Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
“Мій гріх, а твоя буде покута”
“Мій гріх, а твоя буде покута”

Дві вистави з репертуару Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської — “Солодка Даруся” за Марією Матіос та “Калинова сопілка” за Оксаною Забужко — творять своєрідну сценічну дилогію.


“Невже це справді Оксана Забужко? У неї є такі твори?” — звучали запитання серед львівських глядачів під час гастрольної вистави чернівчан у театрі імені Марії Заньковецької, які були подивовані фольклорним наповненням, сильною емоційністю та відсутністю “польових досліджень сексу”. Але це справді Оксана Забужко — емоційна, пристрасна, що заглиблюється в минуле, в пам’ять, з її темою сестринства, жіночої дружби й конкуренції.

Відома фольклорна історія про те, як одна сестра вбила іншу, про що сповістила згодом калинова сопілка голосом загиблої, перегукується у творі й у спектаклі з біблійним мотивом братовбивства та легендою про те, що на Місяці є постаті братовбивці Каїна і його жертви Авеля (“щоб люди бачили й не забували гріха”). Одній зі сестер, про яких “Калинова сопілка” — Ганні кортіло дізнатися: “Як може Бог вічно тримати їх там, на Місяці, надто того, на вилах, — чи ж йому не болить? Чому ж їх не розрізнено — от яке питання їй невиразно дошкуляло: якщо їх виставлено там на кару, то чому обох скарано однаково?..”.

У виставі, жанр якої означено як містичну драму, звучить мотив розплати за гріх. Чи ж один?

Згадано тут зокрема гріх зневаженого кохання: мати сестер Ганни та Олени Марія вийшла колись заміж за їхнього батька тільки тому, що не дали їй одружитися з тим, кого любила. “Мій гріх, хлопче, а твоя буде покута — і я зі своїм Василем побралася зозла, бо не на моє вийшло, і ні своїй, ні чужій дитині такої долі не бажаю”, — каже вона Дмитрові, що любить Ганну, а сватів шле до Олени, бо горда Ганна відштовхнула його. Чи ж не про це — сказані свого часу слова художнього керівника театру імені Марії Заньковецької Федора Стригуна: “Якщо двоє полюбилися, і не зуміють уберегти кохання, то страждатимуть усі, найближчі люди коло них закінчують трагічно. Свого часу Софія Тобілевич про це сказала: коли дівка на зло парубкові виходить заміж, а парубок на зло дівці жениться, вони порушують Божу і природну гармонію”.

У спектаклі Чернівецького театру важливими є всі його складові, що творять гармонійне дійство: емоційна гра акторів, пластичні етюди, музичний супровід, цілісна візуальна картинка, завдяки продуманій і майстерній сценографії. Її творять прості, незавуальовані символи: вода, зерно, вогонь, місяць, білий, червоний і чорний кольори. Людські пристрасті тривають серед стихій природи. Протиставлення Добра і Зла візуалізовано через протиставлення народних костюмів (білий ангел) і сучасних (чорний ангел). Трохи слабше у спектаклі окреслено “розподіл” між сестрами на “дідову” (“кволенька змалку, плаксунка” Оленка) й “бабину” (народжена з Місяцем на лобі Ганна-панна) дочку, а “найвищому деревоньку вершок усихає, найкращому дитятоньку Бог долі не дає”. Також недостатньо виразним, опрацьованим у виставі є образ Маріїного чоловіка Василя.
Коли театр привіз до Львова “Солодку Дарусю” 2008 року, то глядачі забезпечили аншлаг насамперед завдяки твору і автору (Марія Матіос була на виставі, напередодні дала разом із режисером Людмилою Скрипкою прес-конференцію), однак виходили із зали уже під впливом спектаклю, і оплески були насамперед тим, хто створив дійство на сцені. Приїхавши з “Калиновою сопілкою”, Чернівецький музично-драматичний театр підтвердив своє добре реноме у львівської публіки.

Наталя ДУДКО,
фото Сергія ФЕДОРОВА
 Опубліковано : 20.05.10 | Переглядів : 1003

Читайте також:
Обличчя номера

Oblyccja.jpg">

Завантажити номер

 
Календар
« Тра.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
 
Реклама