Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Привідкриті таємниці Феміди
Привідкриті таємниці Феміди


Іноді трапляється, що випадкове спілкування з раніше незнайомою людиною дозволяє нам глибше зрозуміти суть тих чи інших суспільних процесів. Власне, випадкове знайомство з Олександром Жуковим -- як з’ясувалося згодом, екс-співробітником СБУ у Львівській області, підполковником -- реально відкрило мені очі на деякі з «таємниць», які сховані в царині української судової системи.


Виявилось, він уже впродовж декількох останніх років ретельно досліджує видимі та невидимі аспекти життя вітчизняної Феміди. Зрештою, послухаймо Олександра Жукова. -- Пане Олександре, чому, власне, Вас зацікавила ця тема? Скільки часу Ви її розробляєте? Навіщо це Вам? -- Мабуть, багатьом громадянам нашої держави доводилось звертатись хоч раз до суду. І хто хоч раз робив це, той ніколи не забуде «найгуманніший суд у світі» -- як казав один із героїв фільму «Кавказька полонянка». Так і мені та моїм близьким довелось кілька разів звертатись до суду. Як кажуть серед людей -- «на рівному місці», за отримання законного рішення з мене спочатку запросили 500 у.о., а через деякий час, після одного чи двох судових засідань, ця цифра збільшилась удвічі. Приблизно у 2010 році випадково зайшов на сайт «Судова влада України», ознайомився з кількома судовими рішеннями по судових справах банку і зрозумів, що в цій системі є дуже багато інформації про діяльність суддів та судів. Враховуючи те, що останні мої посади в управлінні СБУ у Львівській області стосувались питання боротьби з корупцією в органах влади та управління, правоохоронних та судових органах, поступово моя проста зацікавленість цією темою переросла у щось серйозніше. Як колишній фахівець у цій сфері та один із керівників обласного осередку ветеранської організації колишніх працівників підрозділу «К» СБУ, я спробував розпочати збір та систематизацію тієї інформації, що мене цікавить, і яка є у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до чинного законодавства, така діяльність не заборонена, адже РЕЄСТР відкритий для всіх громадян України. Спочатку не ставив перед собою жодної мети, мені було просто цікаво читати судові рішення у тих чи інших справах, того чи іншого суду або судді. Перші спроби системного підходу до вивчення інформації, яка закладена у РЕЄСТРІ, відкрили клондайк інформації про те, як судді та працівники судів порушують Закон України «Про доступ до судових рішень».


-- Якщо можна, скажіть конкретно -- де, в яких судах Ви виявили факти порушення законів, зловживання службовим становищем? -- Факти порушень закону зафіксовані з боку всіх судів, з якими мені довелось контактувати способом листування або перебуваючи у судових спорах. Зокрема, у Перемишлянському районному суді Львівської області виявлено порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, приховування від оприлюднення судових рішень, незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду. Станом на 02.04.2015 року виявилось, що у РЕЄСТРІ бракує 711 судових справ за 2014 рік. Тільки у травні 2015 року суддя Борняк Р.О. вніс до РЕЄСТРУ 27 судових рішень, ухвалених шість місяців тому. В Перемишлянському районному суді відверто фальсифікують судові рішення, які стосуються застосування примусових медичних заходів. Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області -- «найгуманніший суд». Його очолює Самсін Маркіян Леонович, брат колишнього голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Самсіна Ігоря Леоновича. У 2013-2014 році я скерував на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 8 скарг на суддів цього суду про порушення ними Законів України. Всі скарги -- як вода в пісок. Інакше, мабуть, і не могло бути -- брат не дасть пропасти братові. За три роки Кам’янка-Бузький суд приховав від оприлюднення близько 5 800 судових справ (принаймні, я маю власноручно виготовлені таблиці, у які внесені всі судові рішення суду за три роки у послідовності наростання порядкових номерів за кожен рік. Саме такої кількості цих порядкових номерів судових рішень нема у РЕЄСТРІ. В цьому суді запроваджена практика незаконного використання народних засідателів для участі у судочинстві. Голова суду впродовж багатьох років не вносив до РЕЄСТРУ судові рішення, по одній судовій справі ухвалював кілька різних судових рішень, що не мали жодної дотичності одне до іншого, з порушенням норм закону затверджував ухвали про самовідводи, заповнював декларації про майнові доходи з приховуванням відомостей про наявність нерухомості та бізнесу. Чого тільки варте ознайомлення із майновою декларацією цього судді за 2013 рік -- нерухомості не має, автомобіль «Шкода Октавія» 2008 р.в., одержує аліменти на дитину в розмірі 43 716 грн. Однак встановлено, що цей суддя має власний будинок у м. Кам’янка-Бузька, має власний бізнес із вирощування та продажу риби в с. Сушно Радехівського району (за місцем реєстрації судді). Згадана нерухомість та бізнес у декларації не вказані, що свідчить про приховування «лівих» прибутків. Його брат на цей час працює суддею Верховного Суду України, від проходження люстрації відповідно до Закону України «Про очищення влади» відмовився, міністр юстиції Петренко, мабуть, як колишній колега, посприяв йому в тому, щоб не скеровувати до Вищої ради юстиції подання по звільнення Самсіна І.Л. із займаної посади.

