Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Абітурієнти проти пільговиків
Абітурієнти проти пільговиків

Відновлення соціальної справедливості, чи нова корупційна схема?

Коли свого часу з'явився наказ про вступ до вищих навчальних закладів виключно за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, сотні тисяч українців подумали: "Невже й справді в Україні вдасться покласти край корупції у ВНЗ"? Невже студентами відтепер ставатимуть лише достойні?".

Адже якби в освіті навели лад, якби єдиним критерієм для одержання диплома стали знання, а не розмір батьківського гаманця, це означало б підвищення рівня освіти, науки, медицини, загалом - підвищення рівня життя. Та сталося наразі не так. Після запровадження ЗНО змінився вигляд, однак не надто змінилася суть: рівень знань абітурієнта і надалі не єдиний критерій, тож стати студентом можна і без знань... Зокрема, йдеться про численних пільговиків, які іноді займають близько 100% бюджетних місць.

На офіційному сайті "Інформаційна система Конкурс Міністерства освіти і науки України", створеному для абітурієнтів, можна переглянути поточний рейтинг. Кожен ВНЗ і кожна спеціальність мають свою сторінку, де вказано кількість бюджетних місць, загальну кількість місць, розмір плати за навчання, а також, список усіх абі-турієнтів поіменно, що подали документи для вступу на цю спеці-альність. Так оперативно можна з'ясувати, яке місце у рейтингу ти займаєш, і чи маєш шанси на вступ. У тому ж таки рейтингу є графа "Право на позаконкурсний вступ". Прізвища абітурієнтів, напроти яких у цій графі стоїть галочка, завжди стоять вгорі незалежно від кількості балів, які вони набрали. Адже ці студенти, попри рівень знань, старанності та наполегливості та за наявності певних довідок, мають право вступити на будь-яку спеціальність поза конкурсом. Так принаймні стверджує український закон. Маючи таке ексклюзивне право, звісно, ніхто ним не нехтуватиме, тож пільговики, як правило, незважаючи на те, чи достатнім є рівень їхніх знань, подають документи в найпрестижніші ВНЗ на найпрестижніші професії, залишаючи таким чином учнів, які старанно вчилися впродовж 11 років, серед аутсайдерів.

Довідка не проблема
Пільги для вступу до ВНЗ - явище не нове. Зокрема, як розповіла головний спеціаліст відділу координації діяльності ВНЗ головного управління освіти і науки Львівської ОДА Ірина Різенко: "Пільги при вступі до ВНЗ окремим категоріям громадян надані відповідно до законів України. Тож, скасувати їх не може ані окремий ВНЗ, ані Міністерство освіти". Такі повноваження має лише Верховна Рада. Пільги на вступ, зокрема, мають переможці олім-піад, діти-інваліди, "чорнобильці", діти-сироти, діти шахтарів-інвалідів І-ІІ груп. З іншого боку, ні для кого не секрет, що в Україні не проблема за певну суму зробити медичну довідку про інвалідність. Були б гроші. А коли така довідка для когось із батьків означатиме не лише пільги, надані самому інваліду, але ще й вступ чада на будь-яку з найпрестижніших спеціальностей, таке капіталовкладення окупиться. Скажімо, середня "плата" за те, щоби отримати інвалідність для шахтаря - 15 тис. грн. Сума чимала. Однак держава допомагає інвалідам матеріальними компенсаціями, тож чималі витрати за кілька років себе окуплять. А вступ дитини до найпрестижнішого навчального закладу - можна вважати - додатковий суперприз. Тож не дивно, що за таких умов, пільговики займають іноді 50, а подекуди - 100% бюджетних місць. А ті, хто сумлінно вчився, як і раніше, залишаються за бортом.

Вищим навчальним закладам розумні студенти не потрібні?
Відповідно до міністерського наказу про вступ до ВНЗ, поза конкурсом пільгових студентів зараховують за умови подання сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти з кількістю балів не нижче 124 з непрофільних і профільних предметів. Однак у минулому році вже була ситуація, коли на найпрестижніших спеціальностях всі бюджетні місця були зайняті пільговиками. Щоби якось вплинути на рівень знань пільговиків, що вступлять до вузів, міністр освіти дозволив ВНЗ на деякі спеціальності самим встановлювати нижню межу рівня знань абітурієнта-пільговика. Тобто, нижню планку 124 можна було підняти, аби хоч якось відсіяти абітурієнтів з найнижчим рівнем знань, яких доведеться приймати до ВНЗ, як пільговиків. "Університети прохідного балу не підняли. А ті, які підняли, встановили межу 150 - 160. Однак це все-таки дуже низькі бали, і це суттєво не вплинуло на рівень вступників", - розповідає координатор освітніх програм ГМ ОПОРА, Інна Совсун.
Виникає риторичне запитання: чому вищим навчальним закладам не потрібні розумні студенти?

Боротися за право на навчання можна
Право пільговиків на отримання безкоштовної освіти, звісно, питання неоднозначне. Адже з одного боку, дитина-сирота і справді не має шансів навчатися на платній формі навчання. А донька чи син військовослужбовця, що втратили годувальника, коли той виконував професійні обов'язки, мають право розраховувати на допомогу держави. Однак з іншого боку, право вступати поза конкурсом зводить систему ЗНО нанівець і жодним чином не стимулює дітей-пільговиків навчатися краще. "Єдиним критерієм для вступу повинні бути знання. Якщо держава дає пільговикам право вибирати будь-яку професію - її право, але нехай при цьому не порушує права абітурієнтів, які мають відповідні знання. Та, на мою думку, пільги повинні бути для певних категорій, але вони мають стосуватися транспорту, гуртожитків, стипендії, харчування, відпочинку, лікування тощо. Адже після закінчення, наприклад, медуніверситету дитина-сирота, в якої з трьох предметів при вступі було 410 балів навряд чи зробить для країни щось добре", - вважає абіту-рієнтка Оксана. Таку ж думку ви-словлює більшість абітурієнтів.
У ЗМІ нещодавно з'явилась інформація про те, що міністр Вакарчук заявив, начебто для студентів-пільговиків за бюджетні кошти створять додаткові місця. Тож, таким чином, соціальні гарантії і пільги жодним чином не впливатимуть на право на освіту інших категорій громадян, які мають достатній рівень знань. "Як заявив міністр освіти Іван Вакарчук, на кожного пільговика, який у підсумку вступить, за заявками ВНЗ виділятимуть додаткові бюджетні місця, і на загальне число бюджетних місць пільговики вплинути не повинні", - зазначено у повідомленні. Однак. Як свідчать сторінки офіційного сайту "Конкурс", на деяких спеціальностях пільговики претендують на кілька десятків місць. Зокрема, на спе-ціальність "право" в Національному університеті ім. І. Франка свої документи подали 86 пільговиків. Таку кількість додаткових місць за місяць до початку навчального року створити навряд чи вдасться і коштуватиме це чимало. Власне, тому заяві міністра довіряють не надто.
Натомість в Україні вже був випадок, коли батьки, об'єднавшись, вибороли право своїх дітей на навчання. "Батьки абітурієнтів, які вступали на факультет міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, об'єднались і писали скарги та листи до міністерства, адже всі 100 відсотків бюджетних місць зайняли пільговики. Така колективна позиція дала позитивний результат - компромісне рішення, згідно з яким на бюджетну форму навчання прийняли 50% пільговиків, і 50% - за конкурсом. Люди спільними зусиллями домоглися, що їхніх дітей усе-таки зарахували", - розповідає Інна Совсун.

Неточності нової системи
Попри те, що нову систему вступу планували як чітку та прозору. Як свідчить практика, є в ній і прогалини. Зокрема, йдеться про п'ятиденний термін на здачу оригіналу сертифіката, після того, як оголосять список абітурієнтів, рекомендованих до зарахування. Цього року абітурієнти мали можливість здати документи в кілька навчальних закладів, і більшість з них так і зробили. Зазвичай вони подавали документи на "бажані" спеціальності, куди вступити важче, але не нехтували і "технічними варіантами" - якщо не вступиш на престижну спеціальність, аби навчатися бодай десь. Відповідно, не всі зі списку рекомендованих до вступу, подадуть у ВНЗ оригінал сертифіката, адже, не виключено, що ці діти вступили на більш бажані спе-ціальності. Натомість така ситуація поставить абітурієнтів, які опинилися на межі тих, хто вступив, і тих, хто не вступив, у невизначену ситуацію. Адже вони дізнаються про те, чи, подали документи всі, хто вище за рейтингом, лише після того, як мине п'ятиденний термін закінчиться. З іншого боку, ті, що опинилися на межі, в свою чергу, аби не ризикувати, і встигнути подати оригінал сертифіката (і бути зарахованим бодай кудись), подадуть оригінали документів у інший навчальний заклад, де їх ім'я є у списку абітурієнтів, рекомендованих до зарахування. Яким чином можна буде подати оригінал сертифіката (який уже гіпотетично є в іншому ВНЗ) після закінчення п'ятиденного терміну, якщо виявиться, що рейтинг змістився на користь абітурієнта, що був на межі, нині не зрозуміло.
"5 серпня мали б оприлюднити списки осіб, які рекомендовані до зарахування. Після того почнеться масовий рух - оригінали носитимуть туди-сюди, і може бути таке, що діти заберуть оригінали, а потім виявиться, що вони таки вступили. Відомо, що з цим моментом будуть проблеми. Тому ми звернулися до Міністерства з проханням розписати детально процедуру, яким чином зараховуватимуть цих осіб. Сподіваємось, що невдовзі на сайті Міністерства з'явиться інформація з цього приводу", - повідомляє координатор освітніх програм ГМ ОПОРА, Інна Совсун.

Наталя ГОРБАНЬ

Пільги на вступ поза конкурсом мають такі категорії громадян:
- учасники міжнародних олімпіад за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки (спеціальності), для яких профільним є предмет, зазначений у сертифікаті Українського центру оцінювання якості освіти, з якого вони були учасниками олімпіад;
- призери (особи, нагороджені дипломами I-III ступенів) IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін та III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки (спеціальності), для яких профільним є предмет, з якого вони є призерами олімпіад;
- особи, яким Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надане таке право;
- діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, а також особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років;
- інваліди I та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю);
- особи, яким Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надане таке право;
- шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів І та ІІ групи;
- діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов'язків;
- члени сімей шахтарів та гірничорятувальників, що загинули внаслідок аварії на орендному підприємстві "Шахта імені О.Ф. Засядька", згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 6 (6-2008-п) "Деякі питання соціального захисту членів сімей загиблих шахтарів та гірничорятувальників".

 Опубліковано : 23.07.09 | Переглядів : 5255

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Вер.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама