Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Валерій Москаленко: “Гнат Хоткевич — митець-експериментатор”
Валерій Москаленко: “Гнат Хоткевич — митець-експериментатор”

У Львові відбувся перший всеукраїнський фестиваль “Нащадки Хоткевича”
Львівський палац культури імені Гната Хоткевича започаткував цікавий і неординарний фестиваль “Нащадки Хоткевича”. Упродовж 16 — 25 квітня в рамках заходу відбулося чимало мистецьких заходів, а відкрив фестиваль відомий письменник Юрій Андрухович разом із польським гуртом “Карбідо” програмою “Цинамон”. Про особливості цьогорічних “Нащадків Хоткевича” та плани на майбутнє — у розмові з головним режисером Палацу імені Гната Хоткевича Валерієм Москаленком.


— Валерію Васильовичу, розкажіть докладніше про фестиваль “Нащадки Хоткевича”, над яким Ви довго працювали, натхненником якого були...
— Це перший всеукраїнський відкритий фестиваль. Ми назвали його відкритим, бо очікували гостей з-за кордону. Натомість приїхав лише один колектив із Польщі — дитячий танцювальний колектив “Думка”, що при українській гімназії на півночі Польщі. Чому “Нащадки Хоткевича”? Йдеться про те, що всі ми — нащадки Хоткевича (а зовсім не про прямих нащадків, бо нас запитували, чи будуть родичі письменника), продовжувачі його справи в галузі культури. Гнат Хоткевич — багатогранна у своїй творчості особистість: інженер-залізничник за освітою, був бандуристом, дослідником фольклору, композитором, прозаїком, драматургом, художником. Організовуючи фестиваль, ми хотіли представити всі ці напрями.
Відкрив захід письменник Юрій Андрухович разом з польським гуртом. Можливо, комусь здаватиметься дивним, чому Андрухович, що його пов’язує з Хоткевичем, у чому він його нащадок. Але якщо вдуматися, то він — прямий нащадок Хоткевича саме як письменник, як митець. Хоткевич писав містерії, був своєрідним сюрреалістом того часу, його можна навіть назвати абсурдистом у деяких речах. Він творив незвичну музику, деякі його твори виходять за усталені рамки. До речі, майже одночасно з нашим у Харкові мав відбуватися 5-й Міжнародний фестиваль імені Гната Хоткевича (виключно для виконавців, які грають на народних музичних інструментах), але з якихось причин не відбувся. Одна з версій — місцева влада не надто добре сприйняла проведення такого заходу.

— Повернімося до програми фестивалю...
— 18 квітня ми організували безкоштовний показ кінофільму “Камінна душа” за романом Хоткевича в культурно-освітньому центрі імені Довженка. Уже вдруге в нашому палаці виступив Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. Озаркевича з виставою за п’єсою Хоткевича “Гуцульський рік”.
20 квітня в міськраді ми відкрили велику виставку образотворчого мистецтва “Україна — земля Хоткевича”. Юні митці зобразили пейзажі Гуцульщини, Східної та Центральної України (Гнат Хоткевич, як відомо, народився і вчився в Харкові), портрети Хоткевича, ілюстрації до творів письменника — “Олекса Довбуш”, “Камінна душа”. Виставку ще можна оглянути до середини травня, були пропозиції продовжити термін її експонування. Представлено роботи учнів Будинку дитячої та юнацької творчості Франківського району, Будинку творчості школярів Личаківського району, дитячої школи мистецтв № 10, Львівської дитячої художньої школи ім. О. Новаківського, і, безумовно, зразкової студії образотворчого та ужиткового мистецтва нашого палацу. Зразковий театр-студія “Під мостом” палацу імені Гната Хоткевича спеціально для фестивалю підготували прем’єру “Чи можна грошима річку загатити” за казкою Хоткевича — про владу грошей над людиною. Плануємо показати цю казку львів’янам і гостям міста під час всеукраїнського фестивалю “Казка в гаю”. Завершилися “Нащадки Хоткевича” гала-концертом 25 квітня за участю відомих митців. Потішила виступом знана львів’янам капела бандуристів “Карпати” (художній керівник — заслужений діяч мистецтв України Ярослав Мелех), талановитий молодий бандурист, студент Львівської національної музичної академії ім. Лисенка, лауреат всеукраїнських конкурсів Богодар Баглай. Актор театру імені Леся Курбаса кобзар Андрій Сілецький разом із товаришем Денисом Соколовим акапельно виконали чудові пісні. Запропонував свою програму гурт “Шість злотих”, який працює у стилі польського ретро, але в їхньому репертуарі є і польські, й українські твори. З танцювальних колективів виступили, як я вже зазначав, ансамбль українського народного танцю “Думка” з Польщі, а також народний ансамбль танцю “Мрія”, зразковий ансамбль танцю “Квіти України”. Взяли участь у фестивалі заслужені артисти України солісти Львівської національної опери ім. Соломії Крушельницької Любов Качала й Олег Лихач, співачка Оксана Муха, зразковий вокальний ансамбль “Намисто”. Цікавим був родинний квартет Мацелюхів — двоє синів, батько і мати. Особливо сподобався глядачам виступ китаянки Сяо Дзяо, яка виконувала китайську мелодію на цимбалах. Програма була дуже різноманітна, глядачі дуже дякували і просили, щоб ми організовували такі заходи частіше.

— Серед глядачів було багато молоді, чи більше старших людей?
— Приблизно третина — молодь. Також прийшли чимало глядачів старшого віку, зокрема учасники львівського товариства “Гуцулія”.

— Ви дуже довго працювали над фестивалем, було чимало ідей, які Ви раніше озвучували, але які не увійшли в сценарій. Чи плануєте надалі працювати над “Нащадками Хоткевича”?
— Безумовно. Хоча організувати цей фестиваль було дуже важко, не мали жодної фінансової підтримки, всі виступи були доброчинні, відтак не все задумане реалізували. Зокрема, планували, що чи не основною подією буде відкриття меморіальної дошки Гнату Хоткевичу, який мешкав у нашому місті. Незалежно від того, чи відбудеться другий фестиваль, встановлення меморіальної дошки — справа гонору колективу, і ми реалізуємо цю ініціативу. Загалом наступні такі акції плануємо проводити, але наразі не знаємо, з якою періодичністю. На жаль, приблизно за місяць до початку фестивалю померла дочка Хоткевича, яка мала приїхати до нас. У Венесуелі ще живе Василь Хоткевич, син Гната Хоткевича, він уже старенький, але листується з нами, допомагає інформативно. Також плануємо видати буклети про Хоткевича, про його життя у Львові, на Західній Україні. І навіть якщо “Нащадки Хоткевича” якимось чином зникнуть із палацу імені Гната Хоткевича, то, гадаю, “Нащадки...” не закінчаться, цю справу обов’язково продовжуватимуть.

— Чи є у Вас, як головного режисера палацу, ще якісь творчі плани на найближчий час?
— У нас є традиційні заходи, які обов’язково проводимо. Зокрема, у вересні — День новачка, традиційним є свято до Дня Миколая. Також кожен колектив має свої заходи. Наприклад, зразкова студія-театр “Під мостом” 8 травня о 16.00 до Дня Матері запропонує виставу “Зоряний хлопчик”, вхід — вільний. Кажуть, якщо щось безкоштовно пропонують, то воно не заслуговує на увагу, але це не завжди так. Саме в палаці імені Гната Хоткевича дуже багато цікавих речей роблять безкоштовно. Тому запрошуємо всіх охочих. Наприкінці травня — початку червня відбуватимуться звітні концерти наших колективів, серед яких є й ті, які добре приймають за кордоном, зокрема, у Польщі.

Розмовляв Михайло ГУЗАРЕВИЧ

 Опубліковано : 05.05.10 | Переглядів : 3890

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лип.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
 
Реклама