Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Інша жінка

Інша  жінка

Краса і зловісність на зламі століть. У Львові експонують сецесійні листівки


Тематика колекції ретро-листівок кінця ХІХ — початку ХХ століття з приватної колекції Оксани Бобошко-Вандерховен, частину якої представили на виставці «Carte postale: жінка на зламі епох» у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, спонукала промовців розмірковувати під час відкриття експозиції про жінок. «Ця виставка не тільки про поштівку, а й про жінку. Нерідко люди мають ілюзію, що вони розуміють, що таке жінка, і в соціальному аспекті теж. Буття жінки змінюється, і змінюється її вигляд. Цікаво досліджувати феномен буття жінки і того, як вона себе подає. Бо жінки часто достосовуються до стандартів, які накидає їм суспільство», — зазначив генеральний директор галереї Тарас Возняк.

   На захоплення, часто зверхнє, жінкою як об’єктом доречно поглянути в дзеркальному відображенні. Уявити, що відкривають виставку про чоловіка на зламі епох (наприклад, кінця XX — початку XXI ст.). Поміркувати, чи розуміють нині чоловіків і які в них проблеми зі соціальною адаптацією. Помилуватися їхньою красою. Можливо, колись галерея мистецтв чи інший заклад запросять на таку експозицію.

   Щодо сецесії, то цей стиль — невіддільний від образу жінки. «На межі XIX — XX століть образ жінки стає однією з домінантних тем у мистецтві. Зрештою, таке можна сказати й про інші епохи. Проте, на противагу до інших часів, епоха «fin de siecle» пропонує кардинально інший образ — образ жінки сильної, самостійної, пристрасної й підкреслено чуттєвої, але водночас жіночної і трагічної. Героїнями поетичних, музичних і живописних творів стають жінки амбівалентні — носії подвійної сутності — краси і потворності, ніжності та сили, тобто особистості суперечливі й химерні, що цілком відповідало духові епохи, — зазначає співкураторка виставки Олександра Калініченко. — Видатні європейські митці створюють низку парадоксальних образів, таких як жінка-сфінкс, що поєднує тваринну пристрасть і тендітну красу. Особливо популярним був образ Медузи, химерної істоти, в якій поєднувалися жіноча краса і зловісність. Цей та інші образи проникали і в масову культуру, зокрема на листівки. До речі, характерною ознакою культурного життя на межі XIX і XX століть було змішання і взаємопроникнення елітарної та масової культур». Як акцентують організатори експозиції, на предметах декоративно-ужиткового мистецтва, в ужитковій графіці, зокрема на поштових листівках, зображали «струнких, вигнутих, як стебло, жінок, з розпушеними пасмами волосся з дивними кучерями».

   Саме амбівалентний образ «Медузи» з полотна Яцека Мальчевського з фондів галереї мистецтв — своєрідний символ цієї сецесійної експозиції, що триватиме 29 листопада. Він додає виставці нотку химерної (не)сецесійної «зловісності», відчути яку можна, зробивши «фото на пам’ять» з виготовленим спеціально макетом з репродукцією роботи. Цей та інші спеціально дібрані експонати з фондів галереї, а також витинанки Дарії Альошкіної доповнюють збірку ретро-поштівок.

   Оксана Бобошко-Вандерховен понад десять років тому одержала колекцію сецесійних листівок в подарунок від польського філокартиста Кшиштофа Юзефацького. Він почав збирати сецесійні поштівки після трагічної смерті дружини. Нова власниця колекції збільшила її приблизно вдвічі: нині в неї приблизно 2000 листівок, на виставці представлено понад сто. «Це дуже інтимна колекція, я люблю переглядати її вдома, в камерній атмосфері, — розповідає пані Оксана. — А виставити спонукала зустріч з людиною, яка сказала: ти маєш скарб, і з ним треба виходити в люди».

«У поштівку вигідно вкладати гроші»

   Співкуратор виставки, завідувач відділу європейського мистецтва XIX — XXI століття ЛНГМ імені Бориса Возницького Іван Дудич — про особливості мистецтва сецесійної поштівки.

   — Жіночі образи на сецесійних поштівках з колекції Оксани Бобошко-Вандерховен дуже багатогранні. На них постає жінка наче з епохи Ренесансу на репродукції картини з Богородицею і гульвіса початку XX століття — жінка, яка курить сигару. Саме образ жінки — найпопулярніша тема на зображеннях листівок того часу, поширені були також пейзажі та жанрові види.

   Спершу листівку вважали чимось ужитковим і навіть елементом кітчу, несмаку. Але минув час, і з’ясувалося, що тогочасна друкарська техніка нерідко використовувала літографію, вручну домальовували, доклеювали різні елементи. Цінність має також каліграфія написів на поштівках. Крім того, усе, що пройшло рубіж ста років, стає історичним фактом і зацікавлює істориків та мистецтвознавців. Відповідно, листівки — втілення епохи, її свідок, невіддільний елемент.

   Cецесія, арт-нуво, арт-деко, ліберті, сецесіон, модерн — усе це назви одного стилю. Йому було підпорядковано все — від вигляду пряжки на чоловічому паску до флюгера на будинку. Це перший усеохопний стиль, який зійшов на солодкавість, несмак і кітч. Так само, як свого часу бароко перевтілилося у витіювате рококо. Але минув час, і від цієї чіткої солодкавості люди почали потрохи відмовлятися. Працівники відділу європейського мистецтва XIX — XXI століття галереї мистецтв виокремили кілька типів у колекції Оксани Бобошко- Вандерховен. Один із найцікавіших — символізм (жінки-химери). Наступний тип — жінка і нові професії: жінка як художниця, як акторка, як співачка. І жінка-військова: є три поштівки, які представляють жінку в мундирах австро-угорської армії. Є зображення першої у світі фотомоделі — балерини Клео де Мерод. Окремий блок — блискучі сильветки, графічні зображення акторки Ірини Сольської. У колекції їх 43, на виставці представлено дев’ять. Є зображення персонажів італійської комедії дель-арте, сецесійних жінок, фотопоштівки.

   Перші поштівки з’явилися в Австро-Угорщині 1869 року, а 1872-го — у Російській імперії. Згодом вони набули шаленої популярності, зокрема й серед колекціонерів. Спершу на них не було жодних зображень, лише адреса відправника й одержувача, а на звороті — нагадування про те, що пересилання листівки потрібно оплатити поштовою маркою. Один із найцікавіших пунктів на поштівці — ремарка про те, що поштова спілка не відповідає за зміст листівки. Люди часто відправляли анонімно у відкритому вигляді (cart postale — «відкритий лист», без конверта) анархістичні повідомлення за царських часів або відверто фривольні, вульгарні привітання. Експонати можна оглянути з обох боків і спробувати відчитати написи й поштові погашення. На листівці місця було зазвичай небагато, і люди писали химерним дрібним почерком, щоб помістилося максимально багато інформації.

   У Львові є чимало колекціонерів листівок. Щоцікаво, за останні 6 — 8 років ціна на антикварні поштівки збільшилася приблизно в 14 разів. Для порівняння, вартість ікон — у 5 — 6 разів. Тобто поштівка стає вигідним капіталовкладенням.

Наталя ДУДКО, фото з Фейсбуку

 Опубліковано : 11.10.17 | Переглядів : 352

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Гру.2017»
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Реклама