Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Децентралізація: львівське перезавантаження
Децентралізація: львівське перезавантаження

Ухвалення концепції реформування розпочалось ще 2014 року, насамперед, мета децентралізації — делегування значних повноважень та коштів від державних органів органам місцевого самоврядування. Нині маємо перший досвід на практиці оновленої системи. «Ратуша» з’ясовувала, як дають собі раду «новоспечені» об’єднані територіальні громади Львівщини, з чим стикаються та на що скаржаться. 

   Перші вибори у Львівській області до 15 об’єднаних територіальних громад відбулись восени 2015 року, ще одна громада — Ходорівська — утворилась у березні 2016 року,  ще шість громад проголосували взимку 2016-го, і три — у квітні 2017 року. Згідно з перспективним планом, у Львівській області передбачається створення 83 ОТГ. 


   Як розповів «Ратуші» радник голови Львівської обласної державної адміністрації з питань децентралізації Віталій КОРЕЦЬКИЙ, станом на сьогодні погоджено лише 18 районів, а стосовно ще двох, Дрогобицького і Сокальського, тривають консультації. «Перспективний план — це бачення ОДА й обласної ради формату створення об’єднаних територіальних громад. І от станом на сьогодні перспективні плани погоджені на 18 районів, а щодо двох ще тривають консультації. На цьому етапі сформованих громад є 25, — зазначив Віталій Корецький. — Львівська обласна державна адміністрація з профільними департаментами проводить навчальні семінари для спеціалістів виконавчих органів, органів місцевого самоврядування, тобто практичні заняття з бухгалтерами, фінансистами, менеджерами з енергозбереження, проектними менеджерами. Проводимо навчання і, відповідно, бачимо, що результатами є поліпшення якості тих проектів, які подаються на ті чи інші фінансування. Досить багато є підтримки для об’єднаних громад: це і державний фонд регіонального розвитку, конкурс мікропроектів ЛОДА, 29 програм, які теж фінансуються з обласного бюджету, плюс уже є проект розподілу субвенцій на розвиток інфраструктури. Ми допомагаємо підвищити якість проектів, які подають на фінансування зі всіх джерел. Люди дають раду тому, що лише тепер, на виборах до Магерівської та Розвадівської громад, обрані особи, які не були сільськими головами, а для всіх решта не відбулося змін. Обирали тих людей, які були біля витоків об’єднавчих процесів. Звичайно, міські громади, які утворені на базі минулих міських громад, є більш кваліфіковані й підготовлені до цього навантаження, яке виникло в результаті об’єднання. У Львівській області є затверджений проект перспективного плану, який, на думку експертів, є дуже позитивне сприйняття проекту. І це дає мені впевненість сказати, що він досить кваліфіковано, ефективно доопрацьований в 2016 році. Тому громади мають уже формат майбутніх ОТГ, який показав би свою спроможність — як фінансову, так і кадрову, тому внаслідок об’єднання громади отримують додатковий фінансовий ресурс, і ним потрібно користатись для того, аби поліпшити добробут на своїх територіях», — запевняє він. 

   Також, на думку Віталія Корецького, одним із мінусів обласної децентралізації є дрібні формати об’єднання. «Коли в Самбірському районі об’єднались по дві, три сільські ради, то, звісно, вони менші фінансово спроможні, ніж великі громади з великою базою оподаткування. Тобто, наприклад, громада, яка утворилась у Пустомитівському районі — це Давидівська сільська громада, вона має бюджет 52 мільйони гривень, а одна із менших громад, Міжанецька, має дохідну частину на рівні 11 мільйонів гривень. І плюс — цього року збільшилось навантаження на місцевий бюджет, наприклад, торік об’єднані громади фінансували заклади охорони здоров’я та освіти за рахунок державної субвенції, в цьому ж році субвенція покриває лише заплату освітніх працівників, а комунальні видатки, зарплати технічних працівників шкіл сплачується за рахунок місцевого бюджету», — каже радник. 

