Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Сміття в аеропорту: «запальничка» сповільненої дії

Сміття в аеропорту: «запальничка» сповільненої дії

У світі від спалювання відходів відмовляються, а місту Лева нав'язують цю шкідливу технологію як панацею 

Уявіть, що у вас немає пральної машинки, але ви чули, що такий пристрій існує. Ви перете вручну, вряди-годи застосовуючи майже дідівський метод — металеву дошку для прання. І от нарешті наважилися придбати пральку. І тут звідкись узялися радники, які переконують вас, що дуже вигідно купити не автоматичну машинку для прання з енергоощадним режимом та іншими сучасними характеристиками, а напівавтоматичну радянського виробництва, яка споживає більше електроенергії, води, менш зручна й надійна в експлуатації. Мовляв, це дешево, і тільки уявіть, наскільки легше буде прати, коли нарешті позбудетеся отої набридлої металевої дошки.

Грибовицьке сміттєзвалище для Львова — наче дідівська металева дошка для прання, різниця тільки в тому, що полігон для сміття давно є зоною екологічної небезпеки. Проблема утилізації сміття настільки гостра й майже одіозна для Львівщини, що, лобіюючи доцільність використання установок для спалення сміття в аеропорту «Львів», мало не як панацею подають технологію термічних методів утилізації відходів, яку у світі вважають застарілою.

 

Євро-2012 ще відгукнеться… 

«Може, екологи і вважають технологією вчорашнього дня спалювання відходів. А що вони тоді вважають технологією нинішнього дня? Вивезення сміття на Грибовицьке сміттєзвалище? Я цього навіть не хочу коментувати, бо в нас не те що вчора спалювання сміття не було, а й сьогодні немає. Маємо велику проблему з Грибовичами, яку ніяк не вирішуємо. Чесно кажучи, цього коментаря екологів я загалом не розумію», — емоційно висловився Микола Магасевич, директор з розвитку аеропорту ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у Львові» (саме «Дирекція…» є замовником обладнання, на якому планують спалювати сміття на території Міжнародного аеропорту «Львів»). За цією дивною логікою, ми обов’язково маємо пройти через те, від чого інші відмовляються, тільки тому, що в нас цього не було.

Намір закупити і встановити сміттєспалювальні установки на території аеропорту пан Магасевич пояснює, з одного боку, постановою Кабінету Міністрів 2010 року «Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу», в якій одним із заходів розвитку львівського аеропорту було встановити інсинератори з утилізації побутових відходів. З іншого боку — вимогою Центральної санітарно-епідеміологічної станції на повітряному транспорті:  обладнання встановлюють «для забезпечення санітарного благополуччя Львівщини». Потребу сміттєспалювальних установок в аеропорту аргументують тим, що є потік пасажирів із різних країн, можливі різноманітні інфекції тощо, тому потрібне спеціальне поводження з цими відходами.

Альтернатива спалюванню є

То все-таки чи придумало людство «сучасну пральку» в системі утилізації відходів? Невже справді спалювання сміття — єдина панацея? Керівник громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков навів «Ратуші» чимало сучасних методів утилізації сміття, зокрема й таких, що придатні для застосування в аеропорту: «Існують вимоги щодо знезараження відходів в аеропортах, на прикордонних пунктах і т.п. Мабуть, тому санепідстанція дала припис аеропорту.

Однак спалювання не є єдиним способом знезараження відходів. Варто зазначити, що не всі відходи потребують знезараження, і під час сортування та правильного збирання можна мінімізувати їх кількість. Є зокрема такі альтернативи спалюванню: стерилізація (парою, сухим теплом), основний гідроліз та біологічна обробка тощо. Ці альтернативи підходять не лише для медичних, а й інших відходів, які потребують знезараження. Відходи спершу сортують, а потім ті, які потребують знезараження, проходять стерилізацію парою (найпоширеніше — в автоклавах), тоді з ними можна поводитися, як із звичайними (переробляти, вивозити на полігон тощо)».

«Львів» — не «Бориспіль»

За словами пана Скрильнікова, спосіб утилізації відходів у в аеропортах інших країн залежить також від того, в якій зоні розташовано термінал: «У ситуації із львівським аеропортом варто говорити навіть не про спалювання сміття загалом, а про те, чому спалювати його планують у межах міста. Адже такий об’єкт повинен мати санітарну зону, відповідну технологію. Можна відвозити відходи в герметичних контейнерах в інше місце, як вивозять, наприклад, пестициди. Тобто є низка альтернатив, які треба було б розглянути, перш ніж встановлювати такий об’єкт у межах міста. Практика інших країн засвідчує, що в таких печах, переважно, палять усі відходи (не сортуючи саме ті, які справді потребують знезараження), а подекуди, щоб окупити установку, навіть надають послуги зі спалювання відходів інших установ».

Аеропорти, здебільшого, розміщують за містом (і київський «Бориспіль» — теж). Тим часом наша держава, готуючись до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, специфіки львівського летовища, розташованого на території міста, в оточенні житлової забудови, не врахувала. А дирекція аеропорту «Львів» захищати інтересів львів’ян, а також свого іміджу, не поспішає, принаймні наразі.

«Якщо аеропорт збудовано на території міста, як у Женеві, то там діють суворі обмеження, наприклад, рейси відбуваються тільки до півпершої ночі. Очевидно, що там не спалюють відходи безпосередньо в аеропорту. А є міста, які можуть собі це дозволити, бо їхнє летовище розміщено за містом, на незаселеній території. Є сміттєспалювальні заводи в портах, наприклад, у Монако, біля моря. Підприємство винесено далеко від житлової забудови, кліматичні, погодні, географічні умови дають змогу його розмістити, — розповів Дмитро Скрильніков. — Специфіка львівського аеропорту в тому, що він розміщений з підвітряної сторони, у самому місті, оточений житловою забудовою: з одного боку Сокільники, з другого — Львів. Тому тут треба дуже прискіпливо ставитися саме до термічних методів утилізації».

Дешево і… шкідливо 

Для встановлення обладнання в аеропортах Львова і Донецька обрали українського виробника: технологію спалювання сміття розробило підприємство ТОВ «НВП «Гідравліка Вінниця-Сервіс». Його вартість, згідно із зведеним кошторисним розрахунком, становить 1 мільйон 727 тисяч гривень. 

Ще один аспект, на якому наголошує Дмитро Скрильніков: технологія, яку планують застосовувати, — не з найдорожчих: «Найдорожче в будь-якій спалювальній установці — засоби очищення газів, це майже 80 % вартості заводу. Замовники обладнання коментують, що вибрали те, що дешевше. Компанія-виробник, яку декларують, не мала досвіду в технології сміттєспалювання, спеціалізувалася на утилізації медичних відходів. Крім того, компанія нетривалий час на ринку».

За інформацією Дирекції з будівництва об’єктів до Євро-2012 у Львові, «середня маса відходів, які потребують утилізації за один місяць, становить близько 10-12 т на місяць». Проектом передбачено встановлення двох установок потужністю спалювання 50 кг/год. кожна. «Утилізації підлягають усі відходи, які накопичуються під час прибирання повітряних суден, що прибувають міжнародними рейсами до ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», — повідомляє «Дирекція…». Водночас, згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, є речовини (зокрема радіоактивні відходи та відходи, які містять полівінілхлорид), які не можна спалювати на інсинераторах ТОВ «НВП «Гідравліка Вінниця-Сервіс». 

Україні ЄС не указ

Згідно з технічними характеристиками установки, які надала Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у Львові, викиди обладнання міститимуть такі шкідливі речовини: ртуть, кадмій, діоксини, фурани, оксиди азоту, соляну кислоту тощо. Микола Магасевич переконує, що задекларовані викиди шкідливих речовин не перевищують українських норм: «Є відповідні нормативи, ми керуємося тим, що проект проходить експертизу: санепідемстанції, екологів, є окремий розділ проекту «Оцінка впливу на навколишнє середовище», його розроблено і погоджено».

Тим часом заявлені в технічній характеристиці установок для утилізації викиди діоксинів і фуранів перевищують норми, зафіксовані у відповідній Директиві Євросоюзу, на шість порядків. Директор з розвитку аеропорту ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у Львові» з цього приводу зазначив: «Не думаю, що директива ЄС може бути нормативною для території України. Я не бачив цієї директиви, але в нашій країні є свої норми, і вони не є поганими, їх просто треба дотримуватися».

Скільки діоксинів будеу викидах, не знатиме ніхто 

Натомість фахівці насамперед цікавляться, чи зможе хтось із органів контролю з’ясувати, чи не перевищено вміст діоксинів та фуранів у викидах? «Санепідемстанція не має навіть змоги перевірити викиди на діоксини та фурани. В Україні фактично є один інститут у Києві, де можуть зробити проби на діоксини, і коштує це дорого. Тобто нам доведеться весь той час, доки спалюватимуть сміття, вірити на слово, що діоксини у викидах не перевищують норм.

Якщо представники аеропорту скажуть, що діоксинів і фуранів у викидах немає, ніхто цього підтвердити чи спростувати не зможе, — зазначив Дмитро Скрильніков. — В Італії та в інших країнах недавно було багато скандалів навколо сміттєспалювальних заводів. У вирощеній поруч сільгосппродукції, у молоці, сирі знаходили підвищений вміст діоксинів. А в Україні, на відміну від Євросоюзу, тестів на діоксини не роблять». 

Радість від спалювання сміття

Микола Магасевич пропонує своєрідне ставлення до шкідливих речовин у викидах: «Котельня чи інший об’єкт спричинює викиди в атмосферу, тут ми нічого не можемо вдіяти. Сміття, яке є в аеропорту, можемо спалювати, і в нас будуть викиди, або відвозити на Грибовицьке чи будь-яке інше сміттєзвалище, і там утворюватиметься та сама таблиця Менделєєва, випари, що теж потраплятимуть в повітря. Потрібно вибирати менше зло. Чи шкідливі викиди від спалювання сміття? Звісно, шкідливі.

Але моя особиста думка, що меншим злом, однозначно, є спалювання відходів. Інсинератори в аеропорту на тлі сміттєспалювального заводу у Львові — як запальничка порівняно з пожежею. Наш приклад міг би стати поштовхом для міста. Ми не є замовником щодо сміттєспалювального заводу, але якщо якусь свою лепту внесемо в цю справу, то будемо тільки раді». Водночас пан Магасевич зазначив, що остаточне рішення, чи спалюватимуть сміття в аеропорту, ще не ухвалено, воно може змінитися після громадських слухань, які планують провести невдовзі. Обладнання наразі не закуплено, а відповідно, і не змонтовано, зазначають у «Дирекції…». А Дмитро Скрильніков резюмує застереження, які є в екологів: спалювання сміття на території місті, спалювання на невідомому досі обладнанні, неможливість здійснювати контроль за викидами діоксинів. 

 Наталя ДУДКО

Сергій Ющенко, завідувач відділення комунальної гігієни Львівської обласної санепідемстанції: «Спалювати сміття заборонено, це однозначно, що тут коментувати. Але аеропорт — об’єкт закритого доступу, в авіаліній є окрема санепідемстанція, ми нагляду ні за залізницями, ні за аеропортами не провадимо. А дозволу на спалювання сміття ніхто загалом не може дати...»

 Опубліковано : 11.10.12 | Переглядів : 2058

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
 
Реклама