Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Мільйони на застарілі технології Європейські кошти на «львівське сміття»

Мільйони на застарілі технології

Європейські кошти на «львівське сміття»

Стартували нові дискусії щодо проекту будівництва сміттєпереробного заводу на території ТЕЦ-2 та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, на реалізацію якого Львівська міська рада має отримати 110 мільйонів євро.



Відомо, ці кошти мають надійти з кількох джерел: кредит ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) —

25 млн євро та грант від Фонду екологічної підтримки у розмірі 10 млн євро. Ще близько 75 млн євро планує надати Європейський інвестиційний банк (30 млн євро на рекультивацію звалища в Грибовичах,

та 45 млн євро — на будівництво екологічного сміттєпереробного комплексу). Підтвердження цьому є у відповіді Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яку прес-клуб «Львів» отримав на свій запит. Зі свого боку, Львів повинен надати на ці проекти 100 млн гривень. Ці кошти Львівська міська рада закладає в бюджет розвитку на наступний рік.

Що за звір — ЛКП «Зелене місто»?

   Кредит від ЄБРР буде наданий під 7 % річних. Про це у четвер, 28 вересня, під час прес-конференції на тему: «Хто, коли і за чиї кошти робитиме рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та будуватиме сміттєпереробний завод у Львові?» — повідомив директор новоствореного львівського комунального підприємства «Зелене місто» Вадим Ноздря. Саме це підприємство буде рекультивувати сміттєзвалище у Грибовичах. Проект рекультивації об’єкта, згідно з меморандумом між ЛМР та французькою компанією «Egis» від 17 березня 2017 року, нині готує ця французька компанія, повідомив у відповіді на запит Львівського прес-клубу в.о. директора департаменту з питань поводження з відходами ЛМР.

   Відомо, що ЛКП «Зелене місто» є правонаступником комунального підприємства «Крокус-послуги», згідно з ухвалою міської ради від 29 червня 2017 року «Про реалізацію намірів кредитного фінансування щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва потужностей сортування твердих побутових відходів». Таким чином, перейменоване ЛКП є можливим позичальником за кредитним договором із Європейським банком реконструкції та розвитку. Крім того, вищезазначеною ухвалою міський голова пан Андрій Садовий доручив директору «Зеленого міста» панові Вадиму Ноздрі вести переговори з банком. Чим зумовлена довіра до новоспеченого ЛКП? На сьогодні виникає низка запитань. Навіщо потрібне «Зелене місто»? Чи не ліквідують його після отримання європейських коштів та розпорядження ними, адже на реалізацію проекту справді запланована, погодьтесь, чимала сума…

Реалізація проекту в дії

   «Завдання, які поставлені переді мною: насамперед забезпечити отримання кредитного і грантового фінансування для цих двох проектів. Нині ми виконуємо всі необхідні процедури, зокрема готуємо документацію. Тендер планується двостадійний, тому ми намагатимемося розпочати його проведення у 4 кварталі цього року, аби до початку березня мати чітке розуміння, з ким ми працюватимемо над його втіленням, — пояснює директор ЛКП «Зелене місто» Вадим НОЗДРЯ. — Сьогодні заборонена будь-яка діяльність на Грибовицькому звалищі. І лише місяць тому ЛМР вдалося через суд домогтися дозволу на проведення обвідного каналу фільтратів. А щоб розпочати рекультивацію звалища, треба розробити комплексний проект, провести громадські обговорення та експертизу, а потім через суд переконувати прокуратуру, щоб та зняла свою заборону».

Додаткові кошти зайвими не будуть!

    «Нам австрійські колеги, які працювали зі схожим проектом у Болгарії, надали розрахунки вартості на метр квадратний. Я був здивований, бо в них це не так уже й дорого. Йдеться про 30 євро на метр. У нашому випадку, можливо, через те, що був зсув, цей бюджет буде більшим. Площа Грибовицького сміттєзвалища  становить приблизно

38 гектарів, тепер, після зсуву, напевно можна рахувати 40 гектарів, щонайменше, — розповів Вадим Ноздря. — В цьому проекті зайвих коштів не буде. До кінця 2019 року ми не маємо можливості чекати, поки відкриється фінансування. Власне, якщо подивитись на ту угоду, яку ми підписали в червні, і те оголошення, яке з’явилось три тижні тому на сайті ЄБРР, то  вже збільшено фінансування на 5 мільйонів євро. Це, власне, для того, щоб ми побудували основну частину заводу, тобто механічне сортування і тунелі біологічної стабілізації органічної фракції. Це дозволить Львову скоротити об’єм ТПВ на 70 %, тобто залишки становитимуть приблизно 30 %, з якими треба щось робити», — додав пан Ноздря.

Куди тоді подінеться умовне паливо?

   «Десь 30-35 % продуктів діяльності заводу може бути використане, як умовне паливо на цементних підприємствах. Це серйозна економічна складова заводу, для зменшення його збитковості. Наразі це планове збиткове підприємство. Чому? В Європі середній тариф на переробку 1 тонни ТПВ на таких підприємствах становить 30-50 євро. Це той тариф, який робить підприємство беззбитковим. Але якщо ми домовимось із сучасними підприємствами, які працюють із сухим циклом, то нам потрібно залучати додаткові інвестиції», — повідомив директор ЛКП «Зелене місто».

Незрозумілі схеми

   В еколога МБО «Екологія-Право-Людина» Алли Войціховської виникла вервиця запитань до технічної та екологічної складової запропонованих проектів. На кшталт: «В чому саме полягатиме механіко-біологічна переробка відходів? Чи відсортовуватимуть їх? Чи будуть зневоднювати, висушувати відходи, і яка їх подальша історія?». «Хотілося б нарешті побачити міську раду відкритою, прозорою. Всі документи, які ми маємо, скидаються на схеми, створені ЛКП «Зелене місто». Пан Вадим сьогодні озвучив, що це підприємство буде забезпечувати фінансування цих проектів: будівництво комплексу механіко-біологічної переробки і рекультивацію полігону. Але, окрім того, рішенням Львівської міської ради фінансування було доручено (оскільки ЛКП «Львівспецкомунтранс» вийшло з цієї схеми)  Департаменту фінансів міської ради. На сьогодні функцію замовника комплексу з переробки відходів передано «Львівтеплоенерго», яке 20 червня уклало угоду з харківським підприємством, яка стосується розробки проектної документації, розробки сміттєпереробного комплексу, продуктивністю 240 тисяч тонн на рік. Виконавець цих робіт —  котлобудівельне підприємство ПрАТ ХКП «Котлоенергопроект», — повідомила Алла Войціховська. 

Гроші на вітер?

   До того ж, екологи вважають, що гроші, які Львів має намір отримати від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та будівництво сміттєпереробного заводу, будуть використані для впровадження застарілих  технологій. «Для чого витрачати шалені кошти, мільйони позичених грошей на технології, які не мають майбутнього?», — питає еколог Алла Войціховська. «У Вільнюсі сміттєпереробне підприємство з механіко-біологічною технологією стикнулось із проблемою: вони не мають куди дівати тверде відновлене паливо, цементні заводи його не приймають, і відходи просто потрапляють на сміттєзвалища. На нашу думку, це сумнівний проект», — висловила думку екологів пані Алла. На підтримку аргументів еколога виступив юрист ГО «Бюро екологічних розслідувань» Анатолій Павелко: «На сьогодні у нашої екологічної організації виникає низка запитань щодо того, що взагалі пропонується місту Львову. Думка нашої організації полягає в тому, що, на превеликий жаль, проект, який пропонують для реалізації, — несучасне слово у технології переробки. Це недоцільні витрати коштів, бо, умовно кажучи, за 10 років ми навчимо населення сортувати сміття. Через 10 років ми зіштовхнемось з тим, що ця технологія вже буде застаріла. Ми знову підемо по світу з простягненою рукою на впровадження чергової інноваційної технології».

Альтернатива: Доступно! Дешево! Екологічно безпечно!

   На думку еколога, серед альтернативних заходів виходу зі ситуації, яка склалась, є декілька варіантів: встановлення сміттєсортувальної лінії, додаткових контейнерів на органічну фракцію, компостування органічних відходів та полігон для залишків тих відходів, які не відсортовуватимуться. «Відкрито! Просто! Доступно! Дешево! Тих чергових схем, які нині вигадують, не має бути», — підсумувала Алла Войціховська.

   Тож, питання, який метод переробки відходів має сьогодні обрати Львів, залишається відкритим. Та хто гарантуватиме нормалізацію екологічного стану довкілля, аби люди не потерпали від інноваційного, на думку розробників проекту та міської ради, сміттєпереробного комплексу? Наразі на низку важливих питань, як з екологічного, так і з фінансового боку, громадськість так і не отримала чіткої відповіді! Далі буде…

Анастасія ШЕВЧЕНКО

Коментарі

   Валерій ВЕРЕМЧУК, голова фракції «Народний контроль» у Львівській міській раді:

   — Коли говорити про кошти від європейських інституцій, то насправді місто вже має досвід співпраці з цими інституціями. Якщо говорити про контроль за фінансами та якість робіт, то він, як на мене, організований набагато якісніше в Україні звичайними бюджетними коштами, бо проводиться тендер за міжнародними вимогами. Тобто проходить тендерний відбір виконавця, генерального підрядника. Крім того, за виконанням робіт та витрачанням коштів стежить незалежний технічний нагляд. Загалом, контролювати такі масштабні проекти дуже складно. Якщо оцінювати рівень контролю, то він у ЄБРР та Європейського інвестиційного банку на гідному рівні. Інше питання — місто братиме кошти в кредит. Валюта нестабільна, нібито невеликий відсоток може стати непідйомним унаслідок підвищення курсу. Тому пропозиція «Народного контролю», і моя особиста, полягала втому, щоб окрім роботи з кредитом, пошуку співпраці з Європейськими інституціями, оголошувати відкритий інвестиційний конкурс, щоб міжнародні та українські компанії, які мають відповідний доступ, зі своїми пропозиціями, технологіями та фінансами пропонували свою співпрацю. В результаті треба відбирати найкращого інвестора на комплексне вирішення проблеми будівництва та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. На жаль, ні міський голова, ні більшість колег у міській раді нас не підтримали, тому місто наразі далі рухається шляхом отримання кредиту.

   Любомир БОСАНЕВИЧ, депутат ЛМР від фракції «УКРОП»:

— Важко нині сказати про розвиток цього проекту з фінансового боку. Щодо коштів, розрахованих на реалізацію проектів будівництва сміттєпереробного заводу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища: ці кошти не проходитимуть через бюджетну комісію. За них безпосередньо відповідатиме комунальне підприємство, яке їх отримує, і управління фінансів. Питання полягає в тому, хто будуватиме. На мою думку, ці кошти насправді мають бути в місті, тільки їх мають контролювати депутати, через бюджетну комісію та сесію ЛМР.

 Опубліковано : 05.10.17 | Переглядів : 709

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
 
Реклама