Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Полонені буремного Сходу: «Права людини там — порожній звук»
Полонені буремного Сходу: «Права людини там — порожній звук»

Два тижні тому у Дніпропетровську на базі ГО «Офіцерський корпус» та за підтримки Дніпропетровської ОДА запрацював Центр визволення полонених, який проводить гуманітарні та соціальні операції на території України. Головне завдання Центру — координувати переговори про звільнення заручників та військовополонених і визволити з ворожого полону якомога більше людей. За повідомленням РНБО, загалом із квітня викрадено 1026 осіб. Наразі вдалося звільнити 558 осіб, залишається невідомою доля ще 468 осіб. Днями нам вдалося поспілкуватись зі співробітником Центру Святославом, який розповів «Ратуші», ЩО таке потрапити в полон до сепаратистів та ЧОМУ визволення полонених — це своєрідне колесо фортуни.

- Чи є у Вас точні цифри з приводу кількості полонених на сьогодні?

   — Точної інформації, скільки бранців нині перебуває в полоні, ми не маємо, бо щодня до нас надходить дуже велика кількість даних, і ми ще не встигли звести їх докупи. Тим паче, досі, три з половиною місяці, ми працювали як група, а як Центр визволення працюємо лише два тижні. Дніпропетровська облдержадміністрація виділила нам офіс та необхідне обладнання. Відтоді ми почали приймати дзвінки на гарячі лінії, зводити дані, наші бази почали поповнювати волонтери, тому на цей момент у нас ще купа неопрацьованої інформації.

— Йдеться про десятки, сотні?.. Хто переважає серед полонених: військові, волонтери чи цивільні люди?

   — Наша база — це понад 400 людей. Це і цивільні, і військові, і волонтери, і ті, хто зник безвісти. По багатьох людях інформація, взята зі старих даних, — травневих, червневих. Щодо них нині триває уточнення та з’ясування — когось уже відпустили, хтось загинув. Однак з приводу загиблих, поки ми не визволимо всю цю територію, не розкриємо всі могили, навряд чи матимемо точні дані.

— Яким чином Ви ділите інформацію про людей на категорії? Чи належать  безвісти зниклі до ймовірних полонених?

   — Поки в нас немає чіткого підтвердження, що людина загинула, вона вважається безвісти зниклою. Полоненим ми вважаємо того, про кого в нас є залізобетонне підтвердження з «тієї сторони». Ми переводимо людину в категорію полонених, коли вже знаємо, де вона перебуває і в якого польового командира. Тобто маємо знати, з ким вести конкретно переговори.

— А чи можете розповісти, як відбувається процес перемовин щодо визволення бранців?

   — Ми не робимо публічною інформацію щодо переговорів. Ми навіть родичам говоримо, що немає ніякої інформації, а в цей момент іноді вже вивозимо людину з зони АТО. Лише тоді, коли ми вивезли людину, беремо слухавку і розповідаємо рідним.

— Розкажіть, яким чином опиняються в полоні сепаратистів? 

   — В полон можна потрапити за що завгодно — за хорошу машину, за те, що ти не в армії, але призовного віку і намагаєшся виїхати з зони АТО. Арештовують також за Український Прапор, символіку. Був випадок, коли арештували активіста, адвокат прийшов захищати його, то арештували й адвоката. Права людини там порожній звук. В різні ситуації потрапляють також і ті, хто йде на перемовини про визволення людей. Наші переговорники також потрапляли у полон. 

— Чи є серед полонених жінки та діти, згідно з Вашими даними? За якими причинами Вони опинились у полоні?

   — Більшість серед полонених — звісно, чоловіки. Дітей не бачив, а от жінки є, але їх не дуже багато, десь із 15. Це переважно  українські патріотки та активістки. Крім того, бували випадки, коли польові командири «з тієї сторони» телефонували матерям, мовляв, приїжджайте, заберіть свою дитину. І коли жінки приїжджали, їх теж забирали в полон разом із цими хлопцями.

— Знаємо, що полонену Надію Савченко переправили до Росії й утримують там.  Чи є у Вас інформація про інших людей, яких також переховують на території Росії.

   — Є й полонені, яких переправили до Росії.  Старший лейтенант Павло Котенко з 25-ї бригади був поранений, і його нині переховують у Ростовській області. Ми ще перевіряємо 7 людей, яких, ймовірно, теж вивезли. 

— Чи є в сепаратистів певна лінія поведінки з полоненими та під час переговорів про їхнє визволення? Для чого вони беруть людей у полон? 

   — Звичайно, що ні. Там нема нічого централізованого. Якщо воюють вони більш-менш скоординовано, то полонені для них — це валюта. Найбільш тверда і коректована. Тому в питанні полонених командири чинять кожен, як хоче. Хтось використовує їх як живий щит, хтось не бере в полон, а розстрілює всіх підряд. Хтось намагається обміняти, хтось продає. У кожного своя поведінка стосовно полонених. Навіть один і той самий командир може сьогодні поводитись із полоненими одним чином, а завтра ситуація зміниться, і все буде по-іншому. 

Наприклад, наші війська підступили до міста, і він вимагатиме припинити обстріл взамін на те, що відпустить двох людей (а в полоні має 50) Траплялось також, коли людей визволяли з полону, вони однією ногою вже були в машині, й тут до них підбігають, одного вихоплюють і кажуть — «ні, ми його не віддамо»… Тобто, це фортуна. 

Уляна ДЕПУТОВИЧ, Христина ІНЖУВАТОВА
 Опубліковано : 21.08.14 | Переглядів : 809

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
 
Реклама