Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Мрії збуваються: Путін уже в пеклі!
Мрії збуваються:  Путін уже в пеклі!

Великдень 2017-го. Світле свято Христового Воскресіння, яке цьогоріч католики та православні святкували в один день, точно ввійде в історію. Щонайменше в історію міста Червонограда. Адже саме тут, у церкві Святого Йосафата, пильним журналістам потрапила на очі фреска, про яку, без перебільшення, нині говорить вся Україна, — «Страшний Суд». І не тому, що на тій фресці усе таке вже страшне чи потворне, просто увагу до себе привернула чи не ключова постать композиції — персонаж, дуже схожий на російського президента Володимира Путіна, який горить у вогні. А поруч на ілюстрації ще й німецька свастика та герб СРСР. 

Попри гучне обговорення фрески у соціальних мережах, в самому Червонограді більшість вірян про кремлівського гостя на стінах храму Святого Йосафата, який є одним із найбільших та найпопулярніших в Західній Україні, дізнаються від журналістів. Щоправда, захоплення чи бурхливого обурення така інформація у людей не викликає.

   Одні наголошують: саме в пеклі Путіну й місце, інші Володимира Володимировича на фресках церкви воліли б не бачити. А є й такі, хто разом із кореспондентами вперше звертає увагу на композицію: «Хіба костюмами схожі, бо риси обличчя трохи різні», — спантеличено коментують прихожани храму.
   Про не зовсім навмисну схожість на Путіна персонажа на стінах церкви говорять  і священики.  «Традиційно при виході з храму зображають ікону «Страшного суду». На мою думку, бачення отця Михайла і художників є зобразити те, що в майбутньому чекає грішників. А вже те, хто там зображений, то я думаю, що воно вже аж надто такої важливої ролі не грає… Тому що навіть художники, малюючи якісь обличчя, мусять взяти когось за приклад, чиєсь лице намалювати. Бо якщо би вони малювали з уяви, вони це навіть пояснювали нам, то у всіх були б однакові лиця. Тому десь щось мали собі в думці, якесь зображення брали з іншої картини чи з дійсності. Але картина Страшного Суду — це є, мабуть, більше для того, щоби людина зрозуміла, що за свої гріхи може опинитися там. Тому при виході традиційно зображають цю картину, ікону Страшного Суду, де праворуч зображене пекло, ліворуч є рай, а вгорі — Христос на троні, який буде судити живих і мертвих і буде призначати кожному долю по закінченні земного життя», — каже священик Роман Сковрон. 

   Настоятель храму отець Михайло Нискогуз зізнається, підходящих персонажів для цієї фрески було чимало. Однак усіх їх об’єднував образ грішника. І. вочевидь, сучасним грішником таки став Путін. 

   «Не можна сказати, що ця фреска всім до вподоби. Дехто знаходить в одному з персонажів тут, на цій фресці, подібність до однієї особи, яка, так би мовити, вбивала своїх співвітчизників, яка знищила вщент Грозний. Але якщо там є декілька відсотків подібності, то це, так би мовити, мене тішить. Але ми не давали собі такого плану, що має бути та чи інша особа. Бо, фактично, слово Боже учить нас, що дуже багато людей, будуть громадянами того місця, де є вогонь, де плач і скрегіт зубів. І фактично, тут мені пропонували намалювати головного пахана недавнього паханату Донецького,  тих, які вміли дуже геніально виконувати гімн кримінального світу «Мурку», намалювати. То ми намалювали фактично ті головні символи нацизму й комунізму», — запевняє капелан братства вояків УПА Львівської області, священик Михайло Нискогуз.

   Художник Олексій Чередніченко — один із митців, які впродовж чотирьох місяців створювали цю політично-релігійну фреску, образи на ілюстрації називає плодом великих дискусій та ідейних війн. За його словами, частину пропозицій давали церковники, а частину вигадували вже самі митці. 

   «Ідея була взагалі — це мав бути чиновник. Мала бути людина, яка представляє владу із тієї недоброї сторони, що влада може бути від Бога, може бути така, що людей карає за гріхи.  А подібність його, це взагалі була ідея отця Михайла, що він хотів, щоб таке щось було. Там у нас були різні дискусії і багато різних пропозицій, як це можна зробити в інший спосіб. Бо тема Страшного Суду настільки велика й обширна, що, в принципі, можна було б і весь такий храм розписати тільки тією темою. То нам треба було відібрати щось таке дуже промовисте», — розповідає пан Олексій. 

   Релігієзнавець та історик мистецтва Юрко Ольхович-Новосадюк такому «прилаштуванню» образу Путіна та комуністичної ідеології радий. Адже це сучасна інтерпретація всесвітньовідомої композиції.

   «Для мене це є прекрасно, що наша церква і, скажімо, наше мистецтво розвиваються, й тут зображено очевидного грішника, навіть не заангажовано, не з точки зору української політики, а просто загальнолюдської, тобто очевидний грішник — це  є Путін та імперія зла — Радянський Союз. Я вважаю супердоречним зображати його в Страшному Суді, який буде більш зрозумілий сучасній людині», — стверджує релігієзнавець. 

   Попри своєрідну політичність моменту, традиція зображення не лише ликів святих, а й людей, які були при владі чи допомагали в будівництвах храмів, відома здавна. І немає нічого дивного в тому, що на іконах зображають реальних людей. 
   Наразі композиція храму ще не закінчена. Туди планують вмістити ще кількох осіб. Зокрема, на місці, де є праведники, уже невдовзі з’являться діти. А от на інших стінах церкви вже нині можна розгледіти образи реальних персонажів, які в історії України справді відіграли чималеньку роль. Це — Андрей Шептицький, Роман Шухевич та Степан Бандера.

   Щоправда, політичні обличчя на стінах церков — давно не новина для України. Так, у 2010-му, в храмі села Верин Миколаївського району Львівщини зобразили третього президента України Віктора Ющенка з дружиною Катериною і сином Тарасом праворуч від Богородиці. 

Олег ГАЛІВ, 
фото автора

 Опубліковано : 20.04.17 | Переглядів : 1426

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
 
Реклама