Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Зелена Ґура: вина і видовищ!
Зелена Ґура: вина і видовищ!

Любуське воєводство варте того, щоб ним захоплюватися

Про те, що польське місто Зелена Ґура називають містом Бахуса, я дізналася згодом. Спершу просто натрапляла на численних малих «бахушиків», а в одному з дворів — навіть на графіті з Бахусом, які творили товариство для статуї бога вина на центральній вулиці. Як іще можна називати таке виноцентричне місто? Розкидані вуличками фігурки схожі на численних малих гномів у Вроцлаві. 


Шлях вина, меду, космосу і технологій  

   Зелена Ґура, адміністративний центр Любуського воєводства, — ще далі від українського і ближче до німецького кордону, ніж Вроцлав. Мешканці регіону мають змогу їздити до Німеччини, як галичани до Польщі. А ті, хто живе неподалік кордону, нерідко щодня вирушають на роботу до сусідньої країни. 

   Заснована у XIII ст., Зелена Ґура побувала в складі Чехії та Німеччини. Дво-, три-, чотириповерхові будинки центру міста дають відчуття камерності й затишку. Транспорт у центр не заїжджає, хіба що таксі. Більшість магазинів (а їх тут багато) зачиняють у будні після шостої вечора, в суботу — після 14-ї. Неділя, звісно, — вихідний. До дев’ятої вечора щодня працює великий торговий центр. Тут немає напливу туристів, а у вихідні й вечорами зеленоґурівці виходять на вулиці й розважаються. Сидять за літніми столиками кафе, гуляють, відвідують концерти просто неба. У місті на 130 тисяч населення є філармонія, театр, музеї, пальмова оранжерея, виноградний парк. 

   23 — 24 червня в місті відзначали свято Любуського воєводства, яке, як свідчить слоган регіону, варте того, щоб ним захоплюватися. З нагоди святкувань відділ маркетингу та промоції управління туризму Львівської обласної держадміністрації на запрошення Любуського воєводства організував промотур до Зеленої Ґури «Відкрий Любуське». «Туристам варто приїжджати до нас насамперед тому, що наше воєводство — найгарніше, – пояснює маршалек (у нас – голова обласної ради. – Авт.) Любуського Ельжбета-Анна Полак. — Наш регіон — найбільш лісистий, маємо 500 озер, шлях вина і меду, шлях дерев’яних церков і 252 замки й палаци. Любуське — центр виноградарства, тут є найбільший виноградник у Польщі, площею 35 га». Водночас, каже маршалек, місцева влада робить ставку не тільки на прекрасну природу, а й на сучасні технології, зокрема інформаційні. Під час Днів воєводства містянам і гостям представляли марсоходи, роботів, розмаїті винаходи, експерименти. Акцент був на космічній темі, тому запросили першого космонавта Польщі Мірослава Гермашевського, який роздавав автографи. Звісно, були й концерти та театралізована фестивальна хода — неодмінні емоцієтворчі атрибути такого дійства.  

   Зелена Ґура долучилася до світового тренду — навчати дітей через ігри. 2015 року в Центрі науки Кеплера за співфінансування Європейського Союзу відкрили інтерактивний Природничий центр і Планетарій. Інтерактивний музей захоплює і дорослих, і дітей. На спеціальній дошці можна зробити відбиток свого тіла а-ля «3D». Є прилад, що демонструє, які матеріали й настільки потужно проводять струм. Інший пристрій покаже, чи проводите струм особисто ви, тобто чи хитнеться й наскільки сильно стрілка апарата від доторку ваших долонь. Можна поміряти силу в руках, побачити, як працює хребет, дізнатися кількість ударів свого серця, поспостерігати за оптичними ілюзіями й за різними фізичними явищами. Одна з найбільш емоційно виразних атракцій — перегляд шестихвилинного фільму в 3D, під час якого глядачі сміються, вигукують «Іди геть» до слона, що «поруч», рукою відганяють динозавра, який наближається. В планетарії можна дізнатися, яка ваша вага на Марсі, Венері, Урані, Місяці… А ще Зеленоґурський планетарій особливий тим, що, один з трьох у світі, має унікальний купол, який підіймається та опускається.  

   Як і з цілої Польщі, з Зеленої Ґури багато поляків емігрує за кордон. Крім того, молодь виїжджає у більші міста. Щоб якось сповільнити цей процес, місцева любуська влада запровадила програму для реалізації громадських ініціатив молоді. Як розповіла Ельжбета-Анна Полак, з бюджету воєводства виділили мільйон злотих (що відповідає семи мільйонам гривень) на малі проекти, які молодь може написати й одержати по 
5 тисяч злотих на здійснення своїх мрій: відкрити кіноклуб, дискусійний клуб, організувати виставку, велосипедний маршрут довкола регіону тощо. Воєводство дає стипендії для молоді, фінансує нові спеціальності в університеті, оплачує стажування в установах воєводства. 

Шоу кулінарне і шоу винне 

   Любуське воєводство приваблює туристів із цілої Польщі. Одна з провідних туристичних принад — виноградники. У регіоні в містечку Забур функціонує Любуський центр виноградарства, який об’єднує навколо себе приватних виноробів. Вони запрошують на дні відкритих дверей у свої садиби, де проводять дегустацію вин, розповідають про процес вирощування винограду і виноробства. Любуське поступово відроджує свої виноробні традиції. Під час прогулянкою на катері річкою Одер у містечку Ціґаціце ми дегустували одне з найкращих любуських вин з винограду сорту совіньйон-блан. А трохи пізніше куштували «Наливки зі Львова». За словами нашого гіда, перед Другою світовою в Ціґаціце росло близько 70 га виноградників: «По війні ситуація з виноробством змінилася. Комуністична влада вважала, що вживання вина — не надто пролетарське заняття, і 95 % виноградників знищили, як і 27 ресторанів та пансіонатів, які тут були. Якщо дивитися на старі фото, то впадає в око різниця з тим, що є. Однак поступово все відновлюється, з’являються нові ресторани, виноградники». 

   До всіх заходів Днів воєводства долучалася маршалек Любуського. Під час кулінарного шоу Томаша Якубека Ельжбета-Анна Полак допомагала готувати суп із лисичками та м’ясом косулі. Вона робила це з гумором і атракційно, а потім готову страву розносила гостям. Суп із лисичок і лемківські голубці готували з місцевих продуктів.  

Коли малі почуваються великими 

   «Іноді у своєму малому Лаґуві, де дві тисячі мешканців, почуваюся як у Відні, особливо коли тут виступає Зеленоґурська філармонія. Те відчуття, коли до нас, малих, приїжджають великі музиканти», — розповідає нам гід під час видовищної екскурсії замком Йоанітів у селі Лаґув, що за 46 км від Зеленої Ґури. Довкола цієї споруди, що тривалий час була домівкою католицького ордену Йоанітів, історично вирували пристрасті. Тут лікували людей і заробляли гроші, відмолювали свої та чужі гріхи, а також ішли на компроміс із протестантизмом, щоб дістати дозвіл на одруження. Нині в замку готель, завдяки чому пам’ятку зберегли й відреставрували. 

   Цього тижня в Лаґуві триває 46-те «Любуське кіноліто», найдавніший у Польщі кінофестиваль ігрового кіно, який припадає на останню декаду червня. Неподалік замку-готелю облаштували сцену просто неба, де показують кіно польське та сусідніх країн. Крім акторів та режисерів, приїжджають музиканти, художники. «Ціную цей фестиваль також за те, що тут нема помпезності, червоних диванів, килимів, папараці, жодних сенсацій, напливу журналістів, — розмірковує наш екскурсовод. — Митці приїжджають і ходять одягнені буденно, а не в смокінгах чи вечірніх сукнях, як у Ґданську або Варшаві. Вони спілкуються з учасниками фестивалю, зустрічаються з глядачами, але також відпочивають на березі озера. А потім ходять легенди про те, як вони тут розважалися…».

Наталя ДУДКО, 
Львів — Зелена Ґура — Забур — Ціґаціце — Лаґув – Львів
Фото автора

 Опубліковано : 29.06.17 | Переглядів : 656

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Реклама