Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Майно Львова: власність громади чи чиновників?
Майно Львова: власність громади чи чиновників?

За останній тиждень відбулись пленарні засідання обласної та міської рад Львова. І дійовою особою на обох сесіях стала чиновниця Львівської міськради та, за сумісництвом, керівник фракції «Самопоміч» у Львівській обласній раді Інна Свистун. У вівторок в облраді пані Свистун доводила, що її фракція проголосувала правильно, а не так, як усі, щодо виділення коштів під «сміттєвий меморандум», через що стався конфлікт із губернатором Олегом Синюткою. А в четвер, уже в міськраді, депутати намагались зрозуміти, за якими критеріями управління комунальної власності, керівником якого є Інна Свистун,  розпоряджається майном. Втім, обговорення теж закінчилось конфліктом.   

   Під час розгляду проекту ухвали «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні», депутати поставили пані Інні запитання стосовно приміщення на вулиці Каліча Гора, 5: чи не звертався Львівський обласний військкомат з проханням надати їм це приміщення. У відповідь Інна Свистун спершу заявила, що військкомат не звертався, бо в них нема коштів на ремонт. «Їм потрібне приміщення з ремонтом, а такого немає», — заявила начальниця управління. А згодом, після словесних баталій, чиновниця все ж сказала, що військкомат таки звертався до міської ради. «Взагалі, вони звертались, але у нас немає приміщення, яке б їм підходило», — додала Інна Свистун на сесії ЛМР. 

   Як пояснив «Ратуші» депутат Львівської міської ради від фракції «Народний контроль», член постійної комісії комунальної власності Тарас ВОРКО, окрім постійної депутатської комісії комунального майна, куди входять депутати з різних фракцій, є ще п’ять підкомісій у самому управлінні. «Ключовими я б назвав дві: комісія з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади міста та комісія для проведення конкурсів щодо надання в оренду нежитлових приміщень. На першу комісію потрапляють усі рівні приміщення, і вона вже безпосередньо розглядає, як потрібно розпоряджатись цим майном: чи його продати з аукціону, чи віддати його в оренду громадським організаціям, творчим працівникам, чи надати його через конкурс будь-кому. Також приміщення можна надати, коли воно є в будинку, де проживають люди, і мешканці хочуть взяти для господарських потреб. Суть ось в чому: Інна Свистун на запитання депутатів, чому виноситься питання саме в такому розрізі, на сесії завжди говорить, що «так вирішила комісія», маючи на увазі не постійну депутатську комісію, дорадчі голоси якої не мають впливу, а власне вона говорить про оці дві підкомісії. Свистун свідомо вводить в оману депутатський корпус і громаду міста. Наприклад, у комісію з підготовки пропозицій для надання в оренду майна входять одинадцять людей: сім чиновників, четверо депутатів, із яких двоє — від партії «Самопоміч». Відповідно, навіть без депутатів «Самопомочі», в них є переважна більшість для того, аби ухвалити рішення. Я, як депутат з фракції «Народний контроль» і член цієї підкомісії, можу сказати, що депутатська думка, аргументи, які наводяться, взагалі не враховуються і не беруться до уваги. Чиновники фактично монополізували право на розпорядження майном територіальної громади міста, — розповідає Тарас Ворко. — Щодо приміщення на вулиці Каліча Гора, 5, воно є показовим недбалості чиновників управління комунальної власності. Це питання не розглядали на підкомісії, а це означає, що рішення по ньому було ухвалено ще раніше, вже десь принаймні два роки тому. Цей колишній військкомат руйнується, я б його пропонував виставити на аукціон і продати, а кошти цільово використати. Оскільки це військкомат, логічно використати їх на зведення будинку для учасників АТО. На сесії звертався до пані Свистун, чому це приміщення стоїть і щодо нього не ухвалюють ніяких рішень, воно у рубриці «оренда». Будь-яка приземлена людина може зрозуміти, що 1300 кв м в самому центрі ніхто в оренду не візьме. В мене закрадається підозра, що воно, напевне, відкладене для чогось або когось».

