Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Реквієм по водяній душі Зубри
Реквієм по водяній душі Зубри

Із мовчазної згоди львів'ян ще одну річку в місті перетворюють на каналізаційний колектор

Схоже, в ставленні до води, як ні в чому іншому, відображається правдиве "європейське" обличчя і львів'ян, і міської влади. Здавалося б, у "пересушеному" місті Лева, де вже знищили Полтву, річку мали б шанувати із особливим трепетом. Втім, як не дивно, варварське ставлення до потоків у нас не змінилося. Приклад цього - річка Зубра, одна з найбільших річок, що беруть свій початок в нашому місті. 
Ще якихось кількадесят (щонайбільше 50) років тому вона була улюбленим місцем сімейного відпочинку. Сьогодні ж її називають "смердючкою". На жаль, це не примха природи, а провина львів'ян.

Славна історія 

Сьогодні про річку Зубра, що бере свій початок у Сихівському масиві, чимало мешканців Львова  навіть не здогадуються. Поступово стирається з пам'яті і чимале Піонерське озеро, розташоване на межі парку Зубра. Озеро живилося водами із Зубри, яка була тоді кришталево чистою. На його березі був пляж, сюди приходили купатися та засмагати, тут можна було взяти на прокат човна, або ж, заплативши "рибнагляду" 50 копійок за одну вудочку, порибалити. І в озері, і в самій Зубрі, риби було чимало. Доказом того, що вода була по-справжньому чистою, була величезна кількість раків. Втім, не лише влітку ці місця були центром відпочинку та розваг. Сьогодні ще можна знайти людей, які пригадують, як дітлахами каталися взимку на замерзлому озері на ковзанах і грали в хокей.

Нині на місці озера - висушена долина, куди все ще полюбляють приходити сихівчани. Здається, що вони, як примари, самі того не розуміючи, шукають висушеної води. А від річки залишилась лише закидана сміттям смердюча канавка, на дні якої осів білуватий наліт невідомого походження. Звісно, ані риби, ані раків тут уже кілька десятиліть немає. У канаві плодяться лише комарі та інфекції, а плаває лише сміття. Втім навіть така, заросла вербами та сплюндрована, вона вміє дивувати - мандруючи за її течією, вже за 100 метрів можна пройтися першим, змайстрованим, очевидно, місцевими мешканцями, містком через Зубру, побачити перші її пороги, і те, як у ній купається зграйка птахів…

Річка, про яку сьогодні, здається, влада та чиновники, намагаються не згадувати, має ще й неабияку історію: "Річка Зубра - один із доказів того, що Львів стояв на перетині не лише сухопутних, але і водних шляхів. Ця річка, води якої впадають у Чорне море, колись була судноплавною аж до Сихова та Козельників. Відтак купці могли по річці потрапити до Львова, тут, по суходолу, перетягнути човни 500 метрів чи кілометр і далі по судноплавній Полтві йти до Балтійського моря. Вигода була очевидною, адже навіть сьогодні річковий і морський транспорт найдешевший у світі", - розповідає знавець міської історії Іван Радковець. 

Зубра почала занепадати із розбудовою Сихівського масиву, зокрема, будівництвом житлових будинків і розвитком промисловості. "Я ще пам'ятаю, як ми тут купалися. Риби тут було надзвичайно багато. Однак поступово і озеро, і ріка ставали брудними. Риба зникла, а озеро, що стало більш схожим на болото, одного дня спустили, - розповів 70-річний пан Петро, якого кореспондент "Ратуші" зустріла разом із онуком "на дні" колишнього Піонерського озера. - Тепер нікуди піти відпочити, порибалити, покататися на ковзанах. Ця дивовижна місцина втрачена назавжди", - розпачає чоловік, поглядаючи на онука, що стоїть поруч. 
 
Хто вбиває ріку?

"Найбільший внесок у  забруднення річки Зубра на території Львова робить вода із закритого колектора, що виходить назовні навпроти будинку за адресою: Хуторівка, 55, - розповідає начальник хімічної лабораторії КП "Адміністративно-технічне управління" Михайло Павлюк і додає: - є здогади, що дощова вода із колектора забруднена тому, що туди підключена побутова каналізація із будинків. Як, звідки і чому потрапляє побутова каналізація в колектор із дощовою, мені не відомо". Зрештою, і не фахівець, підійшовши до цього потоку, легко визначить, що вона забруднена - мутна, з неприємним запахом, на дні - білуватий осад. Потік тут на диво сильний ("на диво", адже понад тиждень перед відвідинами цієї місцини кореспондентів "Ратуші" дощу не було. Відтак виникає закономірне запитання: а ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЯ ОЦЯ СМЕРДЮЧА ВОДА в дощовому колекторі? 

У річці Зубра фахівці виявили перевищення ГДК вмісту аміаку, фосфатів (до 4 разів), завислих речовин тощо, - розповіли в комунальному підприємстві. "Ми бачимо перевищення у воді аміаку, що свідчить про те, що туди потрапляє побутова каналізація. Забруднення фосфатами свідчить про те, що у воду потрапляють миючі засоби, що також вказує на потрапляння у річку каналізаційних вод. Отже, є незаконні підключення до дощового колектора. Втім, напевно про це говорити ми не можемо. Адже, під землею не видно, що туди потрапляє, і це важко контролювати. Якщо там є незаконні підключення, це може з'ясувати лише "Львівводоканал". Ми таких повноважень не маємо. Водоканал - власник і може перевіряти і зобов'язаний пред'являти порушникам претензії за незаконні підключення", - переконаний виконувач обов'язків директора комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" Леонід Назаренко.

Фактів підключень побутової каналізації до дощових колекторів у  "Львівводоканалі" не заперечують: "Іноді помиляються будівельники. Бувають і несанкціоновані підключення. Перевірити це реально, хоча і важко. Іноді складається й так, що перевірили, а потім треба виконати роботи. За чиї гроші? Кілька років тому ми робили такі перевірки. Тоді ще міськрада давала нам кошти, ми переключили. Інакше за чиї гроші це робити? Водоканал взагалі не обслуговує дощову каналізацію, ці функції у місті Львові покладені на районні адміністрації. А ми цього не робимо не тому, що ми такі погані, а тому, що ми - наймані працівники і отримуємо кошти для виконання певного обсягу робіт. Водоканал лише тоді буде спроможний обстежувати дощову каналізацію і проводити необхідні роботи з метою виявлення несанкціонованих підключень, якщо йому за це заплатять. Складається абсурдна ситуація - де-юре дощову каналізацію обслуговують районні адміністрації, а де-факто винен водоканал", - обурюється начальник відділу каналізаційних мереж ЛМКП "Львівводоканал" Володимир Васильченко. 

У Сихівській СЕС також нарікають на відсутність господаря колекторів, призначених для відведення дощівки: "Минулого року дощову каналізацію, наскільки мені відомо, перекинули районам. Але коштів, техніки для її обслуговування не дали", - зазначає завідуючий відділенням комунальної гігієни СЕС Сихівського району м. Львова Іван Шавалюк. Втім, він вважає, водоканал усе-таки відіграє в цій історії певну роль: "У водоканалі видають технічні умови, в яких виставляють умови не лише щодо побутової каналізації, а й щодо дощової. Вони пишуть "під'єднатися до існуючого колектора дощової каналізації". Втім, перед підписанням технічних умов вони мали б з'ясувати, в якому стані дощовий колектор, адже часто ці колектори забиті і взагалі не працюють".

Ще одне "болюче місце" Зубри - відстійники ДБК-1. "Найбільша проблема річки Зубра зосереджена на території вже не існуючого підприємства ДБК-1, - стверджує начальник відділу захисту населення та територій управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської міської ради Євген Басан. - Там є два відстійники, які сьогодні перетворилися на смердючі водойми: чимало окремих приватних підприємств, які працюють на території ДБК-1, скидають свої стоки у дощову каналізацію, звідки вони потрапляють у відстійники, а звідти переливаються у річку Зубра". 

Нині йдеться про можливість прокладання каналізаційних колекторів в обхід відстійників. Втім, наразі фінансування на такі роботи немає, отже, люди, які мешкають неподалік, змушені потерпати від неприємного запаху та наражатися на небезпеку інфекційних захворювань, що можуть розвиватись у забруднених водоймах, а до річки Зубра надалі перетікає отруєна нечистотами вода. 
Аби врешті дати лад каналізаційним мережам і з'ясувати, хто і що скидає в Зубру, та чи має на це право, спершу потрібно провести інвентаризацію існуючих мереж: "УКБ має виготовити виконавче креслення в натурі зовнішніх мереж дощової каналізації по Сихівському масиву. Тоді можна піти і перевірити по факту підключення та виявити джерела забруднення", - пояснив Іван Шавалюк. На жаль, Сихівська СЕС уже кілька років поспіль звертається до Львівської міської ради з проханням впорядкувати ситуацію із каналізаційними та дощовими водами в районі, втім наразі цього не зроблено.

Без рятівного кола?

"Врятувати такі річки, як Зубра, вдається всім, хто цього хоче і про це дбає. Ми зосередилися на актуалізації цієї теми, щоби люди зрозуміли, що вони відповідальні за той стан, у якому нині опинилася річка. По-друге, якщо мешканці захочуть, то влада буде змушена виконувати їх соціальне замовлення і очищати річку. З іншого боку, якщо це не буде потрібно львів'янам, то цього не буде ніколи", - стверджує засновник "Музею ідей" Олесь Дзиндра, що започаткував проект "Leopoltvis". 
Щоразу більше людей нині одностайні у думці про необхідність порятунку Зубри та про її неабиякий потенціал. Зокрема, ідею її очищення висловлюють у благодійному фонді "Нова Галичина": "Річка була прекрасним місцем відпочинку та оздоровлення горожан, і нині наш фонд за підтримки громади міста та своїх зарубіжних партнерів бере на себе обов'язок реалізувати Проект із відновлення екосистеми р. Зубра, - повідомила менеджер проекту очищення ріки Тетяна Глущенко, - проект відбуватиметься в два етапи. Перший - освіта населення, другий - практичні дії з розчищення русла та його заглиблення". 

"Біля витоків Зубри у 2001 році відбувся візит папи Івана Павла II, де йому встановили пам'ятник. У всьому світі такі місця охороняє не лише церква чи парафіяни, а й держава. Усе це - передісторія туристичного об'єкта. Втім, сьогодні місто не дбає про те, щоби врятувати річку, - стверджує Іван Радковець. - Ви собі уявіть: рекреаційна зона в масиві, де мешкають приблизно 250 тисяч львів'ян, серед яких чимало молодих сімей, дітей. і цю зону нині ніяк не використовують! Це міг би бути і дохід для Сихівської адміністрації: цю територію могли б зарахувати до паркової  зони, давши можливість підприємцям розбити мангали для шашликів, продавати вугілля тощо". 

Знавець міської історії також додав: "Територія понад річкою Зубра належала Танковому заводу і довгий час була відгороджена. Танковий завод цю огорожу зняв. Втім, що буде з цими землями, чи стануть вони рекреаційною територією, де львів'яни зможуть відпочивати над очищеною Зуброю, чи можливо, ці землі підуть під забудову - наразі серйозне питання".

"Ратуша" поцікавилася в Сихівській адміністрації, чи планують вони використовувати цю територію, відроджувати її , чи, може, навпаки - перетворити на каналізаційний колектор, як Полтву. Втім, склалося враження, що в адміністрації річку трактують не як потенціал, а як головний біль, або ж у Сихівської адміністрації плану та стратегії щодо того, як поводитися з річкою, банально немає? Адже тут спочатку порадили поговорити про Зубру з представниками управління з питань надзвичайних ситуацій, а згодом, коли кореспондент "Ратуші" вдруге намагалася пояснити, що хотілося б почути про СТРАТЕГІЮ та ПЛАНИ щодо розвитку майбутнього річки, скерували до СЕС, нічого конкретного про Зубру не сказавши.
"Отруюють і своїх, і чужих", - саме так коментують ставлення українців до води за кордоном. Втім, на превеликий жаль, в нашому місті, схоже, досі не усвідомили просту істину: ані багатомільйонні стадіони, ані фонтани із вічно поламаними форсунками не є і не будуть підставами вважати наше місто цивілізованим, доки у Львові так по-варварськи ставитимуться до води.

Наталя ГОРБАНЬ
 Опубліковано : 03.11.11 | Переглядів : 2937

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лют.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   
 
Реклама