Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Віртуальні штурвали зі Львова: як підкорити небо, не виходячи з офісу

Віртуальні штурвали зі Львова: як підкорити небо, не виходячи з офісу

Вчитись літати на бойовому літаку чи гелікоптері, робити маневри у повітрі, відпрацьовувати будь-які фігури пілотажу можна максимально безпечно й без витрат пального, енергії та інших ресурсів! Як? На віртуальному військовому тренажері, які науковці розробляють для трьох типів військових літаків саме у Львові, ще й удвічі дешевше за світові аналоги. Вже шість таких авіатренажерів використовують у Збройних силах України, зокрема, для літаків МіГ-29, Л-39С. Ще один літак пройшов перевірку, і невдовзі на ньому вчитимуться майбутні підкорювачі неба і вдосконалюватимуть свою майстерність професіонали.


Досвідчені пілоти допомагають забезпечити максимальну відповідність імітатора польотів справжньому літаку чи гелікоптеру. «Ми — єдиний виробник в Україні тренажерів літака МіГ-29, Л-39С, на цьому етапі провадимо розробку, і вже у нас є взірець, тренажера гелікоптера Мі-24. Наразі розробляємо тренажери літаків Су-24, Су-25, Су-27 та працюємо з Міністерством оборони України. За цей рік у нас є два державні контракти, один тренажер вже відправили у Чугуїв», — повідомив директор підприємства Олександр Звада.

  До слова, українські тренажери, які виготовляє приватне підприємство ТОВ «Маркет-МАТС», не поступаються за якістю світовим зразкам. Підприємство працює з 1995 року. За словами директора Олександра Звади, основний напрям їхньої діяльності — розробка та виготовлення авіаційних імітаторів для повітряних сил ЗСУ. На підприємстві працює близько 150 людей, 60-70 % із яких — працівники Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, який фактично розпався. «Перший наш тренажер був на бойовий танк ТЕ-72, потім ми перейшли на авіаційну тематику, бо аналогів таким тренажерам в Україні на той час ще не було. Ми продукуємо, розробляємо сучасний, високотехнологічний продукт, який дозволяє максимально ефективно використовувати під час навчання, — розповів «Ратуші» директор підприємства Олександр Звада. — Фактично вся розробка тренажерів проводиться за власні обігові кошти, але хотілося б отримати більшу підтримку ЗСУ. На тренажері Л-39С, цілком на нашій українській системі візуалізації, ми зекономили для Міністерства оборони 6 млн грн. Як на мене, це значна сума. Головне, що це суто наш, український продукт!».

  «Американські та європейські авіаційні правила свідчать про те, що льотчик повинен літати щороку на тренажері не менше 250 годин. Відпрацьовувати на ньому всі свої завдання. Коли ми почали займатися цією справою, то в авіаційних частинах України були лише старі несправні тренажери, виготовлені у часи, коли ще комп’ютери були «іншим світом». У нас є чудова команда, яка робить практично замкнутий цикл виробництва — від конструювання до виготовлення тренажерів. Ми єдиний в Україні виробник тренажерів для військових літаків (МіГ-29, Л-39С), також виготовляємо таке обладнання і для гвинтокрилів (Мі-24)», — розповів заступник директора підприємства, генерал-лейтенант запасу, колишній військовий пілот Юрій Синенко.

  Своєю чергою, головний конструктор Станіслав Крол повідомив, що процес конструювання має такі етапи: перший — тематика (спеціалісти, які аналізують характеристики літального апарата, документацію) розробляють алгоритми роботи всіх систем літака чи гелікоптера. Скажімо, для гелікоптера таких моделей 70. Потім вони формулюють завдання для програмістів, які розробляють програмні моделі, що далі потрапляють в обчислювальний комплекс, де розташована локальна мережа. Паралельно відбувається розробка схемо-техніки. Надалі конструктори розробляють механіку, і потім уже — безпосередній процес виробництва.

  Зупинімося крок за кроком на кожному етапі конструювання. За словами керівника відділу конструювання Ігоря Бермеса, ключовим завданням відділу є розробка технічної документації. Розробляючи тренажери, використовують сучасні технології, програми зі стовідсотковим 3D-моделюванням. «Наші вироби набагато дешевші й виготовлені з застосуванням нашої практичної бази та напрацювань. Конструкція є конструкція! Ми розробили нашу систему завантаження, яка є досить унікальна, аналогів їй нема», — вважає пан Ігор.

  Після етапу проектування, документація потрапляє до дільниці з монтажу. «Відповідно до цієї документації, ми збираємо вузли, плати, блоки і налаштовуємо їх. Використовуємо сучасні компоненти для виготовлення деталей, вони дешевші. Після нашого відділу проект потрапляє на відлагодження і вже на безпосередню збірку тренажера», — зазначив начальник дільниці з монтажу Михайло Слюсаревський.

  Графіка, динаміка польоту тренажера, робота силової установки залежать від програмного забезпечення. «Ратуші» вдалося поспілкуватись із провідним інженером-програмістом Пилипом Володіним, який розповів, що участь у розробці програмного забезпечення авіаційних імітаторів беруть понад 20 спеціалістів. «Ми вирішуємо питання моделювання відповідних систем тренажера, відповідно до необхідної точності імітації. Тобто, саме програмне забезпечення полягає у розробці програм, які гарантують адекватну динаміку польоту літака або гелікоптера відповідно до умов польоту, роботи силової установки, роботи приладів у кабіні, також роботу основних та допоміжних систем. Окремо мушу виокремити роботу над візуалізацією, яка має відображати, відповідати обраному замовником району, — розповідає пан Пилип. — Нам надають карти, на основі яких ми будуємо відповідний рельєф. Ми ще маємо розраховувати спосіб польоту літака у повітряному просторі».

  Кабіна пілота з усіма діючими приладами, які повністю відповідають справжньому літаку Л-39С, макет злітно-посадкової смуги, відеокамери, радари… Віртуальний політ на тренажері Л-39С здійснює військовий льотчик із 35-річним стажем польотів на всіх типах військових літаків Юрій Синенко. Реалістичності додає шум, візуалізація зображення населеного пункту, полігону. Впродовж польоту пан Юрій віддає накази для бомбардування, маневрів, посадки. За словами військового пілота, тренажер дає змогу влаштовувати профвідбір. Такий імітатор польотів на 95 % є аналогом усіх систем справжнього літака. Понад те, на тренажерах, окрім польотних завдань, випрацьовуються всі особливі випадки, які можуть трапитись: відмова гідросистеми, пожежа та багато іншого. «Зі світового досвіду зрозуміло, що тренажери допомагають підвищити безпеку польотів на 30-40 %. Весь світ літає на тренажерах!», — запевняє пан Юрій.

  Військовий льотчик-снайпер, полковник у відставці Володимир Пастухов, який літав упродовж 40 років, раніше до тренажерів ставився з недовірою. «На гелікоптер Мі-24 я сів уперше в грудні 1978 року. До тренажерів я раніше ставився дещо скептично, але коли прийшов сюди працювати  і сів за цей тренажер для апробації, то зрозумів, що помилявся. На тренажерах можна без витрат палива, часу, енергії та без психологічних травм навчитись  літати, виконувати ті речі, на які в реальній ситуації треба багато часу та матеріальних засобів. На тренажері можна виконувати всі завдання, вправи, які мусить виконувати льотчик і йти у політ уже підготовленим», — вважає Володимир Пастухов.

Анастасія ШЕВЧЕНКО,

фото автора


 Опубліковано : 09.11.17 | Переглядів : 509

VIDEO
Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2017
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
 
Реклама