Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Політичні маневри року
Політичні маневри року

Підходить до завершення 2017 рік, він був насичений на події не лише всередині України, але й у світі. Рік тяжкого політичного сезону, нові президенти, старі-нові політики, референдуми, теракти, вдосконалені й новоспечені реформи та рекордна кількість об’єднаних громад. 


Скандальний президент

   Найепатажнішою політичною особою року став, безперечно, новообраний президент США Дональд Трамп. Майже від самої інавгурації він потрапив у епіцентр скандалів та робив, на думку світової спільноти, «божевільні» кроки. Ситуація з несподіваними підозрами щодо співпраці наближених до Трампа людей із посадовцями Росії, разом з Іраном та КНДР має всі шанси стати основною небезпекою для Вашингтона. Звинувачення щодо так званого «російського сліду» тягнеться за Трампом іще від передвиборчої кампанії й за цим фактом колишній очільник ФБР Джеймс Комі розпочав розслідування, а 30 жовтня спецпрокурор Роберт Мюллер, який продовжив справу Комі, висунув обвинувачення одразу трьом колишнім працівникам команди Трампа — екс-керівникові виборчого штабу Полу Манафорту, раднику Трампа з питань зовнішньої політики Джорджеві Пападопулосу та бізнес-партнерові Манафорта Ріку Ґейтсу. Далі Дональд Трамп зробив крок, якого впродовж років уникали всі республіканці. Він визнав Єрусалим столицею Ізраїлю і дав вказівку перенести туди американське посольство з Тель-Авіва. Справа у тім, що Єрусалим вважають своєю столицею Ізраїль і Палестина. ООН та більшість країн світу не визнали законною окупацію Ізраїлем Єрусалиму в 1967 році, й експерти вважають, що односторонній крок США може спричинити чергову ескалацію на Близькому Сході. Ще один скандал відбувся і з боку корейського півострова. Цього року КНДР відчутно активізувалась, 28 листопада у Північній Кореї запустили балістичну ракету Hwasong-15, яка досягнула висоти у 4,5 тисячі кілометрів. Випробування міжконтинентальної ракети стало суттєвою причиною для занепокоєння у США, адже вона може завдати удару по будь-якій точці країни. Своєю чергою, Президент Трамп зазначив: якщо США доведеться захищати себе або своїх союзників, то не буде іншого вибору, окрім як повністю знищити Північну Корею. На це зреагував корейський лідер Кім Чен Ин та пригрозив Трампу війною.

Молодий француз і незмінний канцлер

   Франція цьогоріч отримала теж нового президента, ним став амбітний політик Еммануель Макрон, а також він завів у парламент більшість своєї партії «Вперед, Республіка», яка навіть не мала року від заснування, однак потрапила до французького парламенту. Вперше в історії П’ятої республіки до другого туру не пройшли класичні партії: ані представники Соціалістичної партії, ні республіканці. Наразі з епатажу в молодого політика «знайшли» лише його дружину. Бріджит Троньо, з якою Макрон одружився десять років тому  — це його колишня вчителька французької мови, старша за нього на 24 роки. 

   На відміну від США та Франції, результати виборів у Великій Британії та Німеччині завершились без несподіванок. Тереза Мей, консерватор, спершу ніби втратила пост, але, вдавшись до невеликих хитрощів, все ж очолила уряд. Зокрема, у квітні вона оголосила про позачергові парламентські вибори, головним аргументом була потреба здобути сильнішу підтримку в переговорах з ЄС щодо Брекзиту. Наступного дня це рішення затвердила Палата громад. Однак у результаті виборів консерватори  втратили більшість у парламенті (хоч виграли вибори) і були змушені створити коаліційний уряд із правоцентристською, соціально консервативною Демократичною юніоністською партією Північної Ірландії. Головою уряду знову було обрано Терезу Мей. 
   А ось канцлерові Німеччини Ангелі Меркель не потрібно було хитрувати, вона і без цього здобула перше місце на виборах, адже за 12 років її правління економічна ситуація є приводом для заздрощів з боку всіх правителів. Проте і тут виникли проблеми із союзниками. Від «широкої коаліції» відмовились соціал-демократи. Після цього Меркель довгий час вела переговори з іншими двома партіями, які пройшли в парламент — «вільними демократами» та «зеленими», однак згоди не дійшли. Врешті, партія Меркель відновила переговори з соціал-демократами. 

