаштували молитовний мітинг на площі Св. Юра. У руках вони тримали транспаранти з написами: «Монс. І. Возьняк і його секта: краде майно монахинь, розпалює релігійну ненависть, маніпулює Міською Радою». Підтримати їх вийшли лише кілька десятків вірян.

Здається, Бальзак колись сказав: «Бог більш милосердний, ніж священики…»

Ірина ЮЗИК
 Опубліковано : 14.07.11 | Переглядів : 3539

Читайте також:
Обличчя номера

Oblyccja.jpg">

Завантажити номер

 
Календар
« Кві.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
 
Реклама