Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Агенти змін

Агенти змін

Присяжні: НЕзалежні та Неупереджені

У Галицькому районному суді Львова лежать чотири кримінальні провадження, які не розглядають через нестачу присяжних. Наприклад, справу стосовно осіб ромської національності, яких звинувачують у вбивстві та розчленуванні власної дитини, не можуть розглянути вже чотири роки. Присяжні відмовляються брати участь у розгляді цієї справи.


   Про це повідомила голова Галицького районного суду Львова Ірина Волоско під час прес-конференції на тему «Хто такі присяжні та як громадяни можуть бути залучені до здійснення правосуддя? Старт інформаційної кампанії у Львівській області», що її організували представники судової гілки влади та органи місцевого самоврядування Львівщини, щоб глибше ознайомити громадськість із функціями присяжних в Україні, та закликали громадян ставати, власне, цими агентами змін у судовій системі.

   Виконання обов’язків присяжних — нова концепція в українському законодавстві. Її запроваджено у 2012 році для кримінальних справ, а з 2016 року, коли набули чинності судова та конституційна реформи, цивільні справи також повинні розглядати за участі присяжних. Ці зміни спрямовані на забезпечення більшої незалежності та прозорості під час розгляду справ у судах. Відомо, що станом на 15 вересня 2017 року у Львівській області працюють 549 присяжних, натомість потрібно 955. Зі збільшенням кількості судових слухань за участю присяжних зросла й потреба в них.

«Стань частиною спільного правосуддя!»

   Про роль Консультативної місії Європейського Союзу в тому, щоб якісний і кількісний склад присяжних у Львівській області сягнув

100 %, розповів  радник та тренер з питань верховенства права регіонального представництва КМЄС Маркус Ролофс.

   «Сьогодні ми бачимо спільні зусилля представників судової системи та міської ради у зверненні до громадян і заохочення їх бути присяжними — учасниками судового процесу. Як і в багатьох інших країнах світу, присяжні є невіддільною частиною правосуддя. Обов’язок присяжних — громадянський обов’язок, який надає більшого рівня законності судовим рішенням і показує, що вони ухвалюються не лише державною установою, а й за участю громадян. Таким чином, участь пересічних громадян у здійсненні правосуддя є важелем демократичного контролю судових установ, — розповів Маркус Ролофс. — Присяжними можуть стати люди з абсолютно різних сфер діяльності. Наразі нестача присяжних сягає майже 40 % від потрібної кількості. Таким чином, правосуддя не здійснюється вчасно, відкладається. Скоєні правопорушення залишаються без відповідної уваги. Як результат, злочинці залишаються непокараними, підозрювані залишаються під вартою, земельні ділянки незаконно використовують. Отже, сама система, яка покликана захищати громадян, порушує їхні законні права. Ми сьогодні зібрались тут для того, щоб це змінити! Тож приємно, що керівництво органів судової системи області виступає з відкритим закликом до громадськості ставати присяжними».

«Доба застою»

у розгляді справ

    «На сьогодні до списку присяжних Галицького районного суду внесено лише шість осіб, хоча для відбору потрібно щонайменше сім.  Громадськість нині говорить про недовіру до суду. Разом із тим, громадськість не хоче брати участь у судочинстві зсередини, не хоче довідатися, як важко оцінювати докази, як важко ухвалювати рішення щодо винуватості чи невинуватості особи, — каже голова Галицького районного суду Львова Ірина Волоско. — Ми вважаємо, що важливим є не тільки кількісний, а й якісний склад присяжних. Ценз від 35 до 60 років доволі розлогий, немає професійних обмежень, як-от наявність юридичної чи іншої спеціальної освіти. Головне, щоб людина мала високий рівень почуття громадянського обов’язку».

Присяжні — незалежні

та неупереджені

   Про критерії та процес відбору присяжних розповіла Гелена Пайонкевич, начальник юридичного управління Львівської міської ради. На її думку,  людина, яка не має юридичної освіти та ніколи не працювала юристом — це найкращий контролер діяльності професійного судді. Бо така людина покликається на свою совість і серце.

   «Хочу згадати події п’ятирічної давнини, коли ми формували списки присяжних, мали заяв у рази більше, ніж потрібно було судам для формування списку присяжних. Проте коли справи переходили до безпосереднього розгляду, кількість присяжних скоротилась. Найгірша проблема в Галицькому суді. Не достатньо відповідати критеріям, вказаним у законі, ще треба мати внутрішні переконання і готовність до такої відповідальності. На мою думку, інститут присяжних має складатись із людей, які не мають жодного стосунку до системи судочинства та не мають юридичної освіти, тому що присяжним слід виносити рішення з гуманістичної точки зору. Присяжний повинен буди справедливим, незалежним та неупередженим», — вважає Гелена Пайонкевич.

Деякі суди зовсім

не мають присяжних!

   «Функції державної судової адміністрації стосовно присяжних полягають у внесенні подання органами місцевого самоврядування кількісного складу присяжних, необхідних для того чи іншого судового рішення, та оплата праці присяжних. Щодо першої функції, то відомо, що наразі відбувається чергова судова реформа, ЗУ  «Про судоустрій і статус суддів»  набрав чинності 30 вересня, перед тим положенням було визначено півроку на формування нових списків присяжних для окружних судів. На сьогодні окружні суди ще не створено. В нас, по суті, вчасно не сформувались списки присяжних. На сьогодні в деяких судах недостатня кількість присяжних, серед таких судів — Галицький, Шевченківський, Личаківський. Для формування суду присяжних треба принаймні відібрати сім громадян. Для альтернативного процесу відбору потрібно, щоб було щонайменше п’ятнадцять охочих вступити до «лав» присяжних. Станом на сьогодні є суди, які загалом не мають присяжних», — повідомив начальник територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області Віктор Дейнека.

Оплата праці присяжних — як у суддів

   Відомо, списки присяжних формуються за місцем реєстрації. За словами Віктора Дейнеки, оплата праці присяжних здійснюється на рівні посадового окладу судді, що становить 16 000 грн. Відповідно, в середньому, на сьогодні година роботи присяжного коштує 100 гривень. Коли повністю пройде судова реформа в 2020 році, оклад судді становитиме близько 56 тисяч гривень, тоді, відповідно, зросте оплата праці присяжних, але це ще тільки перспективи.

Присяжні — агенти змін судової системи

   За словами судді Львівського окружного адміністративного суду,  президента ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування» Володимира Кравчука, судова влада — найбільш народна влада в Україні. І це не просто популярне гасло. Суд присяжних насправді є інструментом, який дозволяє чітко й однозначно залучити пересічних громадян до Феміди на рівних із суддею. «Конституція України гарантує кожному право на суд присяжних, але чи можливо реалізувати це право, якщо немає присяжних? Чому громадяни не прагнуть ставати присяжними? Хіба це не прояв позиції відстороненості? Кожен хоче мати право на суд присяжних, але мало хто хоче бути ним. Асоціація розвитку суддівського самоврядування опікується проблемами суду присяжних, оскільки саме присяжні можуть стати чи не найбільшими агентами змін судової системи», — наголошує суддя.

Суд в умовах інформаційної війни

   «На суд намагаються навішати різні ярлики, таврувати його. В таких ситуаціях суд беззахисний, бо дотримується рамок етики. Де ви побачите, що суд публічно звинувачує когось, наприклад, у корупції? Судді дуже обережні до слів! Тому, що більше людей знатимуть правду, ситуацію, яка відбувається в судах, то менше насправді буде таврування судової системи. Громада присяжних могла б бути рупором змін», — вважає Володимир Кравчук.

 7 причин стати присяжним

   «Це спосіб бути справжнім суддею. Ви голосуєте, ухвалюєте рішення, від вас залежить усе. Ви не просто працюєте суддею, а й отримуєте винагороду як суддя. Ви рівний зі суддею. Суддя отримує гроші, і ви отримуєте гроші. Це не є громадське навантаження. При чому ставка за годину часом більша, ніж платять на мітингах. Це цікаво. Замість того, щоб дивитися реаліті-шоу по телебаченню, ви самі учасник реаліті-шоу. Від вас залежить усе», — із захопленням розповів про переваги присяжних суддя Володимир Кравчук. «Це суспільно корисна зайнятість. Замість того, щоб судити всіх і вся, обговорюючи у підворітні, прийдіть у суд і судіть по-чесному, беріть на себе мужність, відповідальність, сміливість говорити, як у тій чи іншій ситуації діяти справедливо. Це повчально. Ви можете не знати права. Але якщо ви хоча би один раз справу від початку до кінця прослухаєте, то, щонайменше, кримінальне право і кримінальний процес для вас будуть значно зрозуміліші. А якщо дві-три справи, а ще цивільна справа — повірте, до вас весь район ходитиме на консультації. Контакти зі суддями. Для когось справді важливо знати, що він є гарантом справедливості. Хто, як не ви?», — додав він.

Анастасія ШЕВЧЕНКО

 Опубліковано : 28.09.17 | Переглядів : 376

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
 
Реклама