   Також проблеми є з виділенням приміщень для громадських організацій. «Коли на підкомісії розглядаємо питання, то чомусь одним громадським організаціям приміщення надаються безапеляційно, а іншим кажуть, що це неефективно, бо вони будуть сплачувати невеликі кошти. Яскравий приклад приміщення на вулиці Городоцькій, 305. На комісію звернулась ГО «Центр волонтерства», управлінню знадобився рік тільки для того, аби поїхати й оглянути  та виміряти площу. Люди самі знайшли, надали інформацію в управління, просять дати їм в оренду, планують його довести до пуття, провести ремонт, а Інна Свистун під час сесії, перекрутивши мої слова, сказала, що ці всі рухи з мого боку — через те, що прихильній до мене організації не дали приміщення. Для мене немає прихильних чи не прихильних організацій, а є ті, які роблять громадську роботу, і ті, які створені ефективно для того, аби «віджати» комунальні приміщення, — розповідає Тарас Ворко. — На мою думку, потрібно внести зміни в ухвалу про ці підкомісії. Якби було наполовину — припустимо, п’ять депутатів та п’ять чиновників, тоді можна б було досягати компромісних рішень. Депутати — це люди, які обрала громада, а чиновник — це людина наймана. Часто пані Свистун на сесії пропонує продати приміщення різними методами, але до чого дійдемо, розпродавши все територіальне майно, а що далі? Я вважаю що, потрібно відновити рівновагу підкомісій, де ухвалюють рішення, щоб чиновники не монополізували рішення».

   Схожу ситуацію змалював «Ратуші» і депутат від фракції «УКРОП» Ігор ЗІНКЕВИЧ. За його словами, громадська організація «Варта-1» під склад подавалась на приміщення, що на вулиці Сахарова, та інші, але їм приміщення так і не виділили. «Депутати, які є в комісії, порадили прийти, тому наше прохання не розглядали і переносили. На початку 2016 року я прийшов на комісію та спробував розповісти, що це приміщення потребую для громадської організації. Рішення, яке ухвалили, — це виділити приміщення на один рік. Нам просто недоцільно на рік перевозити все складське. Згодом вирішили, що спробуємо інше приміщення, вже не в центральній частині міста, подавались на різні, але у відповідь нам казали, що немає, пішло на аукціон або продано. Останнє — це було в Кривчицях, на Ткацькій, там розвалені 300 кв. м, двоповерховий будинок, і також сказали, що вже його немає. Я після того вже вирішив не подаватись. Ніби спершу все нормально, а потім керівник вирішує зовсім по-іншому, — каже Ігор Зінкевич. — Я спробував на сесії запитати, чи є якісь критерії для громадських організацій, бо не раз бачив інші організації, які отримують приміщення. За які заслуги вони отримують, я не знаю. Інна Свистун сказала, «А ви прийдіть», ну, ходити і просити ми не будемо. Дайте мені критерії, можливо, я взагалі не маю права громадську організацію виставляти на якісь «поблажки» від міста, можливо, я не вхожу в ці критерії. Моя думка: Інні Свистун потрібно задуматись над тим, що вона робить, бо це бачать люди. Остання сесія показала, що це не тільки в мене такі проблеми, ми почули й інших депутатів. В нас є представники від комісії, які кажуть, що там починаються дивні речі, що тягнуть, так би мовити, «під себе». В принципі, десь воно так було завжди, але мусить бути мораль».

