Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Хто обирає владу у Львові?
Хто обирає владу у Львові?

До дня другого туру виборів залишається кілька днів. Окрім власне львів’ян, мера обиратимуть ще мешканці сусідніх Брюхович, Рудного та Винник. Незважаючи на те, що всі населені пункти є незалежними адміністративно-територіальними одиницями, кожне з них водночас підпорядковане одному з районів Львова. Шістнадцятитисячні Винники належать до Личаківського району, восьмитисячні Брюховичі — до Шевченківського, а майже семитисячне Рудно — до Залізничного району міста Львова. І кожен населений пункт має свого голову і своїх депутатів, саме вони розпоряджаються майном і землею громади, саме вони мають реальну владу на місцях. Чому мешканці цих містечок обирають місцеве самоврядування ще й у Львові?

Прихопили електорат

   Докторант Національного інституту стратегічних досліджень, заступник голови  Громадської ради при ЛОДА, кандидат технічних та економічних наук Олеся Дацко називає це правовим нонсенсом і радянською спадщиною. «Ми зберегли ще радянську модель управління, — пояснює Олеся Дацко. — Ще в 1963 році Львівська обласна рада підпорядкувала Винники, Рудно і Брюховичі нібито Львівській міські раді. Фактично тоді існувала єдина централізована державна вертикаль влади, і таке підпорядкування владі було вигідне, бо дозволяло ефективно «згори» керувати населеними пунктами. Після проголошення незалежності така структура чомусь залишилась. Цікаво, що вона залишилась і після 1996-го (затвердження Конституції), 1997-го (Закон України «Про місцеве самоврядування») та 1998-го (ратифікація в Україні Європейської хартії місцевого самоврядування), коли місцеве самоврядування повинно було з’явитися як повноцінна гілка влади. Згідно з українським законодавством, обирати собі органи місцевого самоврядування можуть члени територіальної громади (за Конституцією, мешканці міста, села, району в місті або мешканці кількох сіл, об’єднані в одну громаду). Отже, свою владу у Львові мали б обирати лише львів’яни!

   У 1997 році Винники, Рудно і Брюховичі стали самостійними адміністративно-територіальними одиницями, самі обирають собі ради і своїх голів. Чому вони паралельно обирають і владу Львова — не можна пояснити жодним законом! І от з того часу, тобто з 1997 року, ми маємо таку собі ДНР місцевого масштабу: Львів є самостійною адміністративно-територіальною одиницею, але чомусь охопив у собі місто Винники, смт. Рудно і смт. Брюховичі, які є незалежними  територіальними громадами! Це якийсь гібрид, химера, і взагалі правовий нонсенс! Дуже логічне питання: на якій підставі вони обирають депутатів у Львівську міську раду та львівського міського голову?»

   За словами громадської активістки, такі «утворення» не є одиничним випадком. Окремі територіальні громади входять у систему управління великого міста й у Дніпропетровську, Сумах, Івано-Франківську. Ситуацію міг би «узаконити» новий закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», якби ті три населені пункти проголосували за об’єднання їх зі Львовом. Проте наразі Винники, Рудно та Брюховичі не поспішають офіційно об’єднуватися з обласним центром, адже в такому разі населені пункти позбавляться статусу самостійної адміністративно-територіальної одиниці, втратять свої власні органи влади, залежатимуть лише від міської влади Львова. І розпорядження земельними ділянками теж перейде до Львівської міської ради… 

   «Такий правовий безлад, на мою думку, триватиме до того часу, поки якийсь активіст не піде до суду, — провадить пані Дацко. — До слова, одним із аргументів того, чому управління юстиції не реєструє Статут Львова 2010 року, по якому нині триває судовий процес, є власне незрозуміле приєднання Винників, Брюхович та Рудного».

   Повноцінної влади у цих населених пунктах ні міська рада Львова, ні Львівський виконком не мають. Проте, скажімо, бібліотека міста Винники підпорядковується управлінню культури Львівської міської ради. А Брюховичі, які адміністративно належать Шевченківському району міста Львова, саме Львів забезпечує міліцією, медициною, освітою та судами. Навіть транспортних перевізників у смт. Брюховичі нема. Селище входить у транспортну мережу громадських перевезень Львова.

Брюховичі «по замовчуванню»

   Історія «об’єднання» смт. Брюховичі та Львова починається ще з радянських часів. Так рішенням Президії Верховної Ради УРСР 1940 року було створено Львівський район Львівської області, указом Президії Верховної Ради УРСР 1946 року райцентр цього району перенесено зі Львова до Брюхович і район перейменовано на Брюховицький район. А вже в 1957-му указом тієї ж Президії Брюховицьку селищну раду підпорядковано Львівській міській раді. І вже рішенням Львівського облвиконкому в 1963 році Брюховичі підпорядковані Шевченківському району міста Львова. 

   «В 1990 році Брюховицька селищна рада делегувала частину повноважень на території смт. Брюховичі Львівській міській раді, — пояснює «Ратуші» Тарас Кубай, юрисконсульт Брюховицької селищної ради. — Серед них були медицина, освіта, правоохоронна діяльність. Такі ж питання, як землекористування чи екологія, належали до повноважень виключно Брюховицької селищної ради». 
 
  За словами юриста, відтоді, як в Україні з’явилося місцеве самоврядування, документи радянських часів мали б бути переглянуті, але умови склалися так, що змінювати цю дивну систему ніхто не став.

   «Згідно з чинним законодавством, усі ті документи радянських часів не можуть бути реалізовані, адже відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування» Брюховичі повинні бути окремим населеним пунктом, — додає пан Кубай. — Але, на жаль, жодних змін внесено не було і все так і залишилось. По замовчуванню, так би мовити, Брюховичі адміністративно підпорядковані Шевченківському району міста Львова. Але, наголошую, тільки в певних сферах послуг. Проте такі адміністративні послуги, як видача містобудівних умов та обмежень, всі земельні питання, різноманітні довідки з реєстрації належать до повноважень Брюховицької селищної ради».

Прихопили землю

   Олеся Дацко зазначає, що то не єдиний правовий нонсенс у нас. Так, Львівська міська рада незаконно розпоряджається окремими землями. Наприклад, до території Львова належить один шматочок землі, який до його меж входити аж ніяк не може — Санта-Барбара. «Ця територія повинна належати селу Зубра, вона ніколи офіційно до території Львова не належала, Зубрівська територіальна громада ніколи офіційного рішення про передання цих земель Львівській громаді не ухвалювала, Верховна Рада не голосувала за зміну територіальних меж Львова і Львівська міська рада офіційно ніколи не приймала цю територію на свій баланс. Але Львівська міська рада присвоїла цю землю на підставі … акту інвентаризації. У 1998 році чиновники прийшли, порахували землі і присвоїли їх Львову! В мене є довідка Держземагентства, де чітко прописано, що цю інвентаризацію проводили суто з інформаційною метою без встановлення реальних меж та актів на право користування».

Як краще?

   Світова практика доводить, що найефективніше управлінське рішення для великих міст — це поділ на окремі райони. Приміром, Лондон поділений на близько 30 спільнот, так званих «локал ком’юнітіз». З таких же ж територіальних громад складається Нью-Йорк чи Варшава, і вони здійснюють місцеве самоврядування самостійно, узгоджуючи з іншими спільнотами лише спільні загальноміські питання. Львів’яни мали б обирати ще районні ради, каже Олеся Дацко. Але якимось дивним чином у 1994 році районні ради у Львові самоліквідувалися власними рішеннями. У 1995 році Львівська міська рада народних депутатів повважала «недоцільним існування районних в місті рад», і ми отримали суперцентралізоване управління на той час мільйонного Львова. «За логікою, мешканці Сихова не повинні впливати на те, що робити мешканцям Збоїщ, — каже Олеся Дацко. — Тобто кожен із тих районів мав би мати свою районну раду, яка мала б вирішувати вузькі питання районів, скажімо, те, що там треба побудувати, а що ні, а не як це тепер повсюдно вирішує лише Львівська міськрада». 

Христина ІНЖУВАТОВА
 Опубліковано : 12.11.15 | Переглядів : 1365

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
 
Реклама