Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
«Пищик»: на шляху до мультика
«Пищик»: на шляху до мультика 

Юні художники-мультиплікатори розкажуть історію про добре і сміливе мишенятко

— Найважче було передати емоції персонажів і відтворити момент бійки, коли коти напали на мишенятко, — розповідає 14-річний Роман Вишнівський про особливості роботи над кадрами до мультфільму за твором письменниці з Дніпра Еліни Заржицької «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця». Роман Вишнівський — один із переможців конкурсу малюнків, що відбувся у Винниківській школі-інтернаті для дітей із групи ризику легеневих захворювань. Серед 25 учасників мистецького змагання Еліна Заржицька вибрала п’ятьох, які в команді малюватимуть мультик. Минулого тижня малюнки дітей представили у книгарні «Книжковий дворик». 

   14-річну Лілію Гонтар Пищик привабив тим, що, спершу слабкий, навчився бути сильним і переміг поганців-котів. Мишеня на початку розповіді слухняне, охайне, іде до школи і співає пісеньку. Коти позаздрили його таланту, інтелігентності, й Пищику довелося втікати від них. Так він потрапив у школу бойових мистецтв «Сакура». Тамтешні майстри навчили його битися, а також східної філософії непротивлення злу: дозволь ворогові першим застосувати силу, а сам відійди, але так, щоб будь-якої миті мати змогу захиститися. Під час сутички з котами Пищик пропонував розійтися мирно, але його супротивники вимахували зброєю. І мишеня перемогло їх у бою. Коти розкаялися і працюють на птахофермі, а Пищик став пілотом і з висоти пильнує за добром і за злом. 
   «Мені відразу впали в око малюнки 
13-річної Софії Юрдиги. Вона відпрацювала кожну деталь, і манера її робіт мені до душі. Дуже заімпонувало, як яскраво, зі стильними чубчиками зобразила котів 
13-річна Вікторія Дитиняк. Негативні персонажі, але на її малюнках — дуже симпатичні. У чорно-білих роботах Романа Вишнівського привабило насамперед те, що мишеня — дуже добре, бо саме таким я його й замислювала. Окрім трійки переможців, залучила до команди 11-річну Вікторію Сернич — за неймовірні посмішки котів та Лілію Гонтар, якій вдалося вхопити японську колористику», — розповіла письменниця.

   Діти під керівництвом вчительки малювання Галини Коваль працюватимуть над мультиком до кінця року. Як саме відбудеться розподіл роботи в команді, ще не визначилися. Можливо, кожен обере персонажа, який йому ближчий. Або одні виконуватимуть графічну роботу, а інші — розмальовуватимуть майбутні кадри. Щоб наситити анімацію духом Японії, доведеться опрацювати японську стилістику, вивчити особливості костюмів, а також доречно розмістити в кадрах сакуру. Що вийде — наразі годі передбачити, але малюнки дають підстави очікувати на щось яскраве, стильне, з гумором і водночас світле, ніжно-пастельне. Еліна Заржицька каже, що в процес підготовки майбутніх кадрів мультфільму не втручатиметься, чекатиме готових малюнків. Мультик буде кліповий. На дві-три хвилини кліпової анімації достатньо 20-25 малюнків. Триватиме «Пищик» приблизно 10 хвилин. Озвучуватимуть казку учні дніпровської школи-інтернату № 3 для дітей, хворих на сколіоз.

   «Працюючи з дітьми над мультфільмом, побачила, що творчість, зокрема спільна, справді може мати терапевтичну дію, — каже вчителька Галина Коваль. — Під час колективної роботи над малюнками до «Пищика» дівчина, яка зазвичай досить закрита, занурена в себе, ставила багато запитань, була дуже активна. Можливо, згодом вона посміливішає і в інших ситуаціях, і ця робота допоможе їй у подальшому розвитку». Директор Винниківської школи-інтернату Лілія Свистович розповіла, що колись працювала вчителькою малювання і тоді зауважила, що саме через малюнки діти часто розкриваються зовсім по-іншому, і те нове, що відкривається, — завжди позитивне. 

   «Пищика» Еліна Заржицька написала ще 1997 року й отримала за нього особливу відзнаку журі конкурсу радіоп’єси «Відродимо забутий жанр». А на відкритті експозиції в «Книжковому дворику» заступник голови Львівської обласної ради Парасковія Дворянин вручила письменниці медаль лауреата Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», за книжки «Легенди про козаків» та «Як козак морському царю служив».  
   Виставці малюнків у «Книжковому дворику» передувала серія зустрічей із читачами за участі Еліни Заржицької, ще однієї письменниці з Дніпра Наталії Дев’ятко та львівської журналістки й казкарки, координаторки проекту Олени Лань, яка нині живе у Празі. За спостереженнями Олени, українські діти під час таких зустрічей реагують значно емоційніше, ніж чеські, активно долучаються до ігор, пропонують безліч варіантів того, який на вигляд міг би бути домовичок. Презентація роботи над майбутнім мультфільмом стала нагодою розповісти про ще один соціально-мистецький проект. «Еліна Заржицька з Наталією Дев’ятко організували загальноукраїнський конкурс казок про різні професії. Я написала казку про двірника, — каже Олена Лань. — Герой цієї історії — не домовик, як у моїй повісті-казці «Бурдебач», а дворовий — досить паскудна істота, змія з головою півня. Із казок про професії укладуть збірник і видадуть як аудіокнижку. Озвучуватимуть її діти з Винниківської школи-інтернату». 

Наталя ДУДКО

 Опубліковано : 22.03.17 | Переглядів : 1113

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лип.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
 
Реклама