Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Медреформа: перезавантаження

Медреформа: перезавантаження

Як лікувати? Де лікуватись? За  що платити? — основні питання до нової системи медобслуговування.  «Ратуша» намагалась знайти відповіді та зрозуміти, як та коли запрацює медична реформа на Львівщині.

Про те, що вкрай потрібно комплексно реформувати медицину, говорили довгі роки, але узгодження концепції відбувалося зі скрипом і скреготом. Страхове лікування, угода з лікарем, аналізи, які оплачуватиме держава, та інші нововведення, які  чекають на українців уже незабаром, розкололи електорат на два табори: ті, які вважають, що це гідний «Європейський приклад», та ті, які новоспечену реформу називають геноцидом для народу.

   Попри політичне «протягування» та «затягування», Верховна Рада України все ж ухвалила медичну реформу. Народні депутати у другому читанні проголосували законопроект № 6327, що докорінно змінює систему охорони здоров’я. А в першому читанні парламентарі також проголосували за законопроект № 6604, що забезпечує фінансування реалізації медичної реформи з державного бюджету.

Що це за законопроекти?

   Як пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я, з 2018 року в Україні починає працювати національна страхова система, яка покриватиме лікування кожного українця. А сама медична реформа розпочнеться зі змін у фінансуванні первинної медичної допомоги. «Нова модель фінансування для закладів спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги запрацює з 2020 року. Проте у 2018 — 2019 року певні послуги будуть фінансувати у рамках пілотних проектів. Народні депутати внесли певні правки до початкового варіанту законопроекту

№ 6327. Основні з них — це відмова від співоплат та міжнародних протоколів. Однак медики можуть використовувати міжнародні клінічні настанови, згідно з наказом МОЗУ №1422. Співоплати є важливим фінансовим інструментом, що мав розширити доступ громадян до лікування, але вирішено запускати систему в класичному вигляді, як вона працює у Великій Британії та низці інших країн, без співоплат. До цього питання уряд повернеться ближче до 2020 року, адже співоплати планували запустити разом з новою моделлю фінансування амбулаторного та стаціонарного лікування. Також під час розгляду законопроекту була внесена правка, яка тимчасово, впродовж 2018 — 2019 років, дозволяє Кабінету Міністрів України використовувати механізм субвенції. Це дозволить уряду бути більш гнучким під час втілення медичної реформи. Приписна кампанія до сімейних лікарів розпочнеться не раніше, ніж Президент України підпише Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Про дату запуску буде оголошено окремо. Міністерство охорони здоров’я готує пакет нормативних документів, методичних рекомендацій та великий операційний посібник для місцевого самоврядування, лікарів та керівників медичних закладів», — інформує прес-служба МОЗ. 

   Ухвалу ж про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів у міністерстві розділяють на три основні ознаки: « Ця реформа — це революція гідності у медицині, бо гідність лікаря і гідність пацієнта — у центрі змін, які ми розпочнемо уже найближчим часом. Що це означає для пацієнта? До якого медичного закладу і якого лікаря хоче піти пацієнт — вирішуватиме він сам. Обраний ним лікар надасть йому і допомогу, і увагу — бо гроші нарешті «підуть за пацієнтом». І щоб ніхто не хвилювався щодо головного — фінансового — питання лікування: пацієнт нарешті отримає гарантії, що надані йому медичні послуги повністю оплатить держава. Що це означає для лікаря? Лікар отримує вільний вибір і свободу працевлаштування. Він матиме справедливі умови роботи й увагу керівників, бо за ним стоятимуть його пацієнти, а отже, і доходи медзакладу. Лікарі нарешті матимуть фінансові гарантії та гідну зарплату. Що це означає для медзакладу? За кожну якісну медпослугу, надану українцеві, держава заплатить медзакладу однаково. Тариф передбачатиме всі видатки для надання медичної допомоги: буде оплачена робота лікаря, медсестри, іншого персоналу, витратні матеріали, ліки, амортизація обладнання та адміністративні видатки», — повідомляють у МОЗ.

