Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Любов, голод і золота середина
Любов, голод і золота середина

У Домі Франка під час філософського сніданку говорили про те, що керує людиною

Важко втриматися, щоб не заздрити французам, які призначають філософів радниками політиків. А магістра філософії Еммануеля Макрона, який два роки працював помічником одного з провідних філософів XX ст. Поля Рікера, обирають президентом Франції. 

   Повсюдна мода на психологічні поради-тренінги-практики затінила важливість філософії в нашому щоденному житті. Про те, що саме філософування спроможне пояснити, «що нам робити зі своїм життям», нагадав філософський сніданок «Любов/голод: що нами керує?» у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка. Захід започаткував цикл тематичних сніданків у львівських музеях, що його зініціювала Львівська міська рада.  

   Тему сформулювали, відштовхуючись від міркувань Івана Франка, який у статті «Що таке поступ?» говорить про «двох кондукторів», які керують розвитком людства, — голод і любов: «Голод — се значить матеріальні і духовні потреби чоловіка, а любов — се те чуття, що зроджує чоловіка з іншими людьми. Людського розуму в числі тих кондукторів нема і, певно, ще довго не буде». 
   Концепція сніданку передбачала задоволення голоду, матеріального й духовного, та любові як взаємодії між людьми. Організаторам вдався вишуканий світський захід із кавою-чаєм-сирником з елементами сократичної бесіди в супроводі камерної музики на подвір’ї родинного дому Франка. Директор музею Богдан Тихолоз зазначив, що сніданок відбувається просто неба не через брак приміщень, а щоб відтворити формат розмов, які Сократ і Платон провадили зі своїми учнями. Очільник Дому Франка своїм невимушеним модеруванням зумів «прикликати» дух Франка на простір біля його родинного маєтку. Богдан Тихолоз звертався до присутніх і нагадував, що Франко бачить усіх їх і запитує: «Чого ж шукають усі ті люди? На се одна відповідь: шукають дороги до поступу, але не такого, як досі. Їх не задоволяє сам поступ багатства; вони питають: а в чиїх руках се багатство, хто й на що користується ним? Їх не задоволяє сам поступ науки і штуки; вони хочуть, аби наука і штука були власністю всіх людей, прояснювали їх розум і звеселяли життя. Як бачимо, обік зросту багатства, науки й штуки, зросло також почуття милосердя, любові до людей, справедливості. Люди починають переконуватися, що саме багатство, сама наука, сама штука не може дати чоловікові повного щастя. Наскільки чоловік може бути щасливим у житті, він може се тільки в співжитті з іншими людьми, в родині, громаді, нацiї. Скріплення, утончення того почуття любові до інших людей, до родини, до громади, до свого народу, отсе основна підвалина всякого поступу; без неї все інше буде лише мертве тіло без живої душі в ньому». 

   Франкові погляди звучали в контексті широкого кола філософських ідей. Про поступ і переступ, про золоту середину й надмірність, про бідність і багатство — і все це в контексті любові та голоду — говорили того ранку на подвір’ї музею. 
   Перекладач, письменник, дослідник античності Андрій Содомора: «Все йде, все минає, все змінюється, каже Шевченко. Франко запитує: на краще чи на гірше? Як люблять говорити в діаспорі, «то залежить». Якщо брати до уваги технічний аспект, то є колосальний поступ. А якщо взяти до уваги духовність, особливо душевність, то вже не можемо так однозначно стверджувати. Є невмолиме правило, закон: що стрімкіший розвиток техніки, то гірші справи з серцем, душею, настроєм. Франко у своїх творах вжив слово «серце» понад 1470 разів, і це, як на мене, про щось говорить. Сучасні автори дуже мало пишуть про серце. І не тому, що ми вже все знаємо про душу, а тому що наш стрімкий рух «вперед» усуває ці речі на узбіччя. 

   Голод і любов мають багато спільного. Марс, бог війни, у Лукреція «випасав свої очі на Венері», на її красі, тобто мав любовний голод, який мусив утамувати. Дуже часто бідність і закоханість ідуть разом, і то вже біда. Поет пише про два свої лиха — «любов і нужду», і що з нуждою ще якось упорається, зате «спалить лютий Кіпріди вогонь». Вергілій запитує, чи є якась міра в любові. Горацій каже, що все-таки є, він був прихильник золотої середини. Казав, що навіть у прагненні чеснот треба знати міру. 

   Наша доба — доба переступів, змітає всякі табу, перешкоди, мораль. То що це? Поступ чи переступ? Це вже вирішувати всім нам. Погоджуюся зі словами Блеза Паскаля, що головний мотив усієї людської діяльності — «розвага», або «відвернення». Людина мусить відвернути свій погляд від чорної стіни небуття. Своєю щоденною працею вона відвертає цю чорноту якнайдалі».
   Історик філософії, перекладач Андрій Дахній: «Пізнання якоюсь мірою — насичування спраглості знань. Людина прагне щось змінювати у своєму житті, нудиться, якщо одноманітність домінує, і прагне це подолати. Тому новизна завжди нам приємна, зокрема новизна засвоєння знань. Людвіг Фоєрбах наголошував: «Людина — те, що вона їсть». Він наголошував на тілесному насичуванні, водночас розуміємо, що людина немислима без бажання розширювати горизонти, бажання дізнаватися щось нове, ділитися цим з іншими. Інша річ, що є небезпека, коли людина втрачає в цьому міру. Сенека в «Моральних листах до Луцилія» підкреслював, що надмірність у споживанні знань така сама шкідлива, як надмірність у споживанні їжі. 

   Не можна перенаголошувати на вагомості багатства, водночас недостатність чогось вкрай шкідлива для людини. Тому завжди треба шукати середину. Аристотель постійно наголошував, що доброчесна людина, людина, яка прагне гармонії, добре почуватиметься тоді, коли знайде середину між двома крайнощами. Ми часто відхиляємося від цієї середини, захоплюючись якимось блискітками, привабливими розмаїтими речами. Блез Паскаль у «Думках» пише, що його дуже дивує і приголомшує, що ми часто тяжіємо до того, щоб звертати увагу на другорядне, підкреслювати його і занедбувати головне».

Підготувала Наталя ДУДКО

 Опубліковано : 11.05.17 | Переглядів : 319

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Вер.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама