Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Генерал ЄГОРОВ: «Мене постійно не покидало відчуття, що хтось прагнув кровопролиття»

 Генерал ЄГОРОВ: «Мене постійно не покидало відчуття, що хтось прагнув кровопролиття»

Він став «героєм Ютубу» зовсім несподівано для себе самого. Під час «великого грузинського прориву» через український кордон у «Шегинях» він став на шляху екс-президента Грузії та екс-губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі, який на всю Україну пообіцяв «усе повідбирати ось у таких товстих генералів» і пороздавати… Отже, гість редакції — начальник Західного регіонального управління Держприкордонслужби України генерал-майор Володимир Єгоров.



 — Володимире Сергійовичу, скажіть чесно, приниження під час розмови з паном Саакашвілі було домінантним почуттям?

Найперше — це було відчуття неймовірного розчарування. Я ніколи не міг собі уявити, що людина, яка була колись керівником дружної до нас держави, може дозволити собі, бризкаючи слиною, опуститися до викриків-образ людей у погонах, людей на службі. Мене це спочатку просто шокувало. Потім почали свербіти руки, але на мене дивились мої підлеглі, і я розумів, що навіть мій напівпорух вони сприймуть як керівництво до дії. Багато хто саме на це і розраховував. Донині шкодую, що я не стримався і показав тоді посвідчення учасника бойових дій! Ледве стримався, щоб не крикнути в обличчя візитерові: «Де ти був тоді, коли я був ТАМ?! І що ти зробив РЕАЛЬНО, щоб щось змінити в цій країні, окрім багатослів’я?!!!».

А чим він Вас, власне, зачепив?

Я зауважив пану Саакашвілі, що він і його люди закликають моїх бійців не виконувати мої команди, створюють ситуацію, яка провокує людей на якісь дуже серйозні за своїми наслідками дії. Бо провокація — це не просто слово. Я пояснив, що серед цих хлопців є люди, які реально воювали, і вони в зоні АТО ризикували своїм життям заради того, щоб Україна мала всі атрибути незалежності, в тому числі й державний кордон. Мій співрозмовник це відразу підхопив і почав кричати моїм підлеглим, серед яких багато моїх бойових побратимів, які знають мені справжню ціну, що «ви проливали свою кров за таких жирних бариг, як цей генерал, ми заберемо його дачу, заберемо його пільги і все це вам віддамо!». Це було настільки примітивно, що просто викликало в мене ступор.

А Ви, до речі, скільки важите?

106 кілограмів, але тепер спробую трохи скинути (сміється).

Ви були всередині цього процесу, скажіть чесно: реальна загроза, що могла пролитися кров, була? Чи це тільки імітація і багато галасу навколо подій?

У нас була інформація, що серед прибулих на кордон можуть бути люди з вогнепальною зброєю, і ми готувались до несподіванок, бо погодьтесь, якщо б, скажімо, в натовпі хтось щось кинув у бік пана Саакашвілі й народних депутатів, які були біля нього, то це могло б мати важкі й навіть трагічні наслідки для всієї держави. Проте, оскільки по всіх телеканалах було заявлено, що акція буде мирна, ми жодної вогнепальної зброї особовому складу не видавали. Тільки засоби індивідуального захисту: броніки, накладки на лікті та коліна, кийки і балончики зі сльозогінним газом. Мене послали на кордон насамперед для того, щоб не допустити кровопролиття, і ми з цим завданням упорались. Ви самі розумієте, що почалось би в країні, якби, борони Боже, когось важко покалічили чи вбили! Не забуваймо і про те, що величезна кількість людей у масовці — це були звичайні громадяни, жінки, діти, які їхали через Шегині в рейсових автобусах і власних авто. Вони опинились на місці подій взагалі випадково і, без вини винні, стали гарною картинкою для телевізійних камер.

Чому особового складу на кордоні в Шегинях було явно не досить, щоб запобігти прориву групи прихильників екс-очільника Одеської області?