   Своєю чергою, депутат Львівської міської ради від фракції «Українська галицька партія» Тарас ЧОЛІЙ, запевняє, що понад п’ять років тому приміщення, які належали військкоматам Львова, було передано на баланс міста. Серед них — і приміщення на вулиці Каліча Гора, 5, яке, проте, нині пустує . «Це приміщення, фактично, стоїть у занедбаному стані й просто нищиться. На жаль, ніхто не віддає його ні в оренду (для потреб військкомату), ні на аукціон. Сьогодні всі військкомати зосереджені на вулиці Клепарівській, і там бракує приміщень для того, щоб повноцінно забезпечувати мобілізаційну та облікову роботи. Як на мене, закрадається така здогадка, що, можливо, це приміщення для когось вже «притримують», бо я знаю, що підприємці зверталися, аби викупити ці квадратні метри на Калічій Горі, 5, яким нині володіє місто. Проте, їм не змогли дати точної відповіді, чи воно вільне. Тому, я думаю, що пан Садовий і його чиновники вже знають долю того приміщення давно і таким чином воно просто відстоюється до кращих часів, коли можна буде знайти потрібного клієнта, або, ймовірніше, він вже є, але приміщення лише втрачає свою вартість, бо роками стоїть занедбане і, відповідно, його вартість буде значно менша, — зазначає депутат. — Минулого тижня на сесії ЛМР пані Свистун розповідала, що вони дбають за все, що має місто в своїй власності. Проте насправді, коли пролунало запитання від депутатів, чому не віддають його військкомату, то Інна Василівна визнала: це приміщення в такому стані, що військкомат його не може взяти через брак коштів на ремонт. Відразу виникає інше запитання, чому в міськраді довели його до такого стану? Окрім цього, вони трактують комунальне майно як власне, але все, що є на балансі міста, має працювати на місто. У випадку, якщо майно не є ліквідним, щоб здати в оренду (ще п’ять років тому можна було так зробити) й отримувати щороку надходження в міський бюджет, тоді треба продавати, виставивши на аукціон, щоб виручити найбільшу вартість. Переконаний, що знайдуться люди, які захочуть і зможуть це приміщення викупити, а виручені гроші, для прикладу, вкласти в сміттєпереробний завод чи садочки, школи Львова. Це неправильно, коли майно не приносить жодного зиску, а лише видатки, як у цьому випадку, з приміщенням на Калічій Горі, яке з кожним днем втрачає ціну та просто перетворюється на руїну», — додав Тарас Чолій.

   Сама ж Інна Свистун у коментарі «Ратуші» зазначила, що депутати Львівської міськради можуть бути незадоволені роботою управління комунального майна, через принципову послідовну позицію працівників цього управління. «Оскільки, ми намагаємось проводити чітку прозору політику, а все майно виставлене на сайті», — пояснила Свистун. Також, на думку керівника управління комунальної власності, претензії можуть виникати у зв’язку із тим, що депутати мають нереалізовані власні ідеї, «які важко втілити в життя через нашу незгоду». «В мене завдання, щоб бюджет міста отримував адекватні надходження від оренди і приватизації майна, а приватизація майна відбувалася прозорими конкурсними способами, експертна оцінка була адекватна, на рівні ринкових цін. Ми робимо кроки для того, щоб зробити ці процеси прозорими», — додала вона. 

   Стосовно того, чи звертався військкомат з проханням надати їм приміщення для проведення своєї діяльності, то Інна Свистун розповіла, що вони зверталися вже не  раз до міста, проте конкретно про Калічу Гору не звертались. «Всі приміщення, в тому числі й Каліча Гора, 5 висять у нас на сайті серед переліку вільних, ми скеровували військкомату всі можливі варіанти. Як я вже говорила на сесії, вони шукають приміщення певної площі, досить великої, і в певному технічному стані з ремонтом. А з такою великою площею приміщень не так багато, — каже пані Свистун. — Я не можу сказати вам стосовно подальшої долі цього приміщення, тому що рішення буде ухвалювати власник, — це сесія ЛМР, але скажу, що ми пропонували його до розгляду департаменту гуманітарної політики управління освіти, щоби там можна було розмістити заклади в сфері дошкільної й початкової освіти, оскільки центр міста не забезпечений дошкільними закладами», — переконана керівник управління.

   З приводу громадських організацій, то Інна Свистун зазначила, що надавати чи ні їм в оренду приміщення — вирішують на сесії. «Управління комунальної власності тут — просто технічний оператор. Коли до нас звертаються ГО, тоді вже виносимо рішення на розгляд комісії, в склад якої входять представники структурних підрозділів міста і депутати. Від управління комунальної власності в комісію входять лише двоє людей і секретар, який без права голосу, — пояснює пані Інна Василівна. — Насамперед, спочатку задовольняють потреби структурних підрозділів. Ухвалою ЛМР передбачено, що всі приміщення, які надаються в оренду, мусять надаватися виключно конкурсним способом. Окрім того, є ще перелік, до якого належать державні органи, комунальні підприємства, структурні підрозділи, є також ГО (молодіжні, спортивні) і благодійні фонди, які можуть претендувати поза конкурсну процедуру». 

Христина СЛЮСАРЧУК, Тетяна ЖИКАЛЯК

 Опубліковано : 06.05.17 | Переглядів : 1056

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лип.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
 
Реклама