   Що ж до адміністративної реформи (Ред. — примусове об’єднання), то, за словами пана Корецького, ця норма закладена в поправках змін до Конституції. «Коли вони будуть, важко казати, бо ми їх очікували в жовтні 2017-го, це залежить від народних депутатів. Не потрібно чекати, поки рішення ухвалить ВР, потрібно самим брати повноваження, фінансові ресурси і поліпшувати добробут на своїх територіях, тому що додатковий фінансовий ресурс, який надходить в об’єднані громади, дозволяє більш динамічно покращувати стан інфраструктури, і керівники, усвідомивши ту відповідальність, яка лягає на них, починають по-іншому ставитись до того, що відбувається на їхніх територіях. Тому дуже важливо не чекати, а самим проявляти ініціативу і створювати об’єднані територіальні громади… Наступний етап виборів до об’єднаних громад, скоріш за все, буде в жовтні 2017 року. Нині лише стосовно Великомостівської міської громаді є клопотання, яке підписане до центральної виборчої комісії, але вона ще не призначила перших виборів», — додав він. 

Що відбувається на місцях? 

   Очільник об’єднаної територіальної громади Давидова Володимир КЕРНИЦЬКИЙ, який до зими був головою найбільш європейського села в Україні Пасіки Зубрицькі, розповів «Ратуші», що закон про децентралізацію розв’язав руки для місцевих громад. «Маємо додаткові надходження в бюджет, збільшилась, звичайно, і відповідальність, бо нам передали тепер як освітні заклади, так і медицину й культуру. Тобто збільшились видатки, але нам дали ПДФО 
60 %, які колись утримувала адміністрація. Звичайно, є «за» і «проти», — каже Володимир Керницький. — «За» — це те, що, наприклад, Давидівська сільська рада об’єднаної громади має свого архітектора, своїх земельників. Ми самі плануємо в межах населених пунктів розвиток громад. З мінусів — те, що держава обіцяє віддати землі за межею населених пунктів, але ніяк не можуть у другому читанні цей закон ухвалити, щоб ми могли бути повноправними господарями своєї території. Сьогодні ними керує держгеокадастр, райадміністрація або обласна адміністрація. Там уже працює не наш архітектор ОТГ, а районний, який має своє бачення, з яким ми можемо не погодитись. Ми не можемо продати ці землі, тому що за межами населеного пункту гроші від продажу землі йдуть у державний бюджет, а не в місцевий. Ми звернулись до всіх наших депутатів від Львівщини, кожному надіслали листа і рішення сесії, щоб ці питання десь на рівні Прем’єра, Президента порушували. Сьогодні керуємо тільки в межах населеного пункту, але це дає свій позитив, тобто будівельні паспорти, містобудівні умови та обмеження ми вже видаємо на місці, не треба їздити в район. В освіті, культурі, медицині ми самі знаємо, що нам потрібно насамперед, які ремонти робити, де вкладати кошти, і, як на мене, це великий плюс», — запевняє голова ОТГ. 

   Успішний досвід Володимир Керницький вбачає у тому, що Пасіки Зубрицькі географічно розташовані вигідніше, ніж інші сільські ради, але запевняє: для успішного процвітання громади потрібно налагодити відносини з бізнесом, який є, але не платить. «Це кільцева дорога Львова, і те, що в нас бізнес розвивається швидше, — це зрозуміло. Взяти інші громади — Новороздільська чи Великий Любінь — вони мають трасу, але ця траса не така важлива, як кільцева дорога Львова. А стосовно проектів, потрібно писати всюди: в обласний бюджет, районний, державний. В когось є співпраця транскордонна з поляками, білорусами, Європою — можливо, якийсь проект пройде. Ми написали безліч проектів цьогоріч, щось трішки вдалося взяти. 200 тисяч з обласного бюджету на ремонт даху в старій діючій школі та з екологічного — 650 тисяч, але ми написали понад 20 проектів. Це не є великі кошти на ці потреби, які в нас сьогодні є, — каже Володимир Керницький. — Є простий приклад: Давидів, населення близько 7 тисяч людей — надходжень минулого року близько 6 млн грн. Пасіки Зубрицькі, близько 2,5 тисячі людей, надходжень — 17 млн грн. У Давидові не менше бізнесу, просто його потрібно налагодити. Перше — це нормативна оцінка землі, далі — укладати договори оренди, на вільні землі робити документацію і виводити на аукціони, продавати, далі шукати інвестора», — додав він.

