Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Війна і мир за Порохову вежу

Війна і мир за Порохову вежу

Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України не хоче втратити приміщення Порохової вежі, яке з 50-х років XX ст. функціонує як Будинок архітектора. Натомість Львівська обласна рада як власник вирішила, що споруду на вул. Підвальній, 4 використовують неефективно. Протистояння між обома структурами нині в стадії вичікування, та рано чи пізно сторонам доведеться діяти. Миром або «війною».

   Свої майнові права Львівська обласна рада озвучила у березні 2016 року. Відповідно до рішення депутатської комісії комунального майна та приватизації, управління майном спільної власності Львівської обласної ради подало до суду і виграло позов про вивільнення приміщення підприємцем, який на підставі договору про співпрацю зі Спілкою архітекторів відкрив у 2015 році на першому поверсі вежі ресторан. Суд потрактував укладений договір про співпрацю як приховану оренду. «ЛОО Спілки архітекторів уклала з приватним підприємцем Інною Яцейко договір про співпрацю на

5 років. Унаслідок рішення суду спілка, хоч і не з власної вини, не дотримала зобов’язань перед особою, яка відгукнулася на нашу пропозицію фактично з альтруїстичних міркувань і вклала власні кошти в ресторан. Заклад не давав якихось надмірних прибутків. Крім того, суд ще й оштрафував підприємицю, — розповів заступник голови правління спілки з фінансово-господарських питань Богдан ГОЙ. — На відкритому конкурсі на облаштування клубного ресторану з функціонуванням закладу громадського харчування на першому поверсі Будинку архітектора перемогла ФОП «Яцейко І. В.». Членам правління спілки сподобався ресторан, що його Інна Яцейко організувала в Будинку вчених. Зазначу, що свою пропозицію на конкурс подавала й компанія «!Фест», яка підготувала дуже добру презентацію. Однак саме дуууже хороша підготовка насторожила спілчан. Виник сумнів, чи не відсуне згодом «!Фест» Спілку архітекторів на периферію. Нам розходилося, щоб управлінська компанія зайшла на умовах співпраці, а остаточне право голосу мала спілка: у виборі меню, інтер’єру тощо. Ішлося не про стандартний генделик, а про клуб. Центр проіснував неповні два роки, а скільки різних заходів там відбулося! Гостями Архітектурного клубу з авторськими лекціями були Мірослав Сульма з Польщі, Моше Загай з Ізраїлю, Жан-Люп Солен із Франції, тут відбувалися різноманітні презентації фірм архітектурно-будівельного спрямування, студентських проектів, святкування днів архітектора, різдвяних свят тощо. Члени спілки навіть надавали свої кошти, обладнання, книжки, картини, макети тощо для функціонування клубу».

   Від весни цього року ресторан у Пороховій вежі не працює, а Спілка архітекторів далі опікується будівлею. Обласна організація спілки покликається на датоване 1994 роком розпорядження представника президента Степана Давимуки, яким будівлю Порохової вежі передали в безоплатне користування ЛОО Спілки архітекторів. Начальник управління майном спільної власності Львівської облради Микола Бандра наголошує, що законодавство змінилося, безоплатне користування тепер не передбачено ні для громадських організацій, ні для приватних структур. У рішенні від 25 квітня 2017 року Львівська обласна рада запропонувала надати в оренду ЛОО НСАУ строком на рік приміщення другого поверху Порохової вежі площею 239,4 кв. м, встановивши орендну плату одна гривня за квадратний метр на місяць. Натомість у спілці не погоджуються з аргументами облради: «Документ про безоплатне користування — юридично чинний. Це право ніде не зареєстровано, бо його не можна зареєструвати, — зазначив Богдан Гой. — Але це право зафіксоване у відповідних документах. Тому спілка не потребує брати в оренду те, чим має право безоплатно користуватися». 

   Богдан Гой наголошує: «Оскільки Порохова вежа — пам’ятка національного значення, й інформацію про це підтвердило у своєму листі на адресу спілки Міністерство культури, то змінити його користувача, а орендар — теж користувач, можна тільки з погодження Мінкульту. Ми готові співпрацювати з власником приміщення і жодним чином не заперечуємо його права власності. Але це не означає, що відмовляємося від свого права на користування усім (!) будинком. Тим паче, що будинок реставрували та утримували увесь цей час лише силами і коштами спілки, зокрема з членських внесків». Заступник голови правління спілки архітекторів вбачає вихід зі ситуації у створенні робочої комісії при обласній раді за участі представників облдержадміністрації, спілки, депутатського корпусу, профільних управлінь: «Комісія мала б вивчити, на яких засадах можна спільно створити в приміщенні Порохової вежі повноцінний архітектурно-мистецький центр. Концепція центру, яку ми розробили, передбачає функціонування у вежі ресторану, бібліотеки, виставкового центру, прес-центру, залу для громадських зібрань. Не йдеться про заробляння грошей, а про збереження пам’ятки та забезпечення активної повнокровної роботи архітектурної громади Львівщини».