Ми очікували, що Саакашвілі проходитиме через пункт пропуску «Краківець», як він не раз наголошував, тому й основні сили сконцентрували саме там. У Шегинях сили було не досить, але ніхто ж ніколи і не вів мову, що групи його підтримки розробляють силовий сценарій прориву кордону, правда? Навпаки — всі глашатаї казали, що «спецназ жорстоко битиме людей!». А все було якраз діаметрально протилежно. Ми не залучили, як планувалось, до охорони кордону підрозділи Нацгвардії і, відверто кажучи, я дуже цьому радий. Бо спокійно дивитися на те, як натовп б’є хлопців-строковиків із Нацгвардії я б, напевно, не зміг. У мене ж всі прикордонники — прапорщики і офіцери, контрактники-професіонали, усі знали, хто на що йшов, ніхто не побіг, не злякався, падали — і відразу вставали, трималися мужньо. Найпідліше в цій ситуації те, що Саакашвілі — сам колишній прикордонник, служив у підрозділах саме нашого регіонального управління на Чопі за радянських часів, розуміє специфіку цієї служби, бо був контролером саме на пунктах пропуску, і він прекрасно знає, скільки всяких законів та внутрішніх інструкцій та як саме він порушив, які це тягне наслідки. Знає й те, що пропустити ми його просто не мали права.

Особисто Ви були в АТО?

Так. Я з вересня 2014 року по квітень 2015-го безпосередньо брав участь у бойових діях. Я був керівником оперативно-військового відділу «Краматорськ». Саме з призначення мене на цю посаду почалось розгортання контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду і підрозділів прикордонної служби вздовж лінії зіткнення. За участь в організації бойових дій у зоні АТО я нагороджений орденом Богдана Хмельницького третього ступеня. Я, звичайно, не водив людей в атаки, але Ви були в нас на «Зарі» і на Сартані, то можете поцікавитись в моїх підлеглих, чи хоч раз я покинув їх у важкій ситуації або десь виявив боягузтво.

Відверто кажучи, я не зовсім збагнув дії польської сторони на Шегинях. Ви спілкувались із ними постфактум?

Для мене теж не зовсім зрозумілі, як для професіонала, їхні дії. Коли ми отримали інформацію про замінування кордону (від СБУ — о 18 год. 27 хвилин, а вони від МНС — о 18:07) про це була поінформована і польська сторона. Однак, попри це, поляки несподівано пропустили автобус із Саакашвілі, депутатами Верховної Ради і журналістами. Ми всі розуміємо, що мінування кордону в режимній зоні — справа майже нереальна (тоді виникає питання до нас — як ми це допустили?), але ж не неможлива, правда? І тому питання: чому поляки пішли на цей крок — для нас поки що відкрите. Є ще низка питань до наших сусідів стосовно цього дня, але це нехай уже з’ясовує МЗС. І ЩЕ ОДНЕ. Після позбавлення Саакашвілі українського громадянства ми через Інтерпол інформуємо, що паспортні документи (серія, номер) є недійсні, тобто такі, за якими ми не будемо пропускати людину на територію України. Про це була поінформована і польська сторона. Чому вони пропустили Саакашвілі, за його словами, «за українським паспортом» — теж питання.

То, може, не за українським?

А це вже питання не до мене.

Ви знаєте, на жодному з відео я чомусь не бачив українського паспорта Саакашвілі… Але ж він існує, правда? Сьогодні активно триває дискусія про те, чому українські прикордонники не запросили Саакашвілі на наш бік, щоб перевірити там у нього паспорт, анулювати його, оскільки він уже недійсний, і не відправили назад до Польщі? То — чому?

Особисто мені Саакашвілі жодного паспорта не пропонував і навіть не показував. Прикордонники відпрацьовували команду «Сигнал — бар’єр», згідно з якою не можна було допустити вхід у пункт пропуску громадян і заїзд транспорту. Тих, хто був у небезпечній зоні, мали в найкоротший термін евакуювати. Відповідно, я пояснював народним депутатам, що ми в той момент не могли виконувати процедуру прикордонного контролю, бо не мали права дозволити будь-кому зайти в пункт пропуску, і що як тільки вибухотехніки Нацполіції закінчать свою роботу — всі процедури буде відновлено.

Але на відео я бачив, як пан Наливайченко подав Вам особисто заяву, в якій просив у зв’язку з замінуванням НЕГАЙНО евакуювати їх усіх із небезпечної зони. Наскільки вона була вмотивована?

Я просто НЕ МАВ ПРАВА приймати у них жодних заяв і вчиняти жодних дій, аж поки сапери не встановлять, що на кордоні нема жодних вибухових пристроїв. Пан Наливайченко, як професіонал, теж це прекрасно знав. Саме тому я цю заяву в нардепів і не прийняв. Буквально через дві хвилини після спроби подати мені цю псевдозаяву почався прорив кордону: добре підготовлені групи з різнокольоровими стрічками на лацканах і рукавах почали штовхати, бити і принижувати УКРАЇНСЬКИХ прикордонників. Тобто УКРАЇНСЬКІ народні депутати просто відволікали мою увагу від запланованого штурму. Я дивився на це все, і мене не покидало відчуття нереальності того, що відбувається: на кордоні з ЄС, де люди просто не знають, що таке війна, обстріли, що таке бути без світла чи води, великі групи громадян разом із народними обранцями принижують власну державу і щиро з цього тішаться! Близько 100 прикордонників, з них 15 жінок, зробили спробу стримати натовп, хоча, звичайно, це було нереально. Щоб Ви розуміли — разом із підрозділами Нацполіції та строковиками з Нацгвардії додатково НА ВСІ ПУНКТИ ПРОПУСКУ було залучено близько 300 осіб. Жодних спецпідрозділів, перед якими б стояло завдання «бити людей», там не було. Цю відверту брехню розганяли у засобах масової інформації та соцмережах навмисно, щоб підігріти напруження. Мене постійно не покидало відчуття, що хтось прагнув, аби все закінчилось кровопролиттям, і на це були скеровані всі сили, від самого початку акції, коли ще почався мітинг із великим залученням людей біля Краковця. Як не дивно, але сам Саакашвілі менше цікавив організаторів, і нехай мені пробачать моє особисте враження, та коли натовп потягнув Саакашвілі на український бік, екс-очільник Грузії розгубився, і було схоже на те, що саме це в його плани не входило. Попіаритись, порозгойдувати ситуацію — так, але незаконний перехід кордону виявився несподіванкою для нього самого. Його дружина зі сином, громадяни Нідерландів, які цього дня законно перетнули кордон, цього ж дня повернулися за кордон, теж в законний спосіб.

Якби хтось спробував таким чином потрапити в Польщу, на Вашу думку, це б йому вдалося?

У наших сусідів дуже жорсткі закони і дуже широкий спектр повноважень, щоб «Стражи гранічні» могли поставити у будь-якому правопорушенні крапку.

Вони могли б навіть стріляти?

Поза всяким сумнівом. Ми ж не могли собі дозволити застосовувати зброю по мирних громадянах.

Народні депутати поводились адекватно?

Як хто. Я перший раз спілкувався з таким поважним представництвом народних обранців і, попри напруженість ситуації, було вельми цікаво спостерігати їх зблизька. На сьогодні маю запити майже від усіх депутатів Верховної Ради, які тоді порушили без дозволу кордон. Нардепи не можуть зрозуміти, чому вони не внесені до бази даних, як громадяни, котрі перетнули державний з Польщі в Україну кордон законно. Нині ми готуємо їм вмотивовані відповіді. До речі, представники ЗМІ, які вчинили таке саме правопорушення, вже прибули на кордон, їм вручили протоколи про адмінправопорушення ст. 204, прим. 1, які будуть розглядати в судах. Такий самий протокол ми вручили і Саакашвілі. За нашими даними, незаконно кордон перетнули близько 30 осіб, але наразі встановлено лише 21. Окрім нардепів і представників ЗМІ, на територію України потрапила група мовчазних кремезних чоловіків, яких ми вважаємо охороною екс-губернатора Одещини.

А чому Саакашвілі розповідає, що у нього вкрали паспорт? Бо всі ж розуміють, що це дурниця — вкрасти паспорт і не вкрасти гроші!

Ну, це може бути зумовлено саме тим, що він в’їжджав в Україну не за українським паспортом, а за якимось іншим. Відповідно, в українському про його в’їзд просто не було жодної відмітки. Але це тільки моє припущення.

Саакашвілі не може отримати статус біженця?

В жодному разі. Він в’їжджав в Україну з Польщі, де йому нічого не загрожувало.

А кого, на Вашу думку, зроблять крайнім у цій історії?

Керівництво всіх силових і владних структур має повну інформацію про ці події. І впевнений, що нагорі ніколи не ухвалять необґрунтованих рішень, за які потім усім буде соромно.

Цей прорив кордону — це приниження держави?

Я вважаю, що це те саме, якби хтось спалив наш Державний Прапор чи збив Герб. Це дуже тривожний прецедент. Якщо ми не зможемо втримати цілісність своїх кордонів на Заході, то про яку цілісність кордону ми можемо говорити на Сході? Знаєте, один народний депутат після прориву, вже без камер, підійшов до мене і грубо обматюкав. Я ледве стримався і лише сказав йому: «Ви ж не вічно будете народним депутатом, правда?». У мене таке враження, що дехто просто забув про те, що будь-яке порушення закону чи приниження когось рано чи пізно повернеться до нього бумерангом.

Микола САВЕЛЬЄВ

 Опубліковано : 21.09.17 | Переглядів : 2799

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
 
Реклама