Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Культура на конкурсі
Культура на конкурсі

У львівських закладах культури, як і в Україні загалом, тривають конкурси на посади керівників. Львівська опера отримала нового генерального директора — художнього керівника: конкурсна комісія при Міністерстві культури обрала 22 лютого на цю посаду Василя Вовкуна, що загалом було досить передбачувано і нереволюційно. 7 березня депутати Львівської обласної ради проголосували за призначення директорів трьох обласних закладів культури. Генеральним директором Львівської філармонії став Володимир Сивохіп, який очолював її досі і був єдиним учасником цьогорічного конкурсу. Пан Сивохіп за час керівництва філармонією вивів установу зі стагнації. Нині це заклад, який розвивається, експериментує і нагадує, як важливо слухати якісну музику. Львівський академічний обласний театр ляльок та Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка потребували оновлення керівництва, і конкурсні комісії обрали серед претендентів гідних кандидатів. Ляльковий театр очолила режисерка фестивалю «Ту Стань!» Уляна Мороз, музей Франка — франкознавець, доцент університету імені Івана Франка Богдан Тихолоз. Пані Уляна і пан Богдан розповіли «Ратуші» про свою мотивацію взяти участь у конкурсі та про майбутнє установ, що їх вони очолили.  

Богдан ТИХОЛОЗ: 

«Музей Франка як майданчик для реалізації ідей»

   — Іван Франко — не тільки національний символ, а й бренд України у світі, і треба використовувати його як певний міст. Він має бути не лише нашим минулим, а й нашим сучасним і орієнтиром на майбутнє. Я ризикнув залишити «нагріте» місце в університеті й очолити музей Франка не заради самої посади, а тому, що посада цікава як майданчик для реалізації ідей. Найбільше мене надихали дві групи людей. Перша — мої діти, яким 4 і 7 років і які дуже люблять цікаві атракції. На жаль, рідко в  якому українському музеї маємо аналоги, на які натрапляємо в європейських закладах. Друга група — мої студенти, факультету журналістики передусім. Думаю, що їхню підтримку не тільки я відчував, її було видно. У спільноті, яка мене підтримувала, дуже важливу роль відігравали молоді люди. Ми з ними разом ходили в театри, музеї, тішилися з якихось відкриттів, але часом і журилися, що не завжди пропонуємо конкурентний культурний продукт. Звісно, не планую орієнтуватися у своїй діяльності лише на молодь і на дітей. Музей має бути відкритий для всіх людей, зокрема для осіб з інвалідністю, які через проблеми зі здоров’ям досі не мали змоги його відвідати. Але музей матиме майбутнє, коли зуміємо зацікавити нове покоління. 

   У музеї Франка є дві основні постійні експозиції: меморіальна, експозиція дому, де письменник жив зі своєю родиною. Її зроблено достатньо добре. Деякі інновації там доречні, але загалом це святиня, яку рухати не можна. Також є зроблена 2006 року літературна експозиція, і за сучасними стандартами вона потребує оновлення. Важливу роль у музеї відіграють тимчасові експозиції й виставки, які мають бути дуже сучасні, атракційні, інтерактивні, мультимедійні. Якщо спроможемося запропонувати цікавий експозиційно-виставковий контент, буде привід для відвідин музею. Музей цінний не лише експозиціями, а й тим, що там відбувається. Треба закцентувати на дійствах, тоді в музей приходитимуть частіше. Наразі тут були дві основні акції: на день народження Франка і на день смерті письменника. Цей музей має бути не лише домом Франка, Франкової родини, а домом нашої культури, домом актуальної творчості, домом широкої музейної спільноти. 

Уляна МОРОЗ: 

«Хочеться додати добра, краси, якості» 

   — Як режисер фестивалю «Ту Стань!» і як творець своєї майстерні я мала змогу зрозуміти культурний ринок для дітей, яким чином він працює, як з’являється чесний глядач, глядач, якого не особливо зорганізовують, а який іде, бо йому там добре. Оскільки маю дітей, мені дуже важливо, щоб мої діти хотіли іти в театр ляльок. Не тільки мої діти, а всі діти. І щоб у театрі ляльок було місце казки, місце мистецької колиски, де формується дитяча мистецька база. Діти практично на 90 % формуються до семи років, і перші враження — найважливіші. Вони мають бачити щось дуже гарне, добре, висококультурне, і ці навички пронести зі собою все життя. З них потім виростуть не тільки дорослі споживачі культури, а й громадяни України, які матимуть високу культуру. Тому для мене дуже болючим стало питання, яким тепер є театр і які його можливості. Дуже хочеться долучитися і додати добра, додати краси, додати якості. Бо потенціал ляльки — неймовірний. Оскільки за першою освітою я художник, а за другою — режисер, для мене дуже близький і зрозумілий художній образ, який у ляльковому театрі домінує сильніше, ніж у драматичному. 

   Хочеться задіяти весь простір театру. Щоб ляльковий театр став місцем, у який прагнутимуть повертатися знову і знову і малеча, і дорослі, які згадуватимуть тут дитинство. Хочеться, щоб був мистецький рівень сучасної ляльки, який завдяки сучасним матеріалам і можливостям світлодіодів чи сучасних фарб просто неймовірний. Хочеться, щоб репертуар був дуже різноплановий — і дитячий, і дорослий. Найближчі й найсильніші конкуренти лялькового театру — мультики. Що можемо на противагу їм представити? Можемо інтегрувати дітей у казку. І така інтеграція, коли діти можуть щось помацати, порухати, взяти у чомусь участь, дає дуже сильне враження, особливо найменшим. Важливою є команда однодумців. У понеділок зайду в театр, познайомлюся з колективом. Знаю, що значної частини команди бракує, зокрема режисера, головного художника. Моє завдання — не зробити одну виставу, а змінити концепцію, створити цей світ. Таке враження, що мені не скоро доведеться вдаватися до творчості, і це для мене трагічне питання, бо творчість — дуже важлива частина мого життя. 

   Як незалежний митець, я зрозуміла, що якісний театр не завжди прямо пропорційний фінансам. Режисер Пітер Брук казав: «Дайте мені килимок метр на метр і актора, і я зроблю театр». Тому не можна виправдовувати все на світі браком грошей. Я зайду і подивлюся, чи проблема в коштах, чи в чомусь іншому. Наразі не можу коментувати питання фінансів. Але якщо буде проблема грошей, шукатимемо партнерів. Дитячий театр — надто важливо, щоб ним легковажити. Треба знайти тих, кому це не байдуже. 

Розмовляла Наталя Дудко 
 Опубліковано : 08.03.17 | Переглядів : 1654

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Реклама