Сепаратизм року

   Головною темою восени став референдум про незалежність Каталонії. Це історичний регіон у складі Іспанії та Франції, мешканці якого, особливо іспанської частини, давно думають про створення власної країни. На початку червня глава автономної області Карлес Пучдемонт заявив, що референдум щодо незалежності Каталонії від Іспанії призначили на 1 жовтня. На підтримку цього зібрались 40 тисяч людей, і мітинг пройшов під гаслом «Референдум — це демократія». Іспанський уряд виступає проти проведення референдуму і називає його антиконституційним. Після схвалення референдуму на підтримку незалежності вийшло близько 700 каталонських мерів. МВС Іспанії оголосило, що відправляє додаткові підрозділи поліції до Каталонії для недопущення референдуму, запланованого на 1 жовтня. 20 вересня іспанська поліція затримала десятки осіб у зв’язку з підготовкою до референдуму, проте до п’ятниці, 22 вересня, усіх затриманих було звільнено. 30 вересня у Каталонії поліція заблокувала 1300 виборчих дільниць з 2315 призначених для проведення референдуму про незалежність від Іспанії. Незважаючи на це, у день референдуму 
1 жовтня жителі регіону почали збиратись на виборчих дільницях. Розпочались сутички з поліцією та Національною гвардією, від чого постраждало мирне населення. 

#БЕЗВІЗ

   У ніч на 11 червня Україна отримала довгоочікуваний безвізовий режим із Європейським союзом — статус, що дозволив громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн ЄС без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу. Українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати в країни ЄС з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах на термін до 90 днів упродовж 180-денного періоду. Цей режим не поширюється на осіб, котрі мають намір прибути до ЄС для працевлаштування чи навчання. Візи скасовано до всіх держав-членів ЄС, за винятком Ірландії та Великої Британії. Відтак це створило колапс у виданні біометрики українцям та спричинило величезні черги на кордонах. Однак ми стали на крок ближче до вступу в європейську сім’ю.

«Жити по-новому»

   За цей рік уряд доклав максимальних зусиль для реформування ключових галузей країни. В роботі Кабміну цієї осені була низка вкрай важливих  реформ. Однак повноцінно провели лише три, інші ж — як-от земельна чи податкова — перенесли на 2018 рік. Насправді жодна з реформ не здобула підтримки значної більшості депутатів у парламенті й не викликала одностайного схвалення в суспільстві. Занадто вже радикальні зміни обіцяють ці реформи, і це лякає. Пенсійна реформа передбачає заслужений відпочинок для тих українців, що мають 25 років робочого стажу за плечима. З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія становитиме 40 % мінімальної зарплати, на рівні 1373 гривень. З 2028 року неодмінний стаж для отримання пенсії зросте до 35 років. 

   Медична реформа (безкоштовне лікування) полягатиме в тому, що держава виділятиме лікарю в середньому по 370 грн  за кожного пацієнта, якого той куруватиме. За пенсіонерів та малюків платитимуть удвічі більше. Це дозволить лікарям, які «назбирають» 2000 пацієнтів, заробляти до 18 тис. грн на місяць та посилить конкуренцію, тож стандарти праці підвищаться. 
   На реалізацію реформи Міносвіти потрібно 87 млрд грн до 2030 року. Реформа освіти передбачає перехід системи середньої освіти на 12 років навчання. Це змінить і систему вищої освіти. Тепер диплом бакалавра в Україні здобуватимуть лише три роки. Адже перший рік навчання в університеті замінюватиме профільна освіта в ліцеї. Також закон передбачає укріплення сільських шкіл та створення опорних шкіл, щоб донести якісну освіту й до дітей, які навчаються в маленьких містечках та селищах.

Перформанс «МІХО»

   На політичну арену опозиціонерів вийшов екс-президент Грузії та екс-очільник Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі. Після звільнення його з посади губернатора та конфлікту щодо одеських олігархів, яких буцімто прикриває Президент Порошенко, Саакашвілі обрав досить гостру позицію до нього. Відтак Петро Порошенко забрав у Саакашвілі громадянство України, той, своєю чергою, під спалахи камер та з вірними побратимами на кшталт Юлії Тимошенко, Семена Семенченка, Андрія Садового та інших лідерів посередніх партій «прорвався» через кордон Медика — Шегині, що на Львівщині. Згодом прихильники Саакашвілі зорганізували так званий майдан «великих політичних реформ» та поставили владі три вимоги: новий виборчий закон за системою відкритих списків, антикорупційний суд та зняття депутатської недоторканності. Невеличке наметове містечко із нардепами Соболєвим, Семенченком, які чергували на Майдані, стояло під парламентом, і на нього ніхто не звертав суттєвої уваги. Рада в робочому режимі розглянула та ухвалила у першому читанні нове виборче законодавство. Аж тут раптом країну розбурхала новина про те, що Міхеїл Саакашвілі заліз на дах власного помешкання, а працівники СБУ намагаються його звідти дістати. Своєю чергою, Генпрокурор Юрій Луценко в Раді продемонстрував фільм — доказ того, що Саакашвілі отримує кошти на свою діяльність в українській політиці та на утримання імпровізованого майдану від російського олігарха Курченка. Відтак щодо Міхо відбулося судове засідання, але все ж гуманний суд його відпустив, незважаючи на докази Генпрокурора. 

Об’єднаємось… Децентралізація 

   Як відомо, загалом в Україні впродовж 2015 — 2017 років створено 413 об’єднані територіальні громади, до складу яких увійшла 1971 колишня місцева рада. Вперше за всю історію України стільки охочих очолити та отримати депутатський мандат у найменших закутках країни. Виборці сіл та містечок перебувають «у шоці» від такої зацікавленості ними, оскільки тільки ЦВК ухвалює рішення щодо проведення виборів задля об’єднання громад, як там починається «штурм» штабістами та агітпродукції. Політичні партії жорстоко конкурують між собою, застосовуючи найбрудніші політтехнологічні витівки, лідери парламентських фракцій їздять по бездоріжжях невіданих країв переконувати електорат у підтримці сільського голови, привозять зірок естради, затрачають кошти парламентської кампанії, і все це задля утримання відсотка та, звісно, перехоплення державних коштів. Адже децентралізація передбачає вливання великих інвестицій безпосередньо від держави в ОТГ. Яка ж результативність партій? Найрозумнішою виявилась президентська партія, яка у всіх регіонах зіграла в гру «самовисуванець» на голову ОТГ. Це означає, що «Солідарність» була спрямована здебільшого на керівну посаду в громаді. Насправді їхні люди, видаючи себе за безпартійних, маючи добрий рейтинг на місцях, але із грошима БПП, очолили рейтинг лідерів серед керівників місцевих рад, задля того, аби інші партії не змогли скористатись грошима, які заклав уряд. Також добру позицію зайняла і «Батьківщина»: ЮВТ ще підкоряє серця українців. До трійки наступних входять «УКРОП», Радикальна партія та «Громадянська позиція», інші ж пасуть задніх. 

   Попереду ще об’єднуватимуться багато громад, політичні партії ще будуть сперечатися за місце, але, на жаль, громадам це не йде на користь. Бо, як свідчить приклад ОТГ, які працюють вже рік із планом «перспективного розвитку», — вони не дають ради, попри те, що уряд вклав доволі багацько коштів у просвітницьку діяльність.

Христина СЛЮСАРЧУК

 Опубліковано : 28.12.17 | Переглядів : 301

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Чер.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама