Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
“Полліанна”: сеанс терапії радістю
“Полліанна”: сеанс терапії радістю

Історія, яку розповіли в черговій прем’єрі — виставі “Полліанна” за однойменною популярною книгою американської письменниці початку минулого століття Елеонор Портер актори театру імені Марії Заньковецької під орудою молодого режисера Богдана Ревкевича, — проста й зворушлива, щира і добра, світла й повчальна. 


Історія, яка на багатьох справила дуже сильне враження в дитинстві і яку часто й охоче екранізують та інсценізують. Для глядачів візит до театру на цю постановку є своєрідним сеансом терапії, адже дівчинка-сирота Полліанна (дуже вдале, переконливе перевтілення акторки Наталі Боймук), яку взяла до себе сувора тітка Поллі (упродовж вистави героїня заслуженої артистки України Наталі Лань прогнозовано “подобріє”), вчить усе місто цікавої й складної гри — у будь-якій, навіть найгіршій ситуації знаходити привід для радості.

Ідея не нова, однак на сцені бачимо її практичне втілення, адже отак одразу досить важко вигадати привід для радості в аж ніяк не оптимістичних ситуаціях. Спробуйте запропонувати свої варіанти й порівняйте їх з пропозиціями Полліанни. Отож, з чого можна радіти, коли замість ляльки дівчинці надіслали милиці, коли сувора тітка поселила на занедбаному горищі, коли зламали ногу? Варіант не сумувати й сподіватися на краще — не підходить, треба знайти щирий привід саме для радості. Полліанна знаходить також гумористичні пропозиції для тих, хто засмучується через “дрібниці”: скажімо, якщо служниця Ненсі (заслужена артистка України Олександра Бонковська створила щирий і безпосередній образ) не любить понеділкових ранків, то вона може тішитися з того, що до наступного понеділка ще цілий тиждень! Успішно вчить вона цієї гри й садівника Тома (позитивно-настроєвий образ у виконанні Ігоря Гавриліва), і безнадійно закоханого колись у її матір Джона Пендлтона (переконливе відтворення його замкненості й поступового повернення до життя від народного артиста України Януша Юхницького), і екзальтовано-істеричну Місіс Сноу (привабливий своїми контрастами образ народної артистки України Дарії Зелізної), яку дівчина вважає дуже цікавою.

Тональність постановки режисерові диктував твір, тому навіть коли Полліанну паралізувало після автокатастрофи, глядачі не очікують сумного завершення історії. Але в житті не завжди бувають такі абсолютні й всеохопні хепі-енди, як у творі й виставі. І Елеонор Портер, а з нею й Богдан Ревкевич не випробовують філософію радості остаточно. Режисер міг би застосувати прийом з двома фіналами, в одному з яких Полліанна таки повністю реалізовувала б свою філософію в ситуації, коли навіть їй ой як непросто було шукати приводи для радості, адже позбулася того, що любила чи не найбільше — можливості ходити. За сюжетом, у цій ситуації причини тішитися пропонують їй мешканці міста, яких вона навчила гри в радість і зуміла достукатися навіть до найбільш замкнутих і вередливих його диваків.

Наталя ДУДКО, фото автора

 Опубліковано : 15.04.10 | Переглядів : 4008

Читайте також:
Обличчя номера

Oblyccja.jpg">

Завантажити номер

 
Календар
« Тра.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
 
Реклама