Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
«Червоно-чорний» як колір скандалу
«Червоно-чорний» як колір скандалу

Сесія Львівської міської ради 15 лютого не минула без скандалів. Одне з найгучніших питань порядку денного — вивішування символіки національно-визвольної боротьби у Львові у дні визначних історичних подій. Яблуком розбрату між депутатським корпусом, громадськістю і чиновниками мерії став червоно-чорний прапор. Йдеться про дві  ухвали та два різні підходи до одного й того ж питання. 

Депутатка міської ради від ВО «Свобода» Мар’яна Батюк запропонувала міським обранцям підтримати ініціативу щодо того, аби узаконити вивішування червоно-чорного стяга поряд із державним у спеціально визначені дні. «Ухвала «Про використання червоно-чорного прапора Національно-визвольної боротьби українського народу на території міста Львова» передбачала на 9 дат історичних і 2 жалобні дні — День Пам’яті політичних репресій та Річницю смерті Романа Шухевича (з чорною стрічкою в ці дні, а в інші дні — просто) поруч із Синьо-жовтим прапором вивішувати Червоно-чорний прапор. Вшановуючи, перш за все, звісно, український, як державний символ і як символ боротьби ХХ століття. Нині по всій Україні міста ухвалюють такі рішення, і Львів не повинен відставати», — зазначає Мар’яна Батюк.

   Спершу ухвалу не надто хотіли ставити на голосування, потім документ узагалі не знайшов підтримки більшості в сесійній залі. Усе завершилося лише 31 голосом «за». Не проголосували депутати від «Самопомочі» та «Громадянської позиції». 
   Натомість обранці підтримали іншу ухвалу з цього ж приводу — запропоновану чиновниками мерії. Документ, як переконують у ВО «Свобода», з’явився останнього дня перед сесією. «Ухвала «Про відзначення на території міста Львова дат, пов’язаних з визначними подіями національно-визвольної боротьби і вшануванням пам’яті борців за Незалежність України», затверджена депутатським корпусом на сесії 

15 лютого, рекомендує на території Львова використовувати символіку національно-визвольної боротьби й іншу символіку, яка пов’язана з національно-визвольним рухом в Україні. Йдеться про періоди, пов’язані з історією Українських січових стрільців, Організацією Українських Націоналістів і про козацькі часи. Йдеться про те, що в окремо визначені дні, а таких є 29 за календарним планом, який затвердила сесія міської ради, у Львові використовуватимуть символіку нашої національно-визвольної боротьби. Як і 20 лютого, в День пам’яті Героїв Небесної сотні, вивішуватимуть червоно-чорний прапор. Коли будемо вшановувати День першої пластової присяги — використаємо прапори пластунів. На День міста — прапор міста. У День збройних сил — прапори тих чи інших офіційних військових формувань. Цією ж ухвалою стверджується національний статус і символ Державного Прапора, який об’єднав усі національно-визвольні змагання упродовж різних періодів нашої історії», — коментує рішення міських обранців керівник департаменту «Адміністрація міського голови» Євген Бойко. 

   Делікатним питання національної символіки у воєнний час називає керівник фракції «Громадянська позиція» у міській раді Юрій КУЖЕЛЮК. Переконує: вони не проти червоно-чорного стяга,  але спершу треба думати, а потім голосувати. Як ми вже згадували, ця фракція не підтримала ухвалу «свободівців». Однак погодилась на так звана альтернативну пропозицію чиновників міської ради.
   «Позиція дуже проста. Державний Прапор має бути вищий і займати центральне місце. В українських націоналістів, до речі, одне з гасел з «Декалога» — «Здобудеш Українську державу — або загинеш у боротьбі за неї». І Прапор Державний, який підіймали тут у 1990 році, має бути на висоті. Але, бачите, диявол криється в деталях. Узаконити це можна було, але ухвала пропонувала вивісити червоно-чорний прапор разом із синьо-жовтим на Ратуші й на Високому Замку. Як на одному флагштоку можна вивісити два прапори? Поясніть мені. І на жодні компроміси автори цього проекту не йшли. Стало питання «Голосуємо за всяку ціну», — зазначає Юрій Кужелюк. 

   Юрій МЕЛЬНИК, керівник фракції «Самопоміч» у міській раді,  у коментарі «Ратуші» повідомив, що до ухвали, запропонованої Мар’яною Батюк, у депутатів виникло багато запитань. Тому й проголосували за іншу — міської ради. «Бо ми вважаємо це правильним», — підсумував Юрій Мельник. 

   А от «УКРОПівці» підтримали… одразу дві ухвали на сесії міської ради! Наголошують: версію, запропоновану мерією, проголосували тільки тому, що депутатська більшість не підтримала «свободівську». Втім,  виступають за обов’язковість червоно-чорних прапорів у місті. 

   «Звісно, ми за підтримку червоно-чорних прапорів, бо багато хто зі старших людей вмирав під тими прапорами. В ухвалі «Свободи» прописано обов’язкове вивішування червоно-чорного прапора, і там був перелік дат. У Садового в ухвалі — рекомендовано. Я можу рекомендувати людям ходити у Львові пішки, можу рекомендувати машиною їздити. На мою думку, вивішування червоно-чорного прапора має бути обов’язковим», — каже депутат міської ради від «УКРОПу» Любомир  БОСАНЕВИЧ. 

