Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
«Коли цвіте папороть», красива та грандіозна
«Коли цвіте папороть», красива та грандіозна

У Львівській опері 15, 16 і 17 грудня відбудеться резонансна прем’єра — постановка забороненої 40 років тому фольк-опери-балету Євгена Станковича «Коли цвіте папороть». «Вся музична інтелігенція Києва збирається на прем’єру до Львова», — занонсував режисер вистави, художній керівник та генеральний директор театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Василь Вовкун. Що закономірно, адже до творення цієї «красивої, грандіозної та історичної» постановки залучили зіркових київських та львівських митців. 

   1977 року Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітепа» написати масштабний сценічний твір для Народного  академічного хору ім. Г. Верьовки. До тодішньої постановки, прем’єра якої мала відбутися 1979-го в палаці «Україна», долучилися знаний львівський сценограф Євген Лисик, київський балетмейстер Анатолій Шекера, диригент Федір Глущенко, співачка Ніна Матвієнко. За три дні до здачі Євген Лисик у приватній розмові сказав: «Цієї прем’єри ніколи не буде…». Радянські ідеологи зробили висновок, що «Україна почала в самостійну грати». «Безпосередня історія прем’єри, якої не було, — каже музикознавець Рада Станкович-Сполоська, — складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряльників із КДБ та ЦК, «ненав’язлива опіка» над гостями, «м’які» рекомендації автору не приймати від них жодних ділових пропозицій (а французи пропонували двадцять п’ять концертів у паризькій «Гранд Опера» та п’ятирічний контракт співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури Сергій Безклубенко». 

   За словами Василя Вовкуна, він 20 років мріяв про постановку фольк-опери-балету «Коли цвіте папороть». Спершу планував дійство просто неба, з живими вогнями, масштабними народними сценами. Тоді його хвилювала чорнобильська тема, тому з’явилася ідея використати образи художниці Марії Примаченко, зокрема звірів із кількома головами. 2007 року попросив Євгена Станковича переписати твір для академічного складу — симфонічного оркестру й академічного хору. У планах була так і не реалізована постановка в Донецькій опері. Нинішня прем’єра — частина програми «Український прорив», з якою Василь Вовкун переміг у конкурсі на посаду керівника Львівської опери і в рамках якої заплановано щороку хоча б по одній постановці українського автора. Що цікаво, на феєрію «Коли цвіте папороть» театр заробив гроші сам. Ця вистава, за словами режисера, значно дорожча за інші постановки. 

   «Твір не має сюжету як такого, а має сильну енергетику, підтексти, які виражено зокрема через світлові інсталяції, — говорить Василь Вовкун. — Перша частина «Купало» — гармонійна, відтворює красу природи, людські пристрасті. Коли закінчується перша дія, то аж шкода. Натомість «золотій добі» язичництва протиставлена своєю дисгармонією «Героїка», доба гуманітарної катастрофи, воєн і хаосу. Лунають бої, кують зброю, виблискує м’язами муштра, і спершу хочеться повернутися в гармонійність першої дії. Але серед дисгармонії виокремлюється начало, яке дає відчуття нинішнього дня: проголошення незалежності, Помаранчева революція, Революція гідності, війна на сході України. Виникає утверджувальна ідея нескореності України». 

   Фольк-опера «Коли цвіте папороть» — зразок «нової фольклорної хвилі»: прадавні народні мелодії чи інтонаційні тембри поєднано в авторських творах із модерними принципами композиторської техніки. Фольк-авангард, як означив її Євген Станкович. Геніальна музика, як назвав її диригент-постановник Володимир Сіренко. У творі є народні мотиви різних регіонів України. 
   У постановці задіяно сучасні світлові ефекти, зокрема 3D-проекції. За словами Василя Вовкуна, використано сучасні освітлювальні технології, які майже не застосовують в українських театрах. Художник-постановник світла, режисер відеопроекції Дмитро Ципердюк скасував усі свої проекти задля феєрії «Коли цвіте папороть». 

   У прем’єрних виставах бере участь народна артистка України Ніна Матвієнко, яка була солісткою у постановці сорокарічної давності. Режисер Василь Вовкун думав запропонувати партію її доньці Тоні, але Ніна Матвієнко запропонувала свою кандидатуру. «Заплющую очі — і поринаю в ті часи, а розплющую – і переді мною нова постановка. Спершу трохи звикала до академізму, адже перша постановка була орієнтована на народний спів», — поділилася спогадами-враженнями співачка. Художник вистави Тадей Риндзак, який працював разом з Євгеном Лисиком і над постановкою 1979 року, зазначив, що трансформував ідею Лисика, враховуючи сучасні можливості театру. Євген Станкович приїде на прем’єру, а 15 грудня о 15:00 у Дзеркальній залі Львівської опери відбудеться зустріч із композитором. 
Наталя ДУДКО

 Опубліковано : 13.12.17 | Переглядів : 864

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Гру.2018»
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
 
Реклама