Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Екокарта Українських Карпат

Екокарта Українських Карпат

Туристи з Прикарпаття створили інтернет-проект, щоб назавжди позбутись засмічених гірських маршрутів

Той, хто хоча б раз відвідав бодай одну гірську вершину Українських Карпат, знає, які неперевершені відчуття, мальовничі краєвиди та незабутні спогади дарує та чиста, незаймана краса гір. Проте, на жаль, далеко не кожен усвідомлює свою відповідальність за втручання в цю недоторкану красу природи, й нерідко гірські стежки перетворюються на смітник, а дерева, раніше завбачливо промарковані для туристів, потрапляють під вирубку. Усвідомлюючи, що однією лише соціальною рекламою та біл-бордами «Бережіть ліс» на узбіччях не обійтись, троє хлопців з Івано-Франківщини — Мар’ян Слабінога, Андрій Депутович та Михайло Шевчук — розробили спеціальну «ЕкоКарту», де мандрівники зі всієї України можуть ділитися інформацією про стихійні смітники та вирубки на гірських маршрутах та разом ліквідовувати засмічені ділянки Карпат.

Звідки взялась ідея?

   Як розповів «Ратуші» один з авторів проекту Мар’ян СЛАБІНОГА, ідея створити «ЕкоКарту» виникла навесні 2015 року. «Як на мене, передумови її виникнення були в нашому поході «двохтисячниками» Чорногірського хребта. До цього моменту ми більше подорожували Горганами, які не настільки популярні у туристів, а «вилазки» в інші регіони Карпат були переважно одноденками або походами вихідного дня. Тут же ми побачили, що майже кожна стандартна стоянка для ночівлі вздовж нитки маршруту, що пролягає через 9 із 10 найвищих вершин України, має «стаціонарний» стихійний смітник. До того ж головною проблемою була не повна безвідповідальність туристів, яку ми часто бачимо на місці кемпінгу при дорозі. Люди, що цікавляться активним відпочинком, —загалом досить свідомий народ. Біда в тім, що ці туристи з повною відповідальністю збирали сміття і несли в яму, йдучи з місця ночівлі з почуттям виконаного обов’язку, — каже Мар’ян Слабінога. —  Однак ні пластик, ні скло аж ніяк не розсмокчуться в точці, що розташована за 10 або більше кілометрів від найближчого населеного пункту. І тим більше, туди не приїде комунальна служба на черговий суботник. Обурює й те, що пішохідний туризм популяризують, однак культура перебування в горах залишається низькою. А прибирання перекладають на плечі громадських організацій (титанічну роботу з благоустрою туристичних шляхів роблять, зокрема, в ГО «Карпатські стежки»). Вийдіть на Говерлу в неділю в липні-серпні — за день із бази «Заросляк» туди підіймається значно більша кількість люду, ніж загалом виходять на акції прибирання туристичних шляхів за рік. Звісно, не кожен смітить, однак і Говерла — це тільки точка на величезній площі Україн-ських Карпат, а маршрут на неї з «Заросляка» — це тільки 2,5 км із, не побоюсь цього числа, тисяч кілометрів маршрутів, прокладених у наших горах».

Що таке «ЕкоКарта»

   Суть проекту доволі проста — конкретними числами пояснити, ЩО люди роблять із власною природою. За словами Мар’яна Слабіноги, статистична інформація забирає розпливчате «роблять, рубають, смітять, прибирають».  «Це дасть змогу сказати простіше — в цьому масиві Карпат на 10 км маркованих маршрутів припадає стільки-то смітників, у стількох місцях вирубки заважають руху і зашкодили маркуванню. Зрештою, це дасть змогу скласти «heatmap» Карпат — виділити місця, де шкоди природі завдають найбільше, — додає хлопець. — Проект ми умовно ділимо на дві частини. Перша, практична, — це збір інформації про смітники та інші негативні фактори від туристичної спільноти. Друга, наукова, — це проведення збору даних на місцях забруднення для опису та дослідження впливу окремих факторів, як-от: смітник чи вирубка, на ґрунт, воду, рослинний покрив тощо. На відміну від інших проектів, ми сфокусувалися на проблематиці саме Українських Карпат, і саме з точки зору пішохідного туриста. Чотири основні фактори, за якими ми проводимо збір інформації, — це стан шляху та маркування на ньому, звалища вздовж шляху, вирубки, а також перевалочні пункти, куди стягують ліс та завантажують на лісовози».

