Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
ЛАЗ: і сміх і гріх
ЛАЗ: і сміх і гріх 

Як Чуркін, Чуркін, Чуркін і Чуркін «перенесли» завод до Києва

Львівський автобусний завод, що так нескромно називає себе візиткою Львова, насправді має купу проблем і з виплатою заробітної плати власним працівникам, і з виплатою боргів та податків у різні державні установи, а в схемах, за якими працює підприємство, сам чорт ногу зломить. Що дивує, ці проблеми з року в рік не вирішуються, хоча уваги до заводу не бракує… Підприємством постійно цікавляться народні депутати, зі свого поля зору його не випускає прокуратура, тривають нескінченні судові засідання, результати яких часто не на користь заводу, а у ЗМІ регулярно з’являються публікації на тему «ЛАЗ — боржник та рабовласник». Так, схоже, що ця тема просто невичерпна, а проблеми заводу — «вічні»…

Триєдиний Чуркін

У руки журналістів газети потрапив цікавий документ. Як «Ратуша» писала рік тому, у 2010 році завод офіційно «переїхав» до Києва. На думку експертів, такий крок можна пояснити лише тим, що великому підприємству у столиці легше «загубитися» і «втекти» від податків та сплати боргу до Пенсійного фонду Галицького району (з приводу чого вже було рішення суду). А тепер журналісти «Ратуші» з’ясували, як саме переїздив завод. Доленосне для львівського бюджету рішення ухвалювали на загальних зборах учасників ТзОВ «Львівські автобусні заводи». (Фотокопія протоколу цих зборів є в редакції). '

Так от, згідно з нею, 17 грудня 2010 року в місті Києві зібралися акціонери ТзОВ «ЛАЗи»: 

«1. Юридична особа за законодавством Канади — Акціонерна корпорація «Мерибені Енерджі Корп.», яка володіє 24, 0051 % статутного капіталу ТОВ «Львівські автобусні заводи», що становить 43 195 129 (сорок три мільйони сто дев’яносто п’ять тисяч сто двадцять дев’ять) гривень або 43 195 129 (сорок три мільйони сто дев’яносто п’ять тисяч сто двадцять дев’ять) голосів у вищому органі управління Товариством, в особі Чуркіна Ігоря Анатолійовича.

2. Юридична особа за законодавством Нової Зеландії — Компанія «Артіваль Лімітед», яка володіє 24, 9983 % статутного капіталу Товариства, що становить 44 982 000,00 (сорок чотири мільйони дев’ятсот вісімдесят дві тисячі) гривень, або 44 982 000 (сорок чотири мільйони дев’ятсот вісімдесят дві тисячі) голосів у вищому органі управління Товариством, в особі Чуркіна Ігоря Анатолійовича.
3. Юридична особа за законодавством Канади — Корпорація «Євротрак Технолоджіс Лімітед» яка володіє 24, 9983% статутного капіталу Товариства, що становить 44 982 000,00 (сорок чотири мільйони дев’ятсот вісімдесят дві тисячі) гривень, або 44 982 000 (сорок чотири мільйони дев’ятсот вісімдесят дві тисячі) голосів у вищому органі управління Товариством, в особі Чуркіна Ігоря Анатолійовича

 4. Громадянин Росії Чуркін Ігор Анатолійович, який володіє 1,0000 % Статутного капіталу Товариства, що становить 1 799 405,00 (один мільйон сімсот дев’яносто дев’ять тисяч чотириста п’ять ) гривень, або 1 799 405 голосів у вищому органі управління Товариством, 

Що разом становить 75,0017 % загальної кількості голосів учасників Товариства».

Також до зборів запросили тодішнього генерального директора товариства Ігоря Мальця. Тобто на зборах були присутні чотири засновники і директор, а фактично, лише двоє людей. Далі на зборах виступав, не повірите, Чуркін Ігор Анатолійович. Він же запропонував дорадчому голосу (Ігорю Малецю) та собі у трьох особах змінити юридичну адресу підприємства. Далі було навіть голосування! Як вам?! Думаємо, результати оголошувати не варто, бо хто б сумнівався, що більшість проголосувала «ЗА». Вам не смішно?

Так затверджували рішення про зміну юридичної адреси. І тут виникає одразу ще одне питаннячко: «А хто ж власник усіх «ЛАЗів»? І хоча воно, певно, відповіді й не потребує, але все ж, зверніть увагу на розташування фірм — учасників товариства «ЛАЗи». Дві з них — канадські, одна взагалі з Нової Зеландії. Як стало відомо з відповіді на інформаційний запит, у якому Міністерство закордонних справ повідомило народному депутату (мажоритарнику округу) Михайлу Хмілю, одна з фірм-засновниць, а саме «Артіваль Лімітед» (із Нової Зеландії) перестала існувати в 2011 році. Інша корпорація «Євротрак Технолоджіс Лімітед» «має намір припинити свою діяльність». 

Проте це не єдині іноземні компанії, які були власниками Львівського автобусного заводу. Зміна статуту, коли «новими» власниками стали вище наведені корпорації, відбулася лише в листопаді 2011 року. Попередніми учасниками вважались товариства «Будтрансгаз» (українська компанія), «Фарма Маркет» та «Данкар» (обоє родом з Угорщини). Але, як згодом з’ясувалося, обидва товариства припили свою діяльність наприкінці 2008 року. Проте Автобусний ще понад рік працював за попереднім статутом, де двоє з трьох учасників товариства були вже неіснуючі компанії! Ви ще не смієтеся? Ми — теж… 

Пиши дві заяви — на звільнення і на прийом на роботу

Скидається на те, що сьогодні на заводі вкотре не в жарт загострилися проблеми, адже тепер там триває чергова перереєстрація. Цього разу всіх працівників підприємства «попросили» написати одразу дві заяви. Одна з них — на звільнення. Друга — на прийняття на роботу на інше підприємство — ТзОВ «Сіті транс груп». За словами працівників заводу, їм «запропонували» написати ці заяви в останніх числах 2012 року. А вже через місяць на Автобусний працювати покликали не всіх. 

На початку лютого працівники заводу вкотре забили на сполох, коли їх перестали виводити на роботу. Слово «виводити» замінити навряд чи можна, адже на ділі це виглядає так, що керівництво каже людям, коли і кому виходити на роботу. Решта, мовляв, чекайте свого часу. В офіційних коментарях завод таки визнав свою скруту, проте запевнив громадськість — підприємство не закриють. На його роботу, за словами прес-секретаря Оксани Горак, вплинуло закриття російського ринку та величезні борги підприємств України. Загалом «ЛАЗам», за повідомленням прес-служби, заборгували 80 мільйонів гривень, і 23 з них — Львів. Проте керівництво намагається зберегти колектив та частково виводить працівників на роботу, запевнили на підприємстві.

Як же це виглядає на практиці «Ратуші» розповів слюсар заводу Іван Федорик. «Прийшли керівники в грудні 2012 року і сказали, що треба написати заяви на звільнення і заяви на прийняття на інше підприємство. І сказали, що когось візьмуть, а когось і не візьмуть. Я поцікавився, як це може бути, але на мене мало хто увагу звернув. З тих, кого я знаю, люди написали дві заяви. А я такого робити не став. Це ж виходить, що я сам прошу, щоб мене звільнили, і де тоді правди шукати? Я написав заяву на переведення. Зараз люди виходять на роботу тільки після того, як їм зателефонують із підприємства...»

За словами Івана Васильовича, які підтверджені чеками з банку, знаємо, що заробітна плата за січень цього року становила ... 460 гривень. І, як стверджує працівник підприємства, не в нього одного така зарплата. Сам пан Федорик одного разу намагався розповісти правду, але це закінчилось для нього звільненням. «Я підійшов до французької делегації, з якою Чуркін укладав договір, це було в 2010 році, і кажу: «Не вірте, бо він людей обманює і бреше...» І розповів про те, що на заводі коїться. Вже наступного дня мене не пустили на завод. Потім був суд, де проти мене моїх же колег змусили написати акти, начебто я не виходив на роботу чи ще якусь брехню. Таких актів було не менше шести. Але вони — повністю сфальсифіковані. Зрештою, суд я таки виграв, і мене поновили на роботі». Судився пан Федорик за поновлення на роботі двічі.

Затяжне банкрутство

Як розповіли працівники, 7 і 8 лютого на заводі відмикали світло. Звісно, з Обленерго не пожартуєш, це тобі не Пенсійний фонд чи навіть прокуратура, яких можна закидати паперами і поскаржитись на банкрутство, їм, як то кажуть, до лампочки. Вони саме ці лампочки і відімкнули. Як стало відомо з відповіді самого «Львівобленерго», електроенергію заводу відмикали за борг у 327,5 тис. грн, який так досі й не погашено. 

У цій ситуації також з’ясувався цікавий момент: ПАТ «Львівобленерго» має підписаний договір на електропостачання  із ЗАТ «Завод комунального транспорту», що є фактично клоном ТзОВ «ЛАЗи». Підприємство розташоване на тій території, що й ТзОВ «Львівські автобусні заводи», його юридична адреса — м. Львів, вул. Стрийська, 45. Саме це підприємство зазвичай числиться у сертифікатах на транспортні засоби як виробник. Проте ще у травні 2006 року в Господарському суді Львівської області стосовно цього підприємства була порушена справа про банкрутство, а в квітні 2007 р. усі працівники перейшли працювати на новостворене ТзОВ «ЛАЗи». Як бачимо, стадія банкрутства ЗАТ «ЗКТ» більш, ніж затяжна.

Місце відмивання бюджетних коштів державними мужами

Народний депутат попереднього скликання Володимир В’язівський уже не перший рік допомагає простим «лазівцям» із потрібними запитами, зверненнями та судовими позовами. Чому засновниками ТзОВ «ЛАЗи» є іноземні фірми, які постійно закриваються та змінюють одна одну, пан В’язівський пояснив без реверансів — маніпуляції з метою втечі від сплати боргів: «Які тільки маневри вони не робили! Ми знаємо, що власник сам із Росії, проте чомусь жодна російська фірма не вказана в засновниках ТзОВ «ЛАЗи». Раніше серед засновників були записані підприємства з Угорщини. Я робив запит в посольство Угорщини, звідки прийшла офіційна відповідь: в базі реєстрацій тих підприємств, на які посилаються установчі документи ЛАЗу, не діють. Це було станом ще на 2009 рік. Потім вони провели цілу низку змін у реєстраційних документах, фігурували засновники з Нової Зеландії, Канади… Я так розумію, що власник робить усе можливе аби заплутати сліди, змінює місце реєстрації, що теж ускладнює прокуратурі відстежувати сплату боргів, податків. Це маніпуляція власника, аби уникнути покарання, по яких є рішення суду». 

На запитання, чому ж уже роками триває ця тяганина, Володимир В’язівський відказав: київський «дах» допомагає. «Уникнути сплати таких мільйонних боргів перед державою чи перед Пенсійним фондом можна було в єдиному випадку: коли це до певної міри зручно державі, — пояснив політик. — Якщо державні «мужі» (в лапках) погодилися відмити кошти на тому так званому «Євро-2012», закупівлі автобусів, оновленні автопарків та іншому, прокачали державні кошти через цю фірму, то, звісно, вони зацікавлені аби ці кошти повернулися їм у кишеню в різний спосіб, а не були сплачені як борги за рішенням судів. Тому я думаю, що один чи декілька урядовців мають у цьому інтерес, щоби ті законні виплати, які мали б бути стягнені з підприємства, не стягувалися. Не інакше, як високопосадовці в Києві мають у цьому інтерес, щоб такий розгардіяш тягнувся й далі, і за необхідності через це підприємство можна було б і далі відмивати державні кошти. З такими боргами, які зараз має Автобусний по різних інстанціях, і за такої кількості уже присуджених судом сплат до виконання — без прикриття влади було б неможливо всього цього уникнути».

Під особистий контроль ситуацію пообіцяв узяти народний депутат-мажоритарник (на чиєму окрузі розташований завод)  Михайло Хміль: «На жаль, у приватні руки ми віддали підприємство, яке було колись стратегічним, і не лише для України. Назад його вже не повернути. Зрештою, маю таку підозру, що й повертати скоро, може, не буде що. Я боюся, щоб після свідомого доведення Львівського автобусного заводу до жалюгідного стану ми не зіткнулися зі ситуацією, коли безцінна львівська земля, а це далеко не один гектар, незаконно опиниться в чиїхось приватних руках».

Христина ІНЖУВАТОВА, Ірина ЮЗИК

P.S. «Ратуша» і цього разу надіслала інформаційні запити «ЛАЗам» на дві адреси (київську і львівську), проте відповіді досі не отримала.

P.Р.S. У наступному номері читайте  продовження теми. Гуртожитки автобусного заводу: 1,5 тисячі львів’ян живуть в умовах сучасного кріпосного права — інвестори можуть перепродати помешкання людей.

Попередні розслідування на тему діяльності Львівського автобусного заводу читайте тут: "Зворотний бік ЛАЗу"  а також тут: "ЛАЗ: зарплатна війна"
 Опубліковано : 21.02.13 | Переглядів : 2806

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Січ.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
 
Реклама