Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Археологія, що змінює історію
Археологія, що змінює історію

Археологічні дослідження на території Львова, проведені 2017 року, не принесли сенсаційних знахідок-артефактів, однак дали науковцям поживу для переосмислення історії Львова. Про це розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук. Цього року розпочали дослідження на кількох ділянках, які мають надзвичайно важливе значення для історії міста. Зокрема вивчали одразу два замки — Низький і Високий, і на території Низького Замку археологічні розкопки проводили вперше. Також працювали на площі Звенигородській, 3, біля церкви Св. Миколая, на площі перед ЛНУ ім. І. Франка, у дворику Чорної кам’яниці (площа Ринок, 4). 

   Досліджуючи територію Чорної кам’яниці, знайшли залишки готичного Львова — муровану конструкцію, датовану XV століттям. Вивчаючи територію біля пам’ятки архітектури національного значення — церкви Святого Миколая, яку вважають найдавнішим храмом Львова, встановили, що пам’ятка не зберегла свого первісного вигляду, від храму XIII — XIV ст, ймовірно, збереглися тільки фрагменти фундаментів. На площі перед університетом імені Івана Франка очікували натрапити на культурний шар І тисячоліття до н.е., однак сподівання не справдилися. Натомість на території Високого Замку — пам’ятки археології національного значення «Городище літописного Львова» — знайшли фрагмент муру Високого Замку. На місці, де колись стояв Низький Замок, зафіксували два фрагменти мурів, пов’язані з цим замком. Наступного року археологи разом з архітекторами планують розробити план досліджень Низького Замку. На думку львівських археологів, на території нинішнього «Вернісажу» доцільно спорудити культурно-мистецький центр.  

   Як саме знахідки 2017 року вплинуть на переосмислення історії міста? Коментує науковий співробітник Рятівної археологічної служби Євген Ткач: «Завдяки дослідженням на Ринку, 4 стало зрозуміло, що в XIII столітті культурний шар сягав нинішнього центру міста, тобто в той час там існували поселення, хоч центр міста тоді існував на Старому Ринку, в районі Підзамча. Також важливо, що збереглися для експонування мури XV ст. Розкопки Високого Замку дають підстави для його подальших досліджень, хоч раніше вважали, що там уже нічого не залишилося. Знайдені поховання у церкві Святого Миколая важливі тим, що вони збереглися, адже йдеться про львівських міщан. Це поховання багатих осіб, ми знайшли там і намиста, і хрестики. Водночас дослідження прицерковної території засвідчили, що теперішній вигляд храму не такий давній, як вважали, бо її не раз перебудовували. Низький Замок зарекомендував себе тим, що добре збереглися фундаменти. Це дає надію, що лишилися культурні нашарування і що вдасться знайти цінні для експонування речі». 

   Львівські археологи зазначили, що в місті досить часто їх не запрошують на об’єкти, де археологічні дослідження обов’язкові. «Нерідко ми самі з’являємося на будівельних майданчиках, на роботах із реставрації пам’яток тощо. Скажімо, всі інституції погодили реставрацію пам’ятки архітектури національного значення церкви Святого Миколая без комплексних наукових досліджень, зокрема археологічних, — каже Олег Осаульчук. — Нині у Львові розробляють новий історико-архітектурний опорний план міста, однак місцева влада не залучила до цього процесу археологів. Один із наслідків археологічних досліджень 2017 року — усвідомлення кризи пам’яткоохоронної справи у Львові». 
Наталя ДУДКО

 Опубліковано : 21.12.17 | Переглядів : 736

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Вер.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Реклама