Щоб ви ще краще зрозуміли, як голова Кам’янка-Бузького районного суду Самсін М.Л. провадить судочинство, хочу навести один приклад. За моєю заявою регіональне представництво уповноваженого з прав людини у Львівській області скерувало до Суду матеріали для притягнення до адміністративної відповідальності голову та секретаря Жовтанецької сільської ради Кам’янка-Бузького району за ненадання відповіді на мій інформаційний запит (сільська рада загубила мій запит, який стосувався розгляду у суді судової справи суддею Самсіним М.Л.). Згадані документи були розподілені судді Самсіну М.Л., який через певний час затвердив ухвалу про самовідвід. Обґрунтовуючи свій самовідвід, суддя Самсін М.Л. вказав у судовому рішенні, що він, як голова суду, перебуває в особливих стосунках із головою сільської ради та секретарем і тому не може брати участь у розгляді цієї справи (трьох справ по цій сільській раді). Аналогічні самовідводи Самсін М.Л. ухвалив і в інших справах, які були чомусь йому розподілені, стороною провадження у яких був я. Ухвалюючи самовідводи, вказаний суддя теж посилався на особливі стосунки з іншими головами та секретарями сільських рад (наприклад, Великоколоднівської), іншими установами. Викладене дає підстави риторично запитати -- голова суду перебуває у корупційних, родинних чи нетрадиційної орієнтації зв’язках з вказаними посадовими особами? Тільки одна причина -- родинні зв’язки -- дають підстави для самовідводу. Під час гортання сторінок РЕЄСТРУ мене зацікавили вироки у кримінальних справах за ст.310 КК України «Посів або вирощування снодійного маку чи конопель». З допомогою аналізу вказаних вироків встановлено, що в деяких судах в Буському районному суді Львівської області, напрацьована протиправна практика порушень Закону щодо знищення речових доказів -- наркотичних речовин по згаданому виду судових справ. Одні судді у вироках вказують вимоги щодо знищення речових доказів у справах, а інші це питання обходять або взагалі не вказують. Можливо, прокуратура, міліція і суд у такий спосіб заробляють гроші? Судді «забувають» списати макову соломку у справі. На тлі цих згаданих справ і ухвалених вироків окремі голови судів виглядають, як справжні організатори, «хрещені батьки» місцевої наркоманії, що постачають сировиною цілий регіон.


-- Яка подальша доля цієї інформації, що Ви робите і будете робити з нею? -- Напрацьовані матеріали використовую для оприлюднення на сторінках інтернету. Водночас подаю такі документи у самі судові інстанції для припинення виявлених порушень, в тому числі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, СБУ, Генеральної прокуратури. Зазвичай, реакція на ці звернення однакова -- надаються відписки. Наприклад, про те, що Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області за три роки приховав більше як 5 800 судових справ, я повідомив і Генеральну прокуратуру, і ВККСУ, і ВРЮ, і ВРУ, і СБУ -- всім на це начхати, навіть нардеп Чумак відмахнувся від моїх звернень, як від надокучливої мухи. Генеральна прокуратура і прокурори на місцях вдаються до ще більш витончених методів навішування локшини на вуха законослухняних громадян. На мою адресу надсилають лист за підписом начальника відповідного підрозділу про те, що моє звернення для розгляду надсилається прокурору області разом із вказівкою про повідомлення про наслідки розгляду автора звернення. Прокуратура Львівської області скеровує моє звернення до прокурора Кам’янка-Бузького району, в супровідному листі та копії вказується про необхідність проведення перевірки викладених доводів та ухвалення відповідного рішення. Прокуратура району, отримавши документи з моїм зверненням про скоєння протиправних дій з боку Кам’янка-Бузького районного суду, скеровує їх (цього ж дня, без проведення перевірки) до ТУ ДСА України в Львівській області. Ось таким чином «законники» провели розслідування і відписались до Генеральної прокуратури про вжиті заходи. Класика! -- Запитання до Вас, як до людини з багаторічним досвідом роботи в правоохоронних органах: чи не склалось у Вас враження, що в нашій країні тему боротьби з корупцією заговорюють? -- Знаєте, я не вірю жодному слову наших державних мужів про їхню боротьбу з корупцією, як і в те, що ще один орган -- Національне антикорупційне бюро -- панацея від корупції. Вся ця балаканина навколо цієї теми -- це справді намагання заговорити цю тему, показати видимість боротьби. Жоден чиновник, який має величезні статки, не зацікавлений у тому, щоб щось змінювати в цьому житті, адже може статись зміна на негативний баланс. Ці розмови про те, що Президент повинен посадити двох-трьох своїх друзів, і тільки тоді буде видно боротьбу з корупцією, як це зробили у Сінгапурі, -- теж балаканина.


На мій погляд, у нашій державі потрібно внести зміни до Кримінального кодексу -- впровадити сувору кару за корупційні злочини. Тільки тоді, коли буде реальна загроза суворого покарання і зловмисники відповідатимуть за Законом -- тільки тоді вдасться здолати корупційну епідемію.

Розмову вів Юрій КРІЛЬ
 Опубліковано : 20.04.16 | Переглядів : 715

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Чер.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
 
Реклама