А що на практиці?

   Як працюватиме медична реформа та що вбачають у ній львівські спеціалісти, «Ратуші» пояснює сімейний лікар-практик першої міської поліклініки, депутат ЛМР Володимир РОП’ЯК. За його словами, відтепер хворі справді будуть  зобов’язані обрати собі ескулапа. «Тобто, скажімо, в сім’ї батько може мати одного лікаря, мама — іншого, а дитина — ще іншого. До того ж, якщо людина живе на Сихові, а хоче обслуговуватись на вул. Личаківській, чи їздити з районного центру до лікаря у Львові, то запросто може це зробити. До прописки це не матиме жодного стосунку. Доти ця послуга була платна й потрібно було писати заяву на переведення хворого. Також законодавством передбачено, що лікар може укласти договір не більше, аніж з двома тисячами пацієнтів. Це, безумовно, є правильно, оскільки набрати собі купу пацієнтів і не дати собі з ними раду — не вихід. А з іншого боку — це стимул для медпрацівників і лікарів працювати краще. Що краще працює медик, то більше  має пацієнтів, а відповідно, й коштів. Щодо суми коштів, які розподіляли на одного хворого від держави, то спершу передбачали 250 грн, а тепер збільшили, приблизно на 100 — 120 грн, тобто десь біля 370 гривень за особу. Відповідно, не буде вже розподілу по лікарях, скільки хто відпрацював годин, а буде показана якість роботи — кількістю пацієнтів», — каже наш співрозмовник.

   На думку Володимира Роп’яка, медицину треба реформувати, бо так, як є — бути не може. «Ніби й лікарі працюють, а пацієнти ходять лікуватись в аптеку. Хто саме його лікар — ніхто не знає, люди не звертаються. Реформа була конче потрібна, тепер буде видно, скільки реально є громадян, відбудеться перепис населення, побачимо, як працюють поліклініки, скільки в них є пацієнтів і чи є зміст їх утримувати — зазначає Володимир Роп’ як. — Наразі права має тільки пацієнт, а лікар — тільки обов’язки. Чи буде прописано в угоді права лікаря і обов’язки пацієнта — побачимо. Впродовж 2018 року люди повинні перейти на угоди, але зразку договору ще нема».

Схема дій та «гроші ходять за пацієнтом»

   Що потрібно зробити, аби отримати лікування? «Перший крок — знайти, обрати собі лікаря, незалежно, чи він працює у Львові, чи в області. Другий — укладаєте з ним договір. Третє — з нового року починають перераховувати кошти за Вас на рахунок тієї поліклініки, де працює ваш лікар. Громадянин України за сімейну медицину (первинну ланку) не сплачує жодної копійки. Тобто, це — прийом, аналізи, флюорографія. Ліки пацієнти будуть діставати за рецептом в аптеках. Щодо виклику — наразі в угоді буде прописано «на розсуд лікаря», з іншого боку, якщо ж лікар буде їхати до Вас з області, то відповідно він не зможе їздити на виклик. Також, якщо лікар Вас не влаштовує, то Ви можете через рік розірвати з ним угоду та укласти її з іншим, — підкреслює Володимир Роп’як. — 2019 — 2020, це основні роки, коли медреформа повинна запрацювати і між лікарями. Тобто ви уклали договір із сімейним лікарем, а вам потрібен травматолог. Ваш сімейний медик дає скерування до вузькопрофільного спеціаліста і відповідно, цей спеціаліст повинен теж отримати кошти. Це наразі невідомо, хто і кому повинен платити, чи сімейний, скажімо, травматологу, чи держава буде перекидати і компенсувати, але пацієнт платити нічого не буде».

