Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Брук чи асфальт: горе переможеному!
Брук чи асфальт: горе переможеному!

Нещодавно  у Львові презентували результати ескізного проекту реконструкції вулиці Степана Бандери. 

Це перший проект оновлення вулиці, до якого долучилися звичайні львів’яни. Його реалізацію взяв на себе «Інститут міста» за підтримки уряду Німеччини та Львівської міської ради, а планування вулиці Бандери  виконали у ЛКП «Інститут просторового розвитку» разом із німецькими фахівцями та мешканцями. Впродовж року було проведено чимало зустрічей, воркшопів, навчальних семінарів, та зрештою, обрано максимально зручний для транспорту, пішоходів й велосипедистів варіант. Згідно з ескізним проектом, вулиця Бандери мала б зазнати кардинальних змін. Тут запланували зробити велосмуги, широкі тротуари та дещо перепланувати схему дорожнього руху. Однак головним акцентом, який активно обговорювала громадськість упродовж останніх тижнів, стала заміна бруківки на проїжджій частині Бандери на асфальтове покриття.  


  Бруківка – елемент історії Львова

   Львівський художник  Володимир КОСТИРКО переконаний, що бруківка є частиною львівського краєвиду і має символічну цінність для містян. «Для мене це складова частина львівського краєвиду. Я пам’ятаю своє перше враження від Франківська, де тип вулиць і архітектури такий самий, як у Львові, але асфальт робив його схожим на безлике совкове місто. Ми впізнаємо своє місто не тільки за виглядом архітектури, але й за виглядом хідника і дороги. Сума цих факторів творить атмосферу міста. Завдяки бруківці ми маємо у Львові неповторну ауру. Ми впізнаємо Львів за бруківкою — так, як впізнаємо Прагу за дахівкою. Для львів’ян брук є частиною культури, бо має символічну цінність. Його форма і колір позначають нам територію міста, яка колись була частиною Європи, — зазначає він на сайті «Твоє місто». — Минуле неможливо повернути, але його можна зберегти. Залишаючи брук, ми залишаємо свідчення європейського минулого нашого міста. Знищуючи минуле, ми перетворюємося на варварів. Візуально повертаючи нас у минуле, брук створює додану вартість. Якщо комусь треба буде відзняти фільм із європейськими вулицями в кадрі, то список не є довгим. Львів у ньому якраз завдяки бруківці. Асфальт не зробить Львів схожим до Європи, асфальт зробить зі Львова Івано-Франківськ».

 Солідарний із Володимиром Костирком  щодо того, бути чи ні бруківці, Андрій САЛЮК, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Пам’яткоохоронець зазначає, що брук, безперечно, є елементом історичної, архітектурної, культурної спадщини, і його треба максимально зберігати. «На вул. Бандери потрібно зберегти бруковане полотно дороги, адже це є частина нашого міста і його традиції. Для того, щоб бруківка була менш шумна, треба, щоб замовники вимагали від виконавців робіт класти каміння якісно, а не як-небудь, із великими шпарами, через які проїзд є таким шумним. В історичних місцях, які мали брукування, його треба залишати. І цей елемент мав би бути основою на проектування всіх доріг, які колись були забруковані. Щодо конкретно вулиці Бандери, то в мене складається враження, що наша влада займається вкотре якимись маніпулюваннями. Декілька років тому було дуже гучно заявлено, що ми повинні рятувати львівську бруківку. Тоді виділили величезні кошти на зняття асфальту з проспекту Свободи, хоч сама дорога тоді була в доброму стані. Нині все відбувається навпаки. З точки зору охорони культурної спадщини бруківку мають залишити, однак вимоги до виконання робіт мають бути жорсткі та категоричні. Щоб брук було покладено якісно і ця якість забезпечувала всі вимоги до технічних характеристик дороги». 

Без програми порядку не буде

   За словами екс-депутата Львівської міськради Яромира САМАГАЛЬСЬКОГО, без єдиної програми поводження з історичною бруківкою, вирішення цієї дискусії ми не дочекаємося. «Я вважаю, що повинна бути єдина програма у Львові, де і як можна замощувати вулиці, та які робити хідники. Адже це є обличчя нашого міста. А для цього треба на сесії Львівської міської ради затвердити ухвалу, в якій були б перераховані всі вулиці в центральній частині міста, де не можна використовувати ані асфальт, ані цементну бруківку, де можна використовувати лише натуральний камінь та яким чином його класти. Тобто, це повинно бути за програмою, щоб не було ручного режиму, — наголошує він, — Мене не влаштовує, що є дорога, замощена камінням, а перехід — із цементної бруківки. Мені не подобається та цементна бруківка, яку викладають шматками у центрі. Так не повинно бути. А найголовніше я вважаю, що до історичної бруківки треба ставитись, як до пам’ятки історії, а в нашому місті нині цього нема».

Головне — безпека та комфорт для людей

   Загалом, нема єдино правильного рецепта, що всюди має бути тільки асфальт чи тільки бруківка, вважає Олександр ШУТЮК, львівський урбаніст та архітектор. «У вирішенні таких питань, на мою думку, варто на перше місце ставити зручність та безпеку для людей, врахувати умови її розташування вулиці, безпечність, а також те, як ця вулиця використовується та наскільки активним є там рух транспорту. Якщо вулиця активно використовується для транзитного транспортного руху, то потрібно дбати про зменшення рівня шуму та вібрацій, про якісну розмітку, яка організовує транспортні потоки та впорядковує їх, — каже Олександр Шутюк. — Як приклад, нещодавно відремонтували вулицю Київську, яка в плані конфігурації вийшла доволі непоганою. Водночас, бруківка там покладена так, що тепер навіть на швидкості 30 км/год все вібрує і трясеться так сильно, що здається, що автомобіль зараз розвалиться. Інший приклад — вулиця Городоцька, на якій рівень шуму від авто легко перевищує планку 100 дБ, що відповідає шуму від вагона метро чи ударів грому. На таких вулицях неможливо спокійно розмовляти та доводиться кричати. Якщо подивитися на досвід Німеччини, Голландії, Швеції, то в цих країнах, на вулицях, де активно рухається транспорт, використовують саме асфальт. Тому що на ньому менший рівень шуму та вібрацій. Натомість бруківку використовують у невеликих вулицях із обмеженням швидкості у 20-30 км/год та пішохідних зонах». За його словами саме на асфальтове покриття можна легко та чітко нанести розмітку, щоб було видно, хто, куди та як повинен рухатися. Крім того, ці вулиці легше прибирати. «На забрукованих вулицях у шпарини між каменями збирається дуже багато піску та пилу, якісно прибрати які дуже складно. Потім все це розноситься вітром та потрапляє у наші очі та легені», — додав архітектор.

Про асфальт на  вул. Бандери говорити зарано

   Проект оновлення вулиці Бандери, який днями презентували львів’янам, лише ескізний, а не робочий. Тому сказати, буде на цій вулиці бруківка чи асфальт, нині не може ніхто. Як зазначив у коментарі «Ратуші» директор Інституту просторового розвитку Олег ШМІД, дискусії, які точаться навколо цього питання, свідчать лише про незрілість нашого суспільства. «Йдеться про ескізний проект, який робили за участі та фінансування Німеччини. Але Німеччина не може бути замовником, замовником є «Львівавтодор». Тому те, що в проекті є асфальт, ще нічого не означає. Це означає тільки те, що мешканці міста брали участь в обговоренні того, якою має бути вулиця Степана Бандери. І саме вони висловили таке побажання. Водночас, робочий проект ще не виконували, — зазначив Олег Шмід. — Як на мене, єдине, про що свідчать такі дискусії, що розвинулися в соцмережах, це про незрілість нашого суспільства. Демократичні процедури з участю громадськості в проектах в наших умовах чомусь не діють. Цілий рік тривало обговорення, до нього міг приєднатися будь-хто, адже «Інститут міста» закликав активістів приходити на воркшопи. Після того, як обговорення завершились, і на основі рішень фокусних груп було ухвалено рішення, якою має бути вулиця Степана Бандери, відкривається дискусія в мережі та пресі: мовляв, «давайте ми все це ліквідуємо, бо ми цього не хочемо». На мою думку, робочий проект мав би відповідати тому, що було в основі ескізного. Адже його зроблено на основі демократичних процедур та західного досвіду, переймати який усі так хочуть».

   Тож хто переможе: бруківка чи асфальт, дізнаємося тоді, коли буде готовий робочий проект реконструкції вулиці Бандери. 

   Коментар

   Штефан ГАБІ, німецький експерт з містобудування та координатор проекту «Вулиця для всіх»:
   — Ми активно спілкувалися про матеріали, які мають бути використані для покриття різних частин вулиці. Деякі учасники підкреслювали важливість бруківки, зокрема тому, що вона додає особливої атмосфери та самобутності вулиці. Інші наголосили на негативному впливі бруківки: шум, вібрація, обмежений рівень безпеки. Зрештою, ми вирішили, що бруківка в майбутньому має бути елементом вулиці (Бандери. — Авт), але тільки там, де автомобілі паркуються. Смуги, на яких автомобілі (та велосипеди) їздять, повинні бути покриті асфальтом, насамперед тому, що буде менше шуму. Насправді  шум — це жахлива річ, яка з часом спричиняє серйозні захворювання. Як німець я, звичайно, часто порівнюю німецькі та українські звички. Одна з відмінностей полягає у тому, що українці більш схильні згоджуватися з екологічними проблемами, як, наприклад, забруднення повітря та шум. Ймовірно, це одна з багатьох причин, чому середньостатистичний українець помирає набагато раніше, ніж середньостатистичний німець. Я погоджуюся, що бруківка є частиною ідентичності вулиці Бандери. Тому мені сподобалася пропозиція Кіс ван Райвена — залишити бруківку і визначити вулицю як таку, на якій машини «лише гості», що проїжджають вздовж на дуже малій швидкості. Однак наші подальші обговорення виявили, що такий варіант неможливий, бо вулиця Бандери є частиною мережі магістральних вулиць міста, і що до цього моменту практично ніхто у Львові не може собі уявити зменшення швидкості на таких головних вулицях до 30 км /год. Саме тому ми, нарешті, віддали перевагу підходу, яким користуються Відень, Лейпциг та багато інших європейських міст. Ми схилилися до наступного рішення: замостити автомобільні та велосипедні смуги асфальтом, але звернути особливу увагу на дизайн усіх інших елементів вулиці, особливо тротуарів. Справді буде викликом для львівських архітекторів відшукати певні дизайнерські рішення — рішення, що виражають ідентичність Львова та вулиці Бандери. Але я впевнений, що такі рішення будуть знайдені…
   
Уляна ДЕПУТОВИЧ

 Опубліковано : 07.06.17 | Переглядів : 494

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
 
Реклама