   У чому суть конфлікту між спілкою та облрадою? На думку Богдана Гоя, усе впирається в цінність і привабливість приміщення Порохової вежі: «Цей будинок можна перетворити на черговий орієнтований на туристів заклад. Скажуть, що архітектори довели до ручки, а ми знайшли ефективного інвестора. У Львові є люди, готові вкладати великі гроші, це зовсім інший рівень інвестицій. Їх не цікавить тільки перший поверх. Як на мене, основна ідея нинішнього конфлікту — витіснити з Будинку архітектора архітекторів. Тому ми розуміємо, що б’ємося не тільки за перший поверх, а за Будинок архітектора, який зробили навіть не ми, а наші попередники — видатні львівські зодчі. Втратити Будинок архітектора було б щонайменше несправедливо щодо них. Саме в Пороховій вежі відбулося перше засідання Народного руху України, тут відбувалися основні події, пов’язані з культурно-мистецьким життям нашого міста. Хотілося б, щоб ця традиція тривала. Ніхто не хоче бути тією людиною, за кого Будинок архітектора буде втрачено. Якщо тишком-нишком ухвалять якісь рішення і комусь це приміщення віддадуть, нам доведеться боротися. Ми, звісно, «крові поп’ємо», в нас є і ресурси, і можливості, і симпатики, і юристи, і громадські організації готові нас підтримати. Але така боротьба — деструктивна, вона не дасть нам змоги виконувати реальну роботу, необхідну архітекторам та мешканцям Львова. А працюючи разом з обласною владою на конкретний результат, могли б досягнути значно більшого для всіх».

   Микола Бандра озвучує позицію управління майном спільної власності Львівської обласної ради: «Обласна рада як власник пропонує спілці оформити угоду оренди на приміщення другого поверху; третій поверх, де є актовий зал, — надати в спільне користування спілки і ради для організації заходів, а на перший поверх, який має комерційне призначення, провести конкурс. Решту простору, на думку власника, треба використовувати ефективніше. Якщо приміщення не задіяне, як-от перший поверх будівлі, то бюджет втрачає кошти. Рада не ущемила суттєво інтересів спілки. А щодо клубного ресторану, то громадська організація за своїм статутом не може провадити таку діяльність. Наступний крок власника — пошук коштів на поліпшення стану приміщення, зокрема на проектно-кошторисну документацію». Чиновник додає, що управління зобов’язане виконувати рішення ради: «Якщо рада не змінить свого рішення, його потрібно виконати. Або добровільно, або примусово. Якщо спілка не погодиться на пропозицію ради, доведеться вдаватися до непопулярних кроків, які мені не подобаються, але які я зобов’язаний робити, хочу чи ні. Суд задовольнив позов щодо ресторану, і виконавча служба його виконала, так само суд задовольнить позов, у разі його подання, і про перебування спілки у приміщенні Порохової вежі. Але я все-таки думаю, що здоровий глузд переможе, і до непопулярних кроків вдаватися не доведеться».

Наталя ДУДКО

Коментар

   Заступник голови Львівської обласної ради Володимир ГІРНЯК:

   — Ключове питання, на якому хотів би наголосити, щоб заспокоїти громадськість: Порохову вежу не можна приватизувати. Були підозри й ходили активні чутки, що цю будівлю хочуть вивести з комунальної власності. Можу запевнити, в тому, що від мене залежить, що цього не станеться. Це визначальне питання, і навколо нього треба будувати компроміс і подальший розвиток. Ми обговорювали з представниками Спілки архітекторів можливі виходи зі ситуації. Пропонували два поверхи залишити за спілкою, а на перший оголосити конкурс. Враховуючи конфліктність питання, остаточного рішення ще не ухвалено. Я за те, щоб жодного конфлікту між громадськістю, Спілкою архітекторів і обласною радою не було. Перший поверх спілка здавала в оренду, що було незаконно, тому кафе, яке там функціонувало роками, у такій самій формі функціонувати не може. Здавати приміщення в оренду має право управління комунальної власності, тоді кошти від оренди потрапляють до обласного бюджету. Треба шукати варіант виходу зі ситуації. Можливо, розмістити в приміщенні вежі ще якусь обласну установу, яка має історичну цінність. Але усе це ще на стадії обговорення. 

 Опубліковано : 05.10.17 | Переглядів : 821

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Гру.2017»
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Реклама