   Знаючи, що вирубування лісу — нині трендова тема для піару, Мар’ян наголошує, що їх насамперед цікавить не кількість лісовозів та обсяги вирубок, адже це складний заплутаний процес із лабіринтами документів та висновків. «Як людей, що ходять у гори активно відпочити, нас передусім цікавить організація вирубок — чи приберуть за собою, чи не пустять під пилу дерева з маркуванням, чи не зашкодить гниття неприбраної хвої найближчій водоймі, чи не потраплять туди паливно-мастильні матеріали. Реальні дані про це дозволять висловлювати претензії безпосередньо щодо якості природокористування і господарювання, яке, по суті, і провадять лісгоспи».

Що вже зроблено!

   Веб-частину проекту вже реалізовано. Ще 27 вересня 2015 вийшла пілотна версія сервісу «ЕкоКарта» в Інтернеті — ecomap.if.ua. «Я обговорив цей проект із деякими членами спільноти ГО «Карпатські стежки», що працює для розвитку туризму та збереження природи Карпат. Вони сказали, що проект цікавий, і порадили не зупинятися. Крім того, інформація про нас з’явилася на їхньому форумі, й від нашої пілотної версії критики не залишили каменя на камені, проте це дало нам змогу до середини січня врахувати всі критичні зауваження та випустити оновлену версію. Навесні 2016 року проект дещо пригальмував, бо в кожного з реалізаторів було багато робочої рутини, однак нині ми відновлюємо активність, тому я все ще закликаю всіх небайдужих зв’язуватися з нами зі своїми побажаннями та зауваженнями — ми дуже хочемо, щоб «ЕкоКарта» згрупувала спільноту довкола себе і дозволила зібрати потрібну для реалізації подальших планів інформацію. Тепер ми потихеньку заповнюємо дані, зібрані у власних походах. Що ж до другої частини проекту, то «ЕкоКарта» була презентована на науково-практичних конференціях, де дістала низку схвальних відгуків та побажань, та репрезентована науковій спільноті у трьох наукових публікаціях».

Як долучитись до збереження Карпат?

   Долучитися до проекту дуже просто — ви йдете в гори, бачите звалище, вирубку чи перевалочний пункт — і робите помітку в блокноті чи на карті з основними параметрами цього місця: розміри смітника, ЩО там валяється — органіка, пластик чи скло тощо. «Як тільки з’являється Інтернет (зрештою, можна це зробити і вдома) — заходите на веб-сайт ecomap.if.ua і вносите ці дані, прив’язуючи до маркера на карті. Все робиться в декілька кліків, крім того, на сайті розміщені інструкції, що спрощують заповнення, — каже Мар’ян. — Схвалюються будь-які ініціативи щодо прибирання. Ми передбачили статус маркера «ліквідований смітник»і дуже сподіваємося, що їх буде ставати більше».

   Як розповів Мар’ян, першочергове завдання для подальшого розвитку «ЕкоКарти» — знайти розробника мобільного додатка, для початку під Android, з можливістю офлайн-збереження даних. «Це дасть величезний поштовх у розвитку та зручності використання сервісу. Далі в планах — підготовка обладнання та організація походів для збору даних у визначених локаціях. Після цього — робота, дуже велика робота з обробки цих даних, — додав він. —  Фінальним етапом має стати підготовка інфографіки для публікації в Інтернеті та у формі друкованих матеріалів, щоб привернути увагу людей до проблеми негативного впливу на природу Карпат, та виховання справді відповідальної та свідомої туристичної спільноти через поінформованість новачків, які тільки-но захотіли долучитися до такого неповторного та безмежно цікавого хобі, як активний відпочинок в Українських Карпатах».

Уляна ДЕПУТОВИЧ

 Опубліковано : 17.08.16 | Переглядів : 850

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Кві.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Реклама