«Допомога від усіх»

   Також одним із проектів для допомоги ОТГ, а саме — з інвентаризацією земель, взялась ініціатива «Львівський регуляторний хаб», який є результатом партнерства Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», за підтримки АМР США, Школи управління УКУ та Комітету підприємців Львівщини. За словами координатора ініціативи Тараса ХАВУНКИ, метою є впроваджувати збалансовані та ефективні регулювання, щоб долати бар’єри, які стримують розвиток малого та середнього бізнесу, знижують інвестиційну привабливість регіону та держави, породжують корупційні ризики. «У співпраці з новоствореними об’єднаними територіальними громадами Хаб, насамперед, надає експертну допомогу в інвентаризації майна громад та зонуванні. Плануємо вести роботу в напрямі визначення ключових регуляторних альтернатив щодо містопланування, а також у виокремленні інвестиційних майданчиків, ділянок для забудови чи у веденні іншого бізнесу з відповідним аналізом», — зазначив Тарас Хавунка. Також, інтерн Хабу Олександра Чоловська розповіла, що ініціатива нині працює з Грабовецькою громадою і розробляє типові документи для проведення самостійної інвентаризації земель, якими володіє ОТГ . «Згідно із законом, інвентаризацію проводять особи, які мають на це право, але це затратний процес. Ми ж пропонуємо ОТГ, щоб краще орієнтуватись, чим володіє громада, провести інвентаризацію, яка є обов’язковою, самостійно. Громада не витрачає нічого, окрім часу, — каже Олександра Чоловська. — Для нас немає значення, чи це новоутворена громада, чи ні, єдиний мінус — потрібен час для проведення такої системної та широкої інвентаризації, яку ми пропонуємо. Ми готові працювати, до нас можуть звертатись ОТГ зі всіма запитаннями, які стосуються інвентаризації. Коли громада буде самостійно проводити інвентар, то, відповідно, люди будуть розуміти, де є прогалини в документах, що потрібно  зробити, на що можуть орієнтуватись, оскільки громади повинні працювати самі на себе і залучати ресурс. А для того, аби його залучати, їм потрібно розуміти, чим вони розпоряджаються, і власне тому ми почали з такого фундаменту», — запевняє фахівець. 

«Точка зору»

   Свою думку «Ратуші», озвучив керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ. Він зазначив, що уряд не справляється із реформою самоврядування.  «Кабінет Міністрів уже кілька разів продовжував терміни реформування, але досі 50 % необхідних законів навіть не розглянуті. Станом на початок 2017 року реформа вже мала бути в завершальній фазі, натомість Верховна Рада досі не передала землі за межами населених пунктів громадам, досі існують обласні та районні державні адміністрації, закон про самоорганізацію людей застарілий, громада не має впливу на місцеву поліцію тощо. Якщо відверто, то владі дуже важко розлучатися з грошима, повноваженнями, землями. Львів перший виграв від фінансової децентралізації, а потім можливості поширилися на села. Але нині ситуація почала змінюватися, видатки стрімко наздоганяють доходи громади», — каже експерт. 

   Також він вважає, що в кожній області сільська місцевість наздоганяє міста. «Львів та інші міста отримали фінансові результати децентралізації вже в 2015 році, а села, селища та маленькі містечка — тільки з 2016 році, притому тільки ті, які об’єдналися в об’єднані громади. Всі решта переваг майже не мають. Майже, бо, наприклад, такі маленькі громади, які розташовані при трасах та мають заправки, переваги отримали вже в 2015 році, і ці переваги настільки значні, що нічого іншого багатьом із них вже й не треба. Грошей вдосталь. Великою проблемою для реформи та майбутнього області стали громади, які об’єдналися, але разом із тим все одно залишилися неспроможними. Дрібна економіка, невелика чисельність населення та мала територія — все це часто залишається тільки тому, що в окремих випадках «громаду створювали під себе». Нормального розвитку там не буде, такі громади продовжуватимуть вмирати та депресувати. В містах такої проблеми нема, але там існує інша — кошти йдуть на проїдання та неефективні ремонти, замість створення умов для нових робочих місць та програм підвищення ефективності», — запевняє Олександр Солонтай. «Найгірше — це незавершена реформа. Потрібно довести її до кінця. Уявіть собі автомобіль, у якому є все, але не доробили два колеса. Він нікуди не поїде. Так і тут — реформу самоврядування слід завершити, а не безкінечно уряду про це балакати!», — наголосив він.

Христина СЛЮСАРЧУК

 Опубліковано : 11.05.17 | Переглядів : 723

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Реклама