Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Олександра Коваль: «Створити форум своєї мрії»
Олександра Коваль: «Створити  форум своєї мрії»

Видавці привезуть  понад 100 тонн книжок

Львів в очікуванні Форуму видавців, що з 14 до 17 вересня відбудеться в Палаці мистецтв та понад 40 локаціях міста.

Президент форуму Олександра Коваль в інтерв’ю «Ратуші» розповідає про форум для кожного відвідувача і про її особистий форум, про перемоги видавців та очікування читачів, про те, що читає сама і які вподобання у її чотиримісячного внука.

«У неділю я цілий день гулятиму Львовом»



— Книжковий ярмарок Форуму видавців дає змогу простежувати видавничо-купівельні тренди. Були роки, коли в пакунках відвідувачів домінували видання про війну і Майдан. Віднедавна популярна нон-фікшн література. Чи можна визначити, зокрема з того, що видавці подали на конкурс, цьогорічні тенденції?

— На жаль, війна триває, а книжки про неї з’являтимуться впродовж десятків наступних років, адже такий біль і такий досвід потребує рефлексії. Деякі з цих книжок у жанрі художньої літератури, але більшість — нон-фікшн. Тематика нон-фікшн літератури, звісно, значно ширша, ніж воєнні репортажі чи політичні біографії. Тішить те, що українські видавці щораз активніші в цьому сегменті ринку і впевнено відтісняють російських. На цьогорічний конкурс на здобуття премії «Найкраща книжка форуму» подано 450 книжок від 90 видавництв, вони змагатимуться в 15 номінаціях. Найбільший вибір — в художній і дитячій літературі, яку навіть довелося поділити за віком, а в нон-фікшені окремо розглядати історію і біографії. Як завжди, гарний вибір мистецьких і візуальних книжок. Натомість засмучує малий вибір поданої на конкурс професійної, наукової та довідкової літератури, але, можливо, ці книжки просто випадково не потрапили на конкурс, за рішенням їхніх видавців.

— На які книжкові новинки чекаєте? Зустрічей з якими гостями очікуєте? Що радите/вважаєте обов’язковим для відвідування у програмі форуму та літературного фестивалю?

— У цьогорічному Форумі видавців беруть участь близько 200 видавництв і книготорговельних організацій, які видали кілька тисяч назв нових книжок спеціально до цієї події. Вони привезуть понад 100 тонн книжок. На відвідувачів чекає складне завдання: з цього розмаїття вибрати найкраще. Сподіваюся, що і наш сайт, і конкурс у цьому їм допоможуть, на сайті активно голосують за книжки, які сподобалися. Багато наших медіа-партнерів аналізують форумний репертуар і готують власні рейтинги, тож читачам, які ще не вирішили, що їх цікавить, варто уважно стежити за улюбленими ЗМІ і за рекомендаціями своєї френд-стрічки. У мене є свої фаворити і вподобання, але я ще остаточно не визначилася з вибором. Точно знаю, що придбаю кільканадцять книжок для свого внука, йому вже майже чотири місяці і він дуже любить слухати, коли йому читають.

Програма Форуму видавців, літературного фестивалю і бібліофоруму, благодійної акції «Третій вік: задоволення від читання», як завжди, насичена, дуже якісна, добре скомпонована і відображає фокусну тему «Точка творення». Хоч програма й налічує близько 900 заходів, але ми намагалися зробити її інтуїтивно зрозумілою, поділивши на тематичні напрями, яких є 24 (випадково збіглося з річницею форуму). Програма є на нашому сайті bookforum.ua, існує також у мобільній версії. Пошук працює і за видавництвами та авторами, і за темами й локаціями, тож усім буде легко створити форум своєї мрії, що відрізнятиметься від того, який побачать інші. Таким ми його й хотіли зробити — різним для різних, і тому своїм, власним, улюбленим. Ми уважно й відповідально ставимося не лише до заходів програми, а й до гостей, які цього року відвідають форум. Ми очікуємо на понад 50 іноземних авторів, серед яких Карл-Маркус Ґаус, Пітер Фогтдаль, Єелле Рюмер, Ян Вагнер, Вітольд Шабловський, Зємовіт Щерек, Каталін Доріан Флореску, прекрасні американки Алісія Гарріс і Наталі Гендаль, а також на наших дорогих Оксану Забужко, Сергія Жадана, Василя Шкляра, Юрія Винничука, Володимира Рафеєнка, Наталку Сняданко і навіть Леся Подерв’янського з новими книжками. Крім письменників, можна буде поспілкуватися з політиками і з міністрами, наприклад, з Уляною Супрун, Лілією Гриневич, Павлом Клімкіним, депутатом Європарламенту з Польщі Богданом Здроєвським, реформаторами Дмитром Шимківим чи Валерієм Пекарем.

Радити, які події Форму видавців у Львові варто відвідати, — річ невдячна. Скільки людей — стільки й форумів, як і зі стрічкою фейсбуку: кожен створює для себе власну реальність і вдає, наче не здогадується, що існують інші. Щоб люди не мучилися пошуками в морі заходів, ми вигадали для них спеціалізовані тематичні «кластери»: любиш історію — іди в Наукову бібліотеку ЛНУ імені Франка, цікавишся проблемами освіти — тобі в Центр імені Митрополита А. Шептицького при УКУ, філософією — в готель «Жорж», візуальними книжками — в готель «Леополіс», бізнес-література буде представлена в Опера-пасажі, нон-фікшн — в Етнографічному музеї, а хочеш більше художньої літератури — прямуй у театр імені Леся Курбаса і Перший театр. Від себе додам, що обов’язково варто потрапити на відкриття літфесту з оперою-цирком «Вавилон» від Влада Троїцького, на церемонію вручення премії «Найкраща книжка Форуму», презентацію нової книжки Жадана у Львівській опері (!), на спільну вечірку Жадана/Подерв’янського. І звісно ж, на нашу найстаршеньку, найулюбленішу, ще з 1997 року «Ніч поезії і музики non-stop».

Я неодмінно побуваю на кулінарному кластері у Трамвайному депо, а потім зависну на Ночі поезії і музики. А в неділю я цілий день гулятиму Львовом, заходячи то в музей, то в кав’ярню і скрізь бачитиму усміхнені й натхненні обличчя людей із різнокольоровими браслетами учасників і гостей форуму і подумки прощатимуся з ними до наступного року. А вже ввечері все завершиться презентацією книжки «То є Львів!», бо Форум видавців — це Львів, а Львів щовересня на тиждень стає Форумом видавців і читачів.



«Українцям треба читати більше»


— Українське книговидання активно розвивається. Читачі встигають за видавцями?

— Хоч книжок почали видавати трохи більше за назвами, але, здається, середні наклади навіть зменшилися, і вже кілька років поспіль в Україні видають менше однієї книжки на душу населення, натомість у розвинутих країнах — 3-5. Поки що рано казати про розвиток книговидання в Україні, але певні успіхи все ж є. Видавцям, через неможливість широкого розповсюдження і несформований, внаслідок багатьох обставин, попит на українську книжку, постійно бракувало коштів для нарощення випуску книжок. Але в останні роки ситуація почала змінюватися. Поворотним моментом став Євромайдан і агресія Росії на Сході України, втручання російської влади у наші справи. Люди задекларували готовність читати українською не лише на заході, а й в центрі і на півдні та сході України. На це відразу відреагували видавці, пропонуючи дедалі більше гарних книжок українською мовою, насамперед це стосується перекладів світових бестселерів. Коли читачі отримали змогу читати нові книжки практично одночасно з цілим світом, багато хто зробив свій вибір на користь українського, а не російського перекладу. Я завжди наголошувала, що розвиток книговидання має цікавити не лише видавців і читачів, а також представників влади, адже книговидання відображає також стан нашої освіти, науки, технічного прогресу, соціального розвитку.

— Чому в Україні не вдається запровадити потужну пропаганду читання? Наскільки такі кампанії дієві за кордоном?

— Важко сказати, наскільки дієвими є державні та муніципальні програми підтримки і розвитку читання в розвинутих країнах, адже невідомо, яким був би рівень їхнього економічного розвитку, якби не відповідно високий рівень освіченості й культурної компетентності їхніх мешканців. Але, як це часто буває, неможливо визначити, що було спочатку — курка чи яйце, тобто чи то люди в розвинутих країнах читають більше саме тому, що вони розвинуті, й народ має час і гроші, чи це стало наслідком багаторічних програм підтримки читання. До речі, у скандинавських країнах саме держава підтримує читання ще з кінця ХІХ століття, розвиваючи бібліотеки та систему преференцій для своїх авторів і видавців. Хай там як, я знаю точно, що читати українцям слід більше, бо в ситуації, коли 50 % людей не читають, а решта читають щороку в середньому лише чотири книжки на людину, ми видаємося невдахами.

