Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Портрети Добра
Портрети Добра

Унікальний проект: 10 тисяч безкоштовних добрих фотографій

— От дівчина, яка вважала себе некрасивою. Подивіться, як чудово вона вийшла на фото! — каже пан Віктор, мешканець старої частини міста. Він показує мені чорно-білі фотографії, які нікополець Сергій Талочко робить у рамках арт-проекту «Добрі фото. Львів». Ми стоїмо на площі Коліївщини біля чорного всередині й білого зовні намету, який з’являється тут щодня, від 13-ї до 17-ї години. Від серпня минулого року у Львові триває дійство, під час якого всі, хто опинився в цьому місці тут і тепер, мають змогу зробити собі одне добре безкоштовне фото розміром 75х100 мм.

  Лауреат національної премії «Фотограф року» 2013 і 2014 років Сергій Талочко приїхав до нас із дніпропетровського Нікополя. Львів привабив його як місце мешкання й простір для реалізації масштабного проекту — 10 тисяч світлин, люди на яких мають вийти добре — усміхненими й красивими. «У портреті мені важливо, щоб людина сама собі сподобалася. Щоб вийшла натуральною. Щоб усі розуміли, що це вона. Щоб фотографія була чесна», — пояснює митець. П’ять з половиною тисяч фото вже знайшли своїх моделей. Проект триватиме ще кілька місяців, фінансує його сам автор. Кредо проекту: «Кожна людина має право на добру фотографію. Це бажання не залежить від того, є у людини гроші, чи немає. Що потрібно для доброї фотографії? По-перше, досвід фотографа. По-друге, добра камера. Але найголовніше — добра усмішка». 

  Перш ніж почати реалізовувати ідею, розглядали кілька ймовірних локацій для зйомок: від багатолюдної площі Ринок до не надто відвідуваного в будні Парку культури імені Богдана Хмельницького. Площа Коліївщини, яку врешті обрали, стала для творців майже рідною, вони ознайомилися з її історією й при нагоді розповідають про неї туристам.     

  — Доброго дня, ми до вас фотографуватися! — звертаються до Сергія двоє львів’янок. Про проект дізналися від друзів. Фотограф пропонує сісти на стілець і робить кілька кадрів. Один із них, найкращий, потім надрукує на якісному папері, і світлину можна буде безкоштовно забрати. А вже наступного дня після позування на магічному стільці знімок можна побачити на сайті проекту (goodphotos.lviv.ua) й на сторінках у соцмережах. Дехто просить віддати йому всі зроблені фотографії, але Сергій здебільшого відповідає: «Ні, лише одну, але вартісну».

  — У людей нині дуже мало справжніх портретів, — розповідає автор проекту. — Культура портрета свого часу втратилася, люди перестали фотографуватися. І річ навіть не в грошах, а саме в культурі. Сто років тому в наших бабусь і дідусів не було більше коштів, але кожен намагався зробити собі за життя портрет. І він був якісним. Нині фотографують багато, але  часто не зважають на якість знімків. Якщо в людини нема справжнього портрета, то хто її потім пам’ятатиме?! — ділиться думками автор проекту. 

  Дуже часто ті, хто зафіксував свій образ для «Добрих фото. Львів», приводять потім своїх друзів, родичів. Сам процес фотографування зацікавлює й приваблює тих, хто проходить у той час через площу, і вони теж позують. Сфотографувалися тут Дмитро Шуров («Pianoboy»), Віталій Портніков та інші відомі особистості. Водночас на пропозицію зробити безкоштовне фото люди нерідко жахаються і думають, скільки ж із них «здеруть». Ну, або «досвідчено» заявляють: «Знаємо, знаємо, сфотографуватися — безкоштовно. А фотографія скільки коштує?». 
  Ще один учасник команди проекту — фотограф і журналіст Анатолій Горобець, теж із Нікополя. Він фотографує процес зйомки, тобто робить своєрідний проект про проект, а також допомагає з розміщенням світлин на сайті, на сторінках соцмереж, з рекламою тощо. Каже, що його дуже захопила ідея «Добрих фото. Львів», їхня позитивна енергетика. 

  За час тривання проекту трапилося чимало цікавих історій. Як-от весела й майже легендарна пригода у Львові однієї харків’янки, про яку розповів «Ратуші» пан Віктор:   
  — Вона приїхала з чоловіком, мамою, сином із Харкова. Мала від’їжджати в понеділок. Пропоную їй сфотографуватися й одержати безкоштовне фото. Вона не повірила й почала з’ясовувати, які ж тут підводні течії, що не так. Коли дізналася, що знімок можна забрати у вівторок, поміняла квиток, продовжила термін проживання. Взяла фото, і все одно не вірить, що за цим нема жодного підступу. І далі допитується. Я тоді кажу, що відкрию їй таємницю. І вигадав історію, що, мовляв, Сергій позичив значну суму грошей у дівчини, яка працює в сувенірній крамниці навпроти. Пообіцяв віддати після завершення проекту, і вона поставила умову, щоб реалізовував проект на її очах. Харків’янка зайшла зі своїм сімейством у крамничку, купила вісім подарунків і вийшла. Потім вибігла дівчина, яка там працює, і запитала, що ж я такого наговорив цим туристам. Бо вони невідривно на неї дивилися. Платили гроші, а дивилися не на гроші, а на неї. І горді, що таки дізналися правду, поїхали в Харків...

  Реалізувати цікаві проекти Сергій Талочко намагався й у Нікополі. Свого часу з учнями фотогуртка організував фотосесії для нефотогенічних людей:
  — Фотогенічність важлива для моделей, щоб у будь-якому одязі, з будь-якого ракурсу вони виходили добре. Ми організували проект для звичайних людей, щоб показати їм, якими іншими вони можуть бути. Над створенням образу працювали тільки фотографи, не було стилістів, візажистів, перукарів. Ті, хто зголосився до участі в проекті, не очікували, що можуть бути такими незвичними. Також я співпрацював з підлітковими психологами, фотографував тінейджерів, які не подобалися собі. Добре фото підвищує самооцінку, поліпшує настрій. 

  Після завершення проекту «Добрі фото. Львів» Сергій хотів би представити знімки на великій площі: щоб розмістити десять тисяч фото, потрібно мінімум сто метрів завдовжки. Близько 500 світлин проекту експонували в галереї «Дзиґа». 
 
 Наразі проект триває. І варто поспішати й зробити собі подарунок: одне добре фото. На яке кожен має право. Як і на позитивні емоції та враження, якими ділиться пан Віктор:  
  — Серед цих фотографій немає жодного насупленого обличчя. І це дуже важливо. Люблю, коли задоволено забирають свої світлини, кажучи: «Ой, як ми чудесно вийшли!». Коли приходять львів’яни зі своїми батьками, з бабусями-дідусями, внуками... Я стільки щасливих облич за цей час побачив! Дай Боже, щоб усі були такими щасливими…

Наталя ДУДКО
 Опубліковано : 17.03.16 | Переглядів : 642

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Реклама