   У фракції «Свободи» такі результати голосування розцінили як поступку Садового перед поляками. Й обіцяють і надалі робити все для того, аби червоно-чорний стяг обов’язково, а не за бажанням,  у певні дні майорів поряд із синьо-жовтим на адмінбудівлях та інших приміщеннях.  

   «Безперечно, це була воля міського голови, і почали дуже активно спекулювати цим питанням, нібито беручи коментарі різних громадських діячів про те, що не потрібно приймати ухвалу про червоно-чорний прапор. Мабуть, це підтримка сусідньої держави, яка виступає проти наших червоно-чорних прапорів», — додає депутатка ЛМР від ВО «Свобода» Мар’яна БАТЮК. 

   Історики певні в іншому: з огляду на сучасні події, червоно-чорний прапор відносимо не лише до періоду Організації Українських Націоналістів. Адже боротьба за цілісність ще не завершена, а отже і патріотичний стяг неабияк потрібен. «Це прапор, під яким, зокрема, і сьогодні ведеться боротьба за цілісність Української держави. Він є символом. І одним із символів Майдану. Під цим прапором вояки Збройних сил України і добровольці воювали і воюють на Сході України. Доти його використовували як організаційний прапор ОУН. Він має свою історію й став уже традицією з огляду на російсько-українську війну, яка нині точиться на Сході. Я би хотів зазначити, що крім використання барв чорно-червоних у Пласті, вони також наявні в українській мілітариці, зокрема в барвах козацьких. Чогось надзвичайного, щоби можна було політизувати, не бачу. В будь-якому разі, ініціативу вивішування чорно-червоного прапора вважаю цілком прийнятною», — каже історик Руслан ЗАБІЛИЙ. 

   Не бачить порушення закону у вивішуванні червоно-чорного прапора поряд із синьо-жовтим і адвокат Назар ОЛЕКСЮК. За його словами, червоно-чорний стяг не є прапором жодної країни і не асоціюється з чинною політичною партією. Тому його не можна заборонити для вивішування. Ба більше, на законодавчому рівні досі не встановлено конкретних норм, які регулювали б використання, розташування тощо державної та іншої символіки. 

    «У нас за законом є національні символи — Прапор і Герб. І за законом ще є таке поняття, як символіка територіальних громад. Стосовно місцевого самоврядування прапори згадано в законі, й узагалі у повноваженнях, тільки два рази. Перший раз — те, що міська рада має право затверджувати положення про поновлення своєї символіки і її вивішувати. І друге — що над усіма радами, над всіма органами місцевого самоврядування повинен висіти Державний Прапор України. Відповідно, з цього виникає питання: чи мають право ухвалювати таке рішення? Загалом, мають, бо це нічим не заборонено. Друге питання — де саме підніматимуть червоно-чорні прапори. Якщо замість синьо-жовтого, хай навіть на один день, це буде порушення закону. Тому що над Ратушею, наприклад, повинен висіти Синьо-жовтий Прапор. Якщо червоно-чорний стяг буде під синьо-жовтим прапором, знизу чи збоку, це не порушуватиме цієї норми закону», — роз’яснює Назар Олексюк. 
   Не відкидають можливості, що Польща може зреагувати на затвердження таких ухвал, і політичні оглядачі. «Для початку, Садовий просто деколи може не приймати рішення іншої політичної сили, бо це не його рішення, не його бажання і його партії. А у даному випадку пропозиція була від «Свободи». Тобто він вважає, що «Свобода» на цьому піариться, що це нещиро, і просто не хоче давати їм піар. А політичний підтекст який? Ну, ми вже говорили, що в нього є ділові партнери у Польщі, які допомагають йому в його політичній діяльності. І він не хоче конфліктувати з ними. І не хоче якраз, знаючи, що були ухвалені зміни до Закону про національну пам’ять у Польщі  про червоно-чорний прапор і не хоче загострювати це все, щоб йому не ставили незручні запитання, коли він буде приїжджати до Польщі або до того ж консула», — каже політичний оглядач і блогер Андрій ВИХОПЕНЬ. 

   Тим часом 18 лютого на стадіоні «Україна» футбольні фанати вивісили транспарант із написом «$адовий, Львів завжди буде червоно-чорним!», протестуючи проти позиції мерії щодо стяга. А вже 20 лютого — у День вшанування Пам’яті Героїв «Небесної Сотні» — біля мерії поряд із синьо-жовтим червоно-чорний прапор таки з’явився. У міській раді це пояснили виконанням ухвали.  

   Червоно-чорні прапори у важливі історичні дати, поряд із синьо-жовтим, вивішуватимуть у Тернополі, місцевих радах на Волині та на Івано-Франківщині. Роблять це в населених пунктах України у відповідь на ухвалення скандального польського закону. Рішення про використання революційного прапора ОУН на території Львівщини   30 січня  ухвалили й обласні депутати.
Олег ГАЛІВ

 Опубліковано : 22.02.18 | Переглядів : 423

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Чер.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама