Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Війна “Дітей війни”
Війна “Дітей війни”

3 жовтня 2010 року. Хто не встигне, той обов’язково запізниться

Є новина. І вона, на жаль, неприємна. Гроші, які мали б отримати громадяни, які мають статус Дітей війни (особи, яким на день закінчення Другої світової війни від 2 вересня 1946 р. не виповнилося 18 років), НЕ закладені в Державному бюджеті і на 2010 рік.

Прийнятий у 2004 р. Закон України  “Про соціальний захист Дітей війни” гарантував цій категорії громадян доплату в розмірі 30 відсотків від  встановленої мінімальної пенсії за віком та набирав чинності 1 січня 2006 р. Однак уже відтоді у Дітей війни розпочалися проблеми з отриманням обіцяних державою грошей.
Проблема звичайна — держава просто “кинула” стареньких, не заклавши в бюджет відповідних коштів на виплату задекларованої у згаданому законі матеріальної допомоги. Загальна сума заборгованості перед окремою фізичною особою, що має право на матеріальну допомогу як Дитина війни, понад 5 тис. грн. Таких пільговиків — приблизно 7 млн, звідси і маємо астрономічну цифру заборгованості Держави перед Дітьми війни. Таке ставлення до цієї категорії громадян з боку Верховної Ради України залишилося незмінним і нині. Але, попри все, цього закону ніхто не скасував, відтак до судів (зверніть увагу!) в порядку Адміністративного провадження звернулися десятки тисяч громадян із позовами про виплату належних їм сум. Відповідно до рішень судів, гроші їм уже виплатили. Щоправда, не в повному обсязі, а приблизно 1600 грн за 2007 — 2008 рр.

Однак, як кажуть, і такі суми на дорозі не валяються. Але нашим законодавцям спало на думку, що процес повернення  грошей Дітям війни через адміністративний суд можна і... призупинити, прийнявши  новий закон, що суттєво ускладнив би літнім людям (наймолодшому — 62 роки !) захист власних прав. Аж ось 18 лютого 2010 р. Верховна Рада України прийняла такий закон із довжелезною  назвою: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”. Відтак адміністративні суди почали активно відмовляти у прийнятті до розгляду типових позовних заяв, тексти яких Діти війни отримали в громадських організаціях, із газет, хтось — від своїх приятелів-однолітків. І звідки ж Дітям війни знати, що з 18 лютого цього року їм необхідно подавати позови за іншими нормами законів, які визначені цивільно - процесуальним законодавством! Ба більше, у задоволенні позовів у частині виплати надбавки до пенсії Дітям війни за 2007 р. із жовтня 2010 р. цивільні (загальної юрисдикції) суди мають повне право відмовляти у зв’язку з пропущенням терміну давності встановленого законом у три роки...

Саме тому редакція газети “Ратуша” подає зразок позовної заяви про виплату недоплаченої 30% надбавки до пенсії Дітям війни за період із 2006 р. по 31 грудня 2009р.

Діти війни! Поспішайте та повідомте інших.


ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про стягнення недоплаченої
щомісячної надбавки до пенсії “Дітям війни”.
До _________ р-го суду м. ____
вул. __________м. ____ інд ____
позивач: ____________________
адреса проживання: __________
____________________________________
 
відповідач:  Управління Пен-сійного фонду
___________ району м. _______
вул. _______- м. Львів ________

ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії “Дітям війни”.
Я, __________  ____________  ___________ року народження, маю статус „Дитини війни”, про що свідчать паспортні дані і штамп у пенсійному посвідченні “ДИТИНА ВІЙНИ”, відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.04 р. “Про соціальний захист Дітей війни “ (надалі — Закон № 2195- ІУ) є Дитиною війни.
Згіно зі статтею 6 Закону, з 01.01.2006 року мені мали б виплачувати щомісячну соціальну Державну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, міста Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30 квітня 2002 року № 8 - 2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які, згід-но із законодавством, здійснюють за рахунок коштів Фонду й інших джерел, визначених законодавством. Отже, виплату надбавки до пенсії мав би здійснювати відпо-відач. Всупереч ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19. 12 .2006 року дію статті 6 Закону України “Про со-ціальний захист Дітей війни було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Пунктом 41 розділу І1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року положення статті 6 закону було викладено в новій редакції, і при цьому право на державну соціальну допомогу Дітям війни було обмежено.
Проте, рішеннями Конститу-ційного суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 та №10- рп/2008 від 22. 05. 2008 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ) та втратили свою чинність із дня їх ухвалення. Відтак, відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належної мені допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008 роки. Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно закони України визначають основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною 20 статті 1 Бюджетного кодексу України ви-значено, що Закон про Державний бюджет України — закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Із урахуванням зазначеної норми ст. 22 Конституції України, зупинення Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дії ст. б Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Конституції України. Відповідач зобов’язаний був керуватися Конституцією України, як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30% і за 2006 рік також. Із тих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення №10 рп/2008 від 22.05.2008р., зокрема в п. 5.4. якого було встановлено, що “Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів , зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює суперечності у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони”. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач порушив моє, гарантоване Конституцією України та ст. 6 Закону право. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону, державні соціальні гарантії Дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
У свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, недоплата Відповідачем належної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір підвищення до  пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30% від мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня — 350,00 грн; з
1 квітня — 359,00 грн; з 1 жовтня — 366,00 грн.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено : з 1 січня — 380,00 грн; з 1 квітня — 406,00 грн; з 1 жовтня — 411,00 грн.
Згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня — 470,00 грн; з
1 квітня — 481,00 грн; з 1 липня — 482,00 грн; з 1 жовтня — 498,00 грн.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня 2009 року по 31.12 2009 року — 498,00 грн.
У 2008 році, згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мені була виплачена соціальна допомога як Дитині війни в обмеженому розмірі на суму 579,3 грн (із 1 січня 2008 р. — 47,00 грн; із 1 квітня 2008 р. — 48,10 грн; із 1 липня 2008 р. —
49,80 грн.).
У 2009 році прожитковий міні-мум для осіб, які втратили працездатність та фактичні виплати надбавок Дітям війни не змінилися.
Нижче наведено суми невиплаченої мені за 2006 —  2009 роки:
За 2006 рік — 1290,60 грн.:
За 2007 рік — 1420, 70 грн
За 2008 рік — 1737, 90 грн
За 2009 рік — 1792, 80 грн
Загальна сума, яка мені мала бути виплачена, як Дитині війни за 2006 - 2009 роки — 6242,00 грн.
Фактично виплачено лише за період із 01.01. 2008 року — 1176,90 грн;
Отже, недоотримана мною сума соціальної допомоги за 2006 — 2009 становить 5065,10 грн. (6242,00 грн. - 1176,90 грн. = 5065,10 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 3, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист Дітей війни”, ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст. 118-120 ЦПК; ст. 15, 16, ч 1, ч. 2, пп. 1,3,4,5,8 Цивільного кодексу України, ст. 1 Європейської Хартії з прав людини
Прошу суд:
1. Стягнути з відповідача — Управління Пенсійного фонду України у __________ районі м. Львова на мою користь недоплачені за 2006 - 2009 роки суми щомісячної соціальної допомоги — 5065 (п’ять тисяч шістдесят п’ять грн).
2. Стягнути з відповідача на мою користь суму сплачених мною судових витрат (судовий збір і збір за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду);
3. Справу прошу слухати без моєї присутності.
Додатки:
1. Копія паспорта позивача.
2. Копія ідентифікаційного коду позивача.
3. Копія позовної заяви.
4. Копія пенсійного посвідчення зі штампом “Дитина війни”.
5. Квитанція про оплату державного мита.
6. Квитанція про оплату інформаційно-технічного обслуговування
Дата:                              Підпис:

Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ
 Опубліковано : 17.06.10 | Переглядів : 5730

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
 
Реклама