Конкуренція лікарів та поправка про співфінансування

   Щодо медичного персоналу, то ситуація може бути непередбачувана. «Чи лікар набере хоч тисячу угод, тяжко сказати, тож, відповідно, йому буде складно, оскільки з цих грошей йде зарплата йому та медсестрі, бо лікар не може без неї працювати. Та інші відрахування. Поліклініки будуть функціонувати, але лікарям дозволено відкрити ФОП, і якщо буде відповідна кількість пацієнтів, то Національна служба здоров’я перераховуватиме ці передбачені державою 370 грн за пацієнта, — зазначає депутат. — А про те, що зняли із закону співфінансування, то з одного боку, наші люди не готові платити, з іншого — все-таки би мало щось бути, бо пацієнти насправді дуже безвідповідально ставляться до свого здоров’я, це їхнє здоров’я і вони повинні за нього дбати. Люди будуть розуміти, що повинні самі звертатись, що це й їхня відповідальність. Найкраще лікування — це профілактика».

Недопрацювали

   Своєю чергою, заслужений лікар України, голова ЛОКЛ, депутат обласної ради Михайло ГИЧКА зазначив, що попри позитивні зміни, є також низка мінусів всеохопного медичного перезавантаження. «Беззаперечно, потрібно було внести зміни в охорону здоров’я. Щодо реформи — спершу вона йде на рівні первинної допомоги, це амбулаторії, ФАПи, аби надавати екстрену медичну допомогу. На первинному рівні безкоштовної медицини можна буде зробити, ЕКГ, загальні аналізи крові та сечі, і якщо це поліклініка то, і рентген. Також вся екстрена меддопомога буде теж безкоштовна.  Все інше —друга, третя ланки тобто робота обласних клінічних закладів. Для пацієнта, звісно, це краще, є право вибору. Для медиків є насторога: наприклад, ті, хто тільки закінчив медичні ВНЗ і не має ще практики, то, хоч вони й кваліфіковані, але до них можуть пацієнти не піти. Тож вони залишаться в стороні — це суттєвий мінус. Також важливим і недопрацьованим моментом є те, що лікарі повинні підвищувати рівень кваліфікації. Як це буде, хто буде за це платити, сам лікар чи держава — невідомо», — розповів Михайло Гичка.

Думка громадськості

   Медичний волонтер, член Громадської ради при МОЗ Лілія Бойко зазначила, що медреформа — це дуже позитивні зміни для країни, і перша ланка запрацює вже з 1 січня 2018, а друга — з 2020 року. «Всі ми добре розуміємо, що в нас нема на цей момент безкоштовної медицини. Можливо, ця медреформа не є ідеальною, бо в жодній країні світу немає ідеальної системи охорони здоров’я. Але вона принаймні дає можливість, щоб люди отримували безкоштовну медичну допомогу на первинній ланці, тобто буде система сімейного лікаря. Обираєте людину, якій довіряєте, укладаєте з нею контракт і отримуєте від неї медичну допомогу, — розповідає Лілія Бойко. — Також зміниться система фінансування: дотепер гроші йшли на лікарню, той головний лікар, який був більш пробивний, який мав більші зв’язки в МОЗі, той отримував більше забезпечення. Ніхто не знав на що ці гроші йдуть. Чи закуповували обладнання, чи ні. Тепер же гроші будуть йти за пацієнтом, тобто якщо лікар має певну кількість людей, на цю кількість держава буде перераховувати кошти. Це покращення для людей, не буде вже думок, чи «всунути» 100 гривень лікарю, чи шоколадку. Бо лікар нині бідний, і завжди незручно, знаючи зарплату лікарів у дві-три тисячі, хочеться якось віддячити. Тепер не має бути таких відчуттів, бо лікар матиме дохід, що залежатиме від кількості пацієнтів, які до нього йдуть. Також він перестане бути залежним від головного лікаря, як є на цей момент. Ну, і один із основних речей: невідкладна допомога, операції, паліативна допомога, тобто лежачі хворі, — це все теж буде безкоштовним», — вважає вона.

Христина СЛЮСАРЧУК

 

 Опубліковано : 26.10.17 | Переглядів : 554

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Реклама