Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Народний дереворит: емоції святих
Народний дереворит: емоції святих

Зображення святих, Христа, Богородиці, біблійних сценок народні майстри наносили на дереворитне кліше, вирізьблювали його, заливали фарбою та відбивали на папері. Так творили дереворит — популярну в XVII — XIX століттях графічну техніку. Нерідко відбитки розмальовували вручну, щоб наблизити до мальованих ікон, надати їм виразності. До 30 січня в Музеї етнографії та художнього промислу на виставці «Народний дереворит у художніх збірках Львова» експонують 125 графічних творів із музейних збірок та приватних колекцій. 

   Завдяки можливості тиражування дереворит був масовим і доступним видом мистецтва. «Початки народного деревориту сягають XVII ст., саме тоді з’являються окремі, незалежні від книг, відбитки з різьблених дощок, із ксилографічних кліше. Це були релігійні зображення — образки для храмів і хатні ікони. Іконографія їх близька до іконографії ікон, дереворити виготовляли й іконописці, і гравери. Спершу їх створювали у граверських майстернях при друкарнях і монастирях. У XIX ст. паперові образи друкували окремі майстри, які продавали свої твори на ярмарках, — розповідає співкураторка виставки Оксана Шпак. — Дереворитні образки виготовляли в місцях прощ і паломництв, цією технікою виконували зображення чудотворних ікон, і було дуже бажано для паломників отримати такий образок Богородиці Ченстоховської чи Львівської. Наприкінці XIX ст. традиція народного деревориту поступово згасає, його витіснили ікони, створені новішими техніками друку, — літографії, олеографії. І саме тоді народним дереворитом зацікавилися дослідники». 

   Тематика українського народного деревориту здебільшого сакральна, але на теренах Центральної та Східної України фіксують і нерелігійні зображення. Через крихкість матеріалу чимало дереворитів втрачено, експонують їх теж нечасто. «Велика колекція дереворитів помістилася в тоненькій папочці», — емоційно зазначає співкураторка виставки Софія Король. Організаторам експозиції вдалося зібрати артефакти з Музею етнографії та художнього промислу, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В.Стефаника, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Музею Українського католицького університету (зі збірки знаного колекціонера Івана Гречка), а також з окремих приватних колекцій. Щоб зафіксувати миттєвості виставки, організатори планують видати каталог. 

   Представлені твори репрезентують і східнохристиянську, і західнохристиянську (латинську) іконографії, а також їх поєднання. Уперше у Львові експоновано 47 дереворитів з фондів бібліотеки імені Василя Стефаника — зі збірки Юзефа-Ґвальберта Павліковського, — що походять із території теперішніх України, Польщі, Чехії та Литви. Виставка також об’єднала твори з «Теки давніх народних дереворитів, зібраних і виданих Зиґмунтом Лазарським», розділені між фондами Музею етнографії та художнього промислу і бібліотекою імені Василя Стефаника. Ці відбитки зробили 1921 року у Варшаві з дереворитних кліше кінця XVIII — першої третини XIX ст., які походять із литовсько-польського та українсько-польського прикордоння. 

   Що цікаво, дереворити свого часу вклеювали на форзаци та між сторінками давніх друкованих і рукописних книг, і з такими зразками теж можна ознайомитися на виставці. Ще цікавіше, що їх також іноді наклеювали на ікони, поєднуючи техніку деревориту з малярською, як-от на представленій на експозиції «Богородиці Елеуса» XVII ст. зі збірки Музею Львівської духовної семінарії Святого Духа. Давні народні дереворити організатори виставки вдало доповнили сучасними авторськими дереворитами молодого львівського митця Олександра Бриндікова. 

   Завідувач сектору експозиції Музею етнографії та художнього промислу Андрій Колотай на відкритті виставки зазначив, що сформував близько 900 експозицій, але ця вирізняється своєю вагомістю та енергетичною силою: «Тримати в руках, дивитися зблизька, оформлювати ці твори народного мистецтва — надзвичайний досвід». То в чому магічна принада народних дереворитів? У чому сила тих малих образків, масово тиражованих на недовговічному й крихкому матеріалі? Дослідники говорять про специфіку їхньої художньої мови: про свідоме спрощення й узагальнення, мову «знаковості» і художнього примітиву, про недотримання вимог академічного мистецтва, але водночас щирість і безпосередність. А поза тим, кожен може робити свої висновки, в чому магія дереворитів. Досить тільки уважно подивитися в обличчя зображених на них Богородиці, Христа, а особливо — святих. Їхні обличчя — емоційні, а не канонічно-відсторонені. Вони близькі до людей не тільки доступною технікою деревориту, а й позитивною емоційністю, щирістю усмішок. 

Наталя ДУДКО, фото Лесі СЛЮСАРЧУК

 Опубліковано : 13.12.17 | Переглядів : 421

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Кві.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
 
Реклама