— За кордоном справді читають більше, ніж в Україні? Так було завжди, чи це теперішня особливість?

— У західних країнах, особливо протестантських, завжди культивували прагнення досягти особистого успіху. Гарну позицію в суспільстві, багатство можна було здобути не лише завдяки аристократичному походженню і статкам попередніх поколінь, а й завдяки гарній освіті, яка була неможлива без читання. Тепер більшість необхідних сучасній людині знань і навичок можна здобути лише завдяки читанню великих масивів текстів, і навіть якщо ці тексти не на папері, а в інтернеті, їх усе одно потрібно прочитати, тобто навичка читання, розуміння, інтерпретації і присвоєння текстової інформації була і є однією з базових не лише для розвитку, а й для виживання індивідуума в складному сучасному світі.

— Популярність нон-фікшн літератури — своєрідна компенсація за «надмір» художньої літератури? Про що свідчить мода на нон-фікшн?

— Завдяки перекладам ми дізналися, що про складні речі можна писати просто, що можна зрозуміло пояснити теорію відносності, теорію струн і роботу головного мозку. Справді, інтерес до «нехудожньої» літератури віднедавна зріс, можливо, тому, що читач став прагматичніший і хоче здобути знання чи інформацію, яку можна «монетизувати». Або ж йому нецікаві перипетії вигаданих героїв, якщо в його френд-стрічці бушують справжні пристрасті, добро бореться зі злом, а відважний блогер перемагає злого бота і рятує прекрасну особу будь-якої статі від віртуальної агресії. Але знали б ці «нечитачі» романів, що вони втрачають! У будь-якому разі, художня література чи нон-фікшн, — краще читати книжки, ніж лише коменти на фейсбуку чи в інста.



«Відчуття задоволення вже достатньо»
 

— Наскільки цікава Вам сучасна українська література?

— Маємо дуже цікавих письменників. Читаю чи принаймні уважно переглядаю нові книжки Андруховича, Жадана, Винничука, подобається Софія Андрухович, Наталка Сняданко, Галина Вдовиченко, дуже сподобався роман Андрія Куркова «Шенгенська історія», який саме виходить в українському перекладі, розумію захоплення шанувальників Андрія Любки, Василя Шкляра, Ірен Роздобудько, Макса Кідрука, Марії Матіос, Мирослава Дочинця і Надійки Гербіш… Віднедавна захоплююся книжками Дзвінки Матіяш, Катерини Калитко, Володимира Рафеєнка, Володимира Єрмоленка і знаю, що на форумі буде нова книжка короткої прози Оксани Забужко, на яку чекаю, після прочитання оповідань Елізабет Мунро і Міленко Єрговіча, з нетерпінням і острахом.

— Для чого читаєте особисто Ви? Що з останнього вразило Вас найбільше?..

— Віднедавна дедалі більше уваги звертаю на дитячу літературу. Ми всі читаємо дитячі віршики моєму внукові. Здивувало, що вже з перших тижнів одні тексти він зачудовано слухав, а від інших починав плакати. Щоб переконатися, що це не випадковість, ми через якийсь час знову читали те саме, і результат той самий. На моє вухо і розум — ці вірші однаково добрі, але дитина щось собі знає. А якщо йдеться про моє читання, то перечитавши збірку оповідань Еліс Мунро, вкотре переконалася, що Нобелівську премію дають не просто так. Кожне з них — маленький шедевр. Із умиротворенням прочитала тревелог Дзвінки Матіяш, такий щоденник її паломництва дорогою святого Якова в Іспанії. Але найбільше вразила маленька книжечка віршів Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами». Кожен із цих віршів — наче ножем у серце, але саме завдяки цим ранам, завдяки такій поезії ми залишаємося живими і чутливими до світу. Особисто я, читаючи книжки, завжди почуваю себе не критиком, не вчителем, а учнем, і завжди захоплююся людьми, які вміють бачити нові світи і писати про це. Художня література — це радість, захоплення, нові відчуття, занурення в іншого, пригода. Якщо є нові сенси, філософія — тим краще, але якщо хтось їх не знаходить — то й самого відчуття задоволення вже достатньо.


Розмовляла Наталя ДУДКО,
фото прес-служби Форуму видавців
 Опубліковано : 07.09.17 | Переглядів